Описание образа жизни семьи Витьки и семьи Левонтия из произведения "Конь с розовой гривой". Пересказ НЕ НАДО! Я его читала в месяце, сейчас на дистанционке. Надо очень Заранее

Кожна людина відкриває для себе свою скарбничку,свою збірку поезій.
З кожним днем вона пізнає для себе щось нове! З кожним героєм вона поринає у свій світ- світ мрії ,світ фантазії. Людина захоплюєтся читанням поезій. Дейяких, поезія надихає на створення своєї якоїсь розповіді, інших на шалені вчинки. Діти більш полюбляють читати пригодницькі твори можливо тому що вони в деяких моментах пізнають себе. Підлітки читають більш про кохання їм хочется романтики. Дорослі читають більш детективі. Кожна людина обирає те що їй по душі більше всього.  Книга це - храм знань)

Друзья! Как прежде соберёмся,
Где молодость любила нас,
Где весело, беспечно нам жилось
В те годы дружеских забав.

Мы были как одна семья,
Шпана, рождённая войною,
В краях далёких, обожжённых зноем,
Где солнце вдаль склонялось за моря.

Шалили мы, дружили в пацанах,
И море было нашей колыбелью.
Мужали и росли в его волнах,
Не думали, что мир подвержен тленью...

И годы детства, юности умчали,
Нас разбросало по краям.
Мой друг, живешь ты в Ленинграде,
Меня частицу носишь там.

Хвала судьбе, что пробудила чувство братства,
Сроднила в жизни навсегда:
Свеча святая дружбы не угасла,
Хоть Лета канули в века...

И здесь в таёжном зимнем крае
Я счастлив тем, что думаю о вас,
Картинки детства вспоминая
Уже который в жизни раз!