Однажды группа путешественников прибыла в маленькую деревню. они были уставшими и голодными, и у них совсем не было еды. у них была только большая кастрюля. путешественники попросили у аборигенов немного еды, но жители не доверяли путешественникам и они не хотели делиться с ними едой. путешественники были расстроены, но у них был план. они наполнили их котелок водой, положили туда огромный камень и поставили его на огонь, который они развели прям посреди площади в деревне. путешественники сели вокруг костра и котелка и ждали. вскоре, женщина пришла на площадь. - "что это вы делаете"- она спросила. - "мы делаем каменный суп", сказали путешественники. -"это вкусно, но нам нужно немного специй для супа". - "у меня есть немного специй", сказала женщина. -"можете нам дать немного ваших специй? ", спросили путешественники. "тогда мы поделимся с вами нашим супом". женщина взяла маленькую щепотку свежих специй из её корзины и бросила её в котелок. она села вместе со странниками и они разговаривали в то время, пока готовился суп. спустя некоторое время, к ним подошел мужчина. -"что это вы здесь делаете? ", спросил мужчина. -"мы варим суп из камня", сказали путешественники. -"это вкусно, но нам нужно сюда положить немного мяска". -"у меня есть немного", сказал мужчина. -"можете вы дать немного мяса для нас? ", спросили путешественники. -"мы с вами тогда поделимся нашим супом". мужчина бросил мясо в котелок, и тогда мужчина вместе с путешественниками и женщиной присоединился к их разговору и они вместе стали ожидать когда приготовится суп. все больше и больше сельчан стало приходить на площадь. все они добавляли еду в котелок. вскоре, они были хорошими друзьями. котелок был наполнен мясом, картошкой и овощами, и вкусно пахнул. путешественники поделились с жителями супом и они все насладились прекрасным обедом. на укр.
Одного разу група мандрівників прибула в маленьке село. Вони були дуже втомленими і голодними, і у них зовсім не було їжі. У них була тільки велика каструля. Мандрівники попросили у аборигенів трохи їжі, але мешканці не довіряли мандрівникам і вони не хотіли ділитися з ними їжею.Мандрівники були засмучені, але у них був план. Вони наповнили їх казанок водою, поклали туди величезний камінь, і поставили його на вогонь, який вони розвели прям посеред площі у селі. Мандрівники сіли навколо багаття і казанка і чекали. Незабаром, жінка прийшла на площу.- "Що це ви робите"- запитала вона. - "Ми робимо кам'яний суп", сказали мандрівники. -"Це дуже смачно, але нам потрібно трохи спецій для юшки".- "У мене є трохи спецій", сказала жінка. - Можете нам дати трохи ваших спецій?", запитали мандрівники. "Тоді ми поділимося з вами нашим супом". Жінка взяла маленьку щіпку свіжих спецій з її кошика і кинула її в казанок. Вона сіла разом з кочівниками і вони розмовляли в той час, поки готувався суп. Через деякий час до них підійшов чоловік. -"Що це ви тут робите?", запитав чоловік. -"Ми варимо суп з каменю", сказали мандрівники. -"Це дуже смачно, але нам треба сюди покласти трохи мяса".-"У мене є трохи", сказав чоловік. -"Чи Можете ви дати трохи м'яса для нас?", запитали мандрівники. -"Ми з вами тоді поділимося нашим супом". Чоловік кинув м'ясо в казанок, і тоді чоловік разом з мандрівниками і жінкою приєднався до їхньої розмови і вони разом почали чекати коли приготується суп.Все більше і більше селян стало приходити на площу. Всі вони додавали в їжу казанок. Незабаром, вони були хорошими друзями. Казанок був наповнений м'ясом, картоплею і овочами, і смачно пахнув. Мандрівники поділилися з жителями супом і вони всі насолодилися чудовим обідом.