Нехай подія Н1 полягає в тому, що стрілець, який влучає у мiшень з iмовiрнiстю 0.8. Н2-з iмовiрнiстю 0.7; Н3 - з iмовiрнiстю 0.6; Н4- з iмовiрнiстю 0.5
Бино́м Нью́то́на — формула для разложения на отдельные слагаемые целой неотрицательной степени суммы двух переменных, имеющая вид
( a + b ) n = ∑ k = 0 n ( n k ) a n − k b k = ( n 0 ) a n + ( n 1 ) a n − 1 b + ⋯ + ( n k ) a n − k b k + ⋯ + ( n n ) b n (a+b)^n = \sum_{k=0}^n \binom{n}{k} a^{n - k} b^k = {n\choose 0}a^n + {n\choose 1}a^{n - 1}b + \dots + {n\choose k}a^{n - k}b^k + \dots + {n\choose n}b^n где ( n k ) = n ! k ! ( n − k ) ! = C n k {n\choose k}=\frac{n!}{k!(n - k)!}= C_n^k — биномиальные коэффициенты, n n — неотрицательное целое число.
В таком виде эта формула была известна ещё индийским и персидским математикам; Ньютон вывел формулу бинома Ньютона для более общего случая, когда показатель степени — произвольное действительное (или даже комплексное) число.
Відповідь:
Пояснення:
Нехай подія Н1 полягає в тому, що стрілець, який влучає у мiшень з iмовiрнiстю 0.8. Н2-з iмовiрнiстю 0.7; Н3 - з iмовiрнiстю 0.6; Н4- з iмовiрнiстю 0.5
Подія А - стрілець у мiшень не влучив.
Р(Н1)=5/18. Р(А/Н1)=1-0.8=0.2
Р(Н2)=7/18. Р(А/Н2)=1-0.7=0.3
Р(Н3)=4/18. Р(А/Н3)=1-0.6=0.4
Р(Н4)=2/18. Р(А/Н4)=1-0.5=0.5
Підрахуємо Р(А)=Р(Н1)×Р(А/Н1)+Р(Н2)×Р(А/Н2)+ Р(Н3)×Р(А/Н3)+Р(Н4)×Р(А/Н4)= 1/18×(5×0.2+7×0.3+4×0.4+2×0.5)=5.7/18=0.3167
Р(Н1/А)=Р(Н1)Р(А/Н1)/Р(А)=5/18×0.2/0.3167=0.1754
Р(Н2/А)=Р(Н2)Р(А/Н2)/Р(А)=7/18×0.3/0.3167=0.3684
Р(Н3/А)=Р(Н3)Р(А/Н3)/Р(А)=4/18×0.4/0.3167=0.2807
Р(Н4/А)=Р(Н4)Р(А/Н4)/Р(А)=2/18×0.5/0.3167=0.1754
Найбільша ймовірність, що стрілець належав до другої групи Н2
(
a
+
b
)
n
=
∑
k
=
0
n
(
n
k
)
a
n
−
k
b
k
=
(
n
0
)
a
n
+
(
n
1
)
a
n
−
1
b
+
⋯
+
(
n
k
)
a
n
−
k
b
k
+
⋯
+
(
n
n
)
b
n
(a+b)^n = \sum_{k=0}^n \binom{n}{k} a^{n - k} b^k = {n\choose 0}a^n + {n\choose 1}a^{n - 1}b + \dots + {n\choose k}a^{n - k}b^k + \dots + {n\choose n}b^n
где
(
n
k
)
=
n
!
k
!
(
n
−
k
)
!
=
C
n
k
{n\choose k}=\frac{n!}{k!(n - k)!}= C_n^k — биномиальные коэффициенты,
n
n — неотрицательное целое число.
В таком виде эта формула была известна ещё индийским и персидским математикам; Ньютон вывел формулу бинома Ньютона для более общего случая, когда показатель степени — произвольное действительное (или даже комплексное) число.