Перевести на язык. шишкин шишкин иван иванович (1832—1898), художник. родился 25 января 1832 г. в городе елабуга в купеческой семье. в 12 лет по настоянию отца был определён в 1-ю казанскую гимназию. полного курса так и не закончил. в 1852 г. перебрался в москву и поступил в училище живописи, ваяния и зодчества. здесь наставником шишкина стал а. н. мокрицкий. после окончания курса (1856 г.) талантливому студенту посоветовали продолжить образование в петербурге в академии художеств. его обучением руководил с. м. воробьёв. преподаватели сразу отметили склонность шишкина к пейзажной живописи. уже в первый год пребывания в академии ему была присуждена малая серебряная медаль за «вид в окрестностях петербурга». в 1858 г. художник получил большую серебряную медаль за картину «вид на острове валааме».достигнутые успехи позволили шишкину совершить заграничную поездку в качестве стипендиата академии. путешествие началось с мюнхена (1861 где иван иванович посещал мастерские популярных художников-анималистов б. и ф. в 1863 г. шишкин перебрался в цюрих, затем в женеву, прагу, дюссельдорф. затосковав по отечеству, он возвратился в петербург в 1866 г., до истечения срока своего стипендиатства. в россии художнику было присуждено звание академика (1865 с этого времени начался наиболее плодотворный период творчества живописца. были созданы картины «рубка леса» (1867 «рожь» (1878 «сосны, освещённые солнцем» (1886 «утро в сосновом лесу» (1889 г.; медведи написаны к. а. савицким), «корабельная роща» (1898 г.) и многие другие. шишкин активно работал на пленэре, нередко предпринимал с художественной целью путешествия по россии. он почти ежегодно выставлял свои произведения — сначала в академии, а потом, после того как было учреждено товарищество передвижных художественных выставок (1870 на этих экспозициях. умер 20 марта 1898 г. в петербурге.

БРИТАНСЬКІ СТРАВИ

не є надлишком супу, зауваживши, що це залишає їх без вільного місця для важливішого м'ясного курсу.

Післяобідній чай навряд чи можна назвати трапезою. This may mean a cup of tea and a cake taken in tthe sitting-room or at work. Для багатьох англійців це соціальний випадок, коли люди часто приходять на розмову за чашкою чаю. Але деякі люди люблять приймати так званий "високий чай", який є досить повноцінною їжею. У них це між п’ятою та шостою годиною. У забезпеченій родині він буде складатися з шинки, язика та помідорів та салату, або копченої риби, або консервованого лосося, або ковбаси, з міцним чаєм, хлібом та маслом, потім тушкованих фруктів, або жестянки  груш, абрикосу або ананас із вершками та заварним кремом, та тістечка, або булочка.

Вечірня трапеза проходить під різними назвами: чай, "напої". обід або вечеря (як ми вже згадували) залежно від її розміру та соціального становища тих, хто його їсть.

Загальновідомо, що кожна національна кухня має свої відомі страви. Неможливо уявити деякі свята та урочистості без них. Наприклад, різдвяний пудинг для британської кухні означає дуже багато. Деякі англійці можуть обійтися без індички та гусака, але різдвяна вечеря у Великобританії без традиційного різдвяного пудингу була б справді дивною!

Різдвяний пудинг - прямий нащадок старовинної сливової каші, улюбленої англійцями в середні віки.

У наш час, крім основної суміші борошна, крихти та яєць, інгредієнти різдвяного пудингу включають родзинки, смородину, зацукровану шкірку, подрібнений мигдаль та волоські горіхи, натерту моркву та гарну міру коньяку, віскі чи старого елю.

У багатьох домогосподарствах змішування пудингу - це ціремонія, коли всі члени сім’ї по черзі перемішують і роблять віночок.

Після кип'ятіння протягом декількох годин пудинг зберігається, поки не настає час нагрівати його на Різдво, коли його виносять на стіл на великій тарілці, великій, круглій та темно-коричневій. у коньяку.

Отримуючи кожен шматочок, гостям застерігають обережно їсти, бо туди вкладено шість копійок, шилінги, крихітний срібний дзвіночок і срібну підкову. Ті, хто знайде «скарб», повинні мати гроші в найближчому році, хто отримає дзвінок, той одружиться, а підкова - традиційне зітхання удачі.

1 Mark and his family went to the beach, he bathed, and his parents sunbathed.

2 Оn the morning of December 26, after breakfast, they went to the beach.

3 While Mark was swimming, he heard horrible screams, they all pointed to the sea.

4 A huge wave covered my head and I tried to breathe, but I was washed down with a wave to the bottom, but I broke free.

5 Thais managed to pull Mark by the hand, he survived.

6 hours later the helicopter descended after them and brought them to a safe place.

7 On the hills, Mark felt more secure and lonely.

8 Mark and his family left this island and two days later they left this place. They are lucky that they survived.

9 They were lucky they just survived.

10 They felt sorry that the local people had their houses washed away, and that so many people died.

Объяснение: