В
Все
М
Математика
А
Английский язык
Х
Химия
Э
Экономика
П
Право
И
Информатика
У
Українська мова
Қ
Қазақ тiлi
О
ОБЖ
Н
Немецкий язык
Б
Беларуская мова
У
Українська література
М
Музыка
П
Психология
А
Алгебра
Л
Литература
Б
Биология
М
МХК
О
Окружающий мир
О
Обществознание
И
История
Г
Геометрия
Ф
Французский язык
Ф
Физика
Д
Другие предметы
Р
Русский язык
Г
География
Daniil2263
Daniil2263
12.01.2021 14:24 •  Беларуская мова

По бел лит придумать працяг пра бурыка.

Показать ответ
Ответ:
Juliabelich2004
Juliabelich2004
26.05.2023 06:45

Избавься от ограничений

ПОПРОБУЙ ЗНАНИЯ ПЛЮС СЕГОДНЯ

llliza

11.10.2014

Русский язык

1 - 4 классы

+5 б.

ответ дан

составить рассказ про водяного нигде не могу найти на белорусской мове

1

СМОТРЕТЬ ОТВЕТ

Войди чтобы добавить комментарий

ответ

3,4/5

22

nastyalisakovsk

хорошист

10 ответов

2.1 тыс. пользователей, получивших

Деревня начала просыпаться от ночного сна. Хозяйки затапливали печи, и шли в сарай, что бы подоить своих бурёнок. Именно в это утро по улице шёл сонный мальчик с длинным самодельным удилищем. Это был Колька Дуб, ученик 4 класса. Он усердно тёр сонные и глаза и протяжно зевал. Вскоре мальчик подошёл к небольшой речке, которая протекала за деревней.

- Ну вот, опять эти сони проспали, — со злостью подумал Колька, и начал разматывать удочку. Ещё вчера вечером он со своими друзьями договорился порыбачить ранним утром. Именно в это время можно взять хороший улов. Зацепив червяка на крючок, мальчик забросил удочку, и присел в высокой траве.

Через десять минут позади захлюпала вода, и над камышами показались две удочки.

— Тише вы, бегемоты. Рыбу распугаете, — тихо сказал мальчик и насторожился. Его поплавок начал бешеный танец по воде.

- Да мы и так тихо идём, — начал оправдываться Мишка Клушин, высокий парнишка. Он учился в одном с Колькой классе.

- А ты почему нас не разбудил? – проворчал Андрейка Малышев, низенький беловолосый мальчик из третьего класса.

- Ага. Если я своего брата не смог разбудить, то вас и из пушки не подымешь, — огрызнулся Колька, и вытащил своего первого в это утро карася.

Солнце уже высоко поднялось над землёй, и весело улыбалось своими лучами. Друзья уже достаточно много наловили рыбы, но только теперь в них проснулся азарт заправских рыбаков.

- Эй! Ну, как рыбалка? – неожиданно раздался позади голос взрослого человека. От неожиданности мальчики вздрогнули.

- Очень хорошо сегодня клюёт, — вежливо ответил Колька, увидев своего соседа, добродушного и вежливого деда Василия.

- Да я вижу, вы хорошо порыбачили, — продолжал дедушка, доставая из кармана папироску.

- Сегодня я уже килограмм шесть взял, — с важностью профессионала сказал Андрейка, и поднял своё ведёрко.

Дед Вася хитро улыбнулся. Он знал, что мальчик любит хвастануть, и решил его проучить.

- А знаете, парнишки, что в нашей речке завёлся водяной? Он решил нашу рыбку охранять. И знаете, что он начинает сердиться, когда кто–то поймает рыбу больше шести килограмм.

- Неправда, дед Вася. Вы всё это придумали. Водяного нет вообще, — важно произнёс Мишка, который прочитал очень много книг.

- Ну, мало что в книгах пишут, — улыбнулся дедушка, и начал неподалёку разматывать удочки.

В это время Андрейка вытащил небольшого карася.

- Ну, теперь берегись. Ты сейчас можешь нарушить запрет водяного. Ведь ты уже поймал шесть килограмм, а значит, этот карасик уже лишний, — поучительно сказал старик, посмеиваясь в длинные усы.

- Тогда мы хотим познакомиться с этим водяным! – с вызовом крикнул Андрейка, и посмотрел на друзей, словно ища Колька усердно вытаскивал большого карася, и на друга не ответил.

- А знаешь, Андрей… Если ты решил в сказки поиграть, то я тебе мешать не буду, — строго ответил Мишка, и уставился на свой поплавок ещё минут пятнадцать, и Андрейка забыл про водяного, увлёкшись хорошим клёвом карася.

В это время неподалеку зашуршала трава, и в воду бухнуло какое–то длинное тело. Мальчики ничего не заметили. Дед Василий увидел большую выдру, которая плыла прямо на поплавки детей.

- Андрейка! Смотри! Водяной прямо к тебе плывёт за своёй рыбой, — рассмеялся дедушка и показал на выдру рукой.

Мальчики посмотрели на речку, и замерли от удивления. Они ещё никогда не видели такого зверя, который плыл прямо на них, и громко фыркал. Всё бы было хорошо, но вдруг поплавок Андрея неожиданно нырнул под воду. Мальчик дёрнул удочку, но она перестала его слушаться. Удилище выгнулось дугой, леска натянулась, словно тетива лука. С большим трудом Андрейка смог подтянуть к себе огромного карася, который показался из воды. Но его заметила и выдра. Она громко фыркнула, и ускорила ход. Хищница, высоко выпрыгнув из воды, схватила острыми зубами добычу, и плюхнулась в воду, обдав мальчиков брызгами.

- Ой, мамочка! Караул, грабят, — завопил Андрейка, и ещё сильней начал тянуть к себе удочку. Необычный поединок между мальчиком и выдрой продолжался несколько секунд. Неожиданно зверь резко ушёл на глубину, и потащил за собой маленького рыбака. Андрейка влетел в воду, зацепив при этом своё ведёрко с хорошим уловом. Мальчик сидел прямо в воде, и с большим рёвом тащил к себе удочку. Неожиданно удилище дёрнулось вверх, и все услышали свист лопнувшей лески. Мальчик опрокинулся на спину, подымая фонтан искристых брызг.

Когда мокрый Андрейка поднялся из воды, то мальчик растерянно заморгал глазами. Его друзья визжали от смеха, словно поросята. Им вторил громким басом и дедушка, вытирая слёзы из глаз.

- Вот видишь, Андрейка. А я же тебя предупреждал. Водяной шуток не любит.

0,0(0 оценок)
Ответ:
ЕваЛюцифер
ЕваЛюцифер
17.11.2022 13:58
Дуб і сасна
Увагу ўсіх, хто едзе ў горад па старой дарозе Гарадзея-Нясвіж, прыцягвае незвычайны помнік прыроды: дуб і сасна стаяць абняўшыся, ях закаханыя на ўсё жыццё. Вакол помніка - агароджа і надпіс: "Аберагаецца дзяржавай". У нашы дні тут пабудавана арка з заручальнымі пярсцёнкамі. Сюды прыязджаюць маладыя ў дзень рэгістрацыі шлюбу, каб прысягнуць на каханне, і абяцаюць зберагаць адзін аднаго так, як робяць гэта дуб і сасна на працягу стагоддзяў.

Шмат легенд звязана з гэтымі дрэвамі. У іх абавязкова прысутнічаюць закаханыя, якіх разлучылі сілаю. Адна з легенд апавядае пра тыя часы, калі ў Нясвіжы быў створаны прыгонны тэатр.

Падзеі адбываліся ў другой палове XVIII стагоддзя. У Слуцку таксама існаваў у той час прыгонны тэатр. Браты Міхал і Геранім Радзівілы часта пазычалі адзін аднаму артыстаў. На слуцкай сцэне балет развіваўся значна раней, чым у Нясвіжы, дзе спачатку аддавалі перавагу драматычнаму мастацтву. Калі ў Нясвіжы задумалі паставіць некалькі балетных спектакляў, са Слуцка прывезлі артыстаў-танцораў у абмен на таленавітых нясвіжскіх музыкантаў.

Паданне расказвае, што сярод балерын вызначалася талентам і прыгажосцю семнаццацігадовая Гануся. Стройная, з вялікім блакітнымі вачыма, якія ў танцы запальваліся агнём незвычайнага натхнення, яна пакарала сэрцы гледачоў. Не маглі застацца раўнадушнымі да вялікага таленту простай дзяўчыны нават князі і іх шматлікія знакамітыя госці. Некаторыя з гасцей спадзяваліся знайсці спагадлівы адказ на свае заляцанні і былі пакрыўджаны, калі артыстка рэзка і рашуча адмаўляла ўсім, нягледзячы на паходжанне і званні. Гэта абражала фанабэрыстых паклоннікаў, якія нават спрабавалі скардзіцца самому князю і патрабавалі адправіць яе на канюшню. Каб пазбегнуць прызнанняў у каханні, зневажальных падарункаў, танцорка вымушана была пасля спектакля хавацца ў патаемных месцах. Часта для гэтай мэты яна выкарыстоўвала старыя дэкарацыі за сцэнай.

Нясвіжскі мастак, малады прыгажун Язэп, які не аднойчы рыхтаваў дэкарацыі да спектакляў, ведаў, дзе хавалася дзяўчына. У яго сэрцы агонь кахання гарэў яшчэ з таго моманту, калі ён першы раз убачыў Ганусю ў замку. Гануся таксама марыла аб вялікім каханні, якое часта павінна была перадаваць у танцы, але ніколі яшчэ не перажывала ў сапраўдным жыцці. Яна даўно звярнула ўвагу на маладога мастака і чакала прызнання толькі ад яго. Язэп жа лічыў сябе недастойным увагі такой таленавітай балерыны. Дзяўчына здавалася яму недасягальнай зоркай, ідэалам. Больш за ўсё ён баяўся словамі прызнання абразіць, напалохаць каханую і страціць яе давер і прыхільнасць.

Такое становішча цягнулася амаль два гады. Хутка закончваўся тэрмін дагавору, і Гануся павінна была вярнуцца ў Слуцк. Адчай, які перажываў юнак пры думцы аб расставанні, дапамог яму перамагчы нерашучасць і прызнацца любай у сваім вялікім каханні. Доўгачаканыя словы ўсхваляванага хлопца знайшлі водгук у сэрцы дзяўчыны. Шчаслівыя закаханыя вырашылі звярнуцца да князя Міхала за дазволам на шлюб. Нясвіжскі князь даў згоду на вяселле, але патрэбна было ведаць яшчэ, што скажа слуцкі Радзівіл. Тут трэба зазначыць, што слуцкі князь вызначаўся хваравітай жорсткасцю ў адносінах да прыгонных. Для яго найвялікшай асалодай было слухаць енкі паднявольных, якіх сурова каралі за самую нязначную правіннасць. Здарылася самае страшнае: жорсткі князь у вялікім гневе загадаў закаваць дзяўчыну ў кайданы і даставіць яе назад у Слуцк. Пачуўшы гэта рашэнне, закаханыя вырашылі ўцякаць. Але салдаты злавілі ўцекачоў недалёка ад Нясвіжа. Апошні абдымак іх і роспач былі такімі адчайнымі, што нават сэрцы салдатаў не вытрымалі: яны плакалі разам з тымі, каго павінны былі разлучыць. Закаваную ў кайданы Ганусю павезлі ў Слуцк, а праз некалькі дзён у Нясвіжы даведаліся, што дзяўчына загінула. Ніхто дакладна не мог сказаць, што з ёй здарылася: ці яна сама дабравольна пакінула гэты свет, у якім не магла жыць без каханага, ці загінула ў страшэнных пакутах у змрочным падзямеллі.

3 той пары Язэп у любое надвор'е хадзіў на месца іх апошняга расстання і праводзіў там цэлыя гадзіны. Можа гэта ён пасадзіў і выгадаваў у памяць аб сваім адзіным каханні незвычайныя дрэвы. Фактам з'яўляецца тое, што ён адрокся ад свету, пайшоў у манастыр і ўсё жыццё аддаў мастацтву.

Дуб і сасна дажылі да нашых дзён. Расказваюць, што ў час апошняй вайны немцы хацелі вывезці гэты цуд прыроды ў Германію, але не паспелі. Неразлучныя дрэвы неаднойчы прыцягвалі ўвагу мастакоў, паэтаў, музыкантаў. На жаль, сасна ў 1999 годзе загінула.
0,0(0 оценок)
Популярные вопросы: Беларуская мова
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота