1.46-сурет
184. Сыбайлас бұрыштардың биссектрисаларының ара-
сындағы бұрышты табыңдар (1.46-сурет).
1.85. Вертикаль бұрыштардың биссектрисалары бір
түзудің бойында жататынын дәлелдеңдер.
1.86. Бұрыш биссектрисасы мен оның бір қабырғасының
созындысы арасындағы бұрышты табыңдар. Берілген бұрыш
шамасы: 1) 50'; 2) 90'; 3) 150°.
187 /han
1 Отдел Голосеменные (Хвойные)
2 Самой процветающей сегодня группой голосеменных растений являются хвойные. Это обычно вечнозелёные растения с цельными игловидными листьями (хвоей). Иногда листья чешуевидные или пластинчатые. Небольшая площадь поверхности листа и толстый восковой слой, покрывающий его удержанию воды.
3 Все современные виды хвойных древесные растения, в основном деревья, хотя есть и кустарники. Типичные представители кедр, кипарис, пихта, можжевельник, лиственница, ель, сосна, секвойя, тис и каури. Хвойные растения произрастают в диком виде почти во всех частях света. Часто они преобладают над другими растениями, например, в тайге.
5 Ель европейская Ель род деревьев семейства Сосновые. Около 35 видов вечнозелёных высоких деревьев до 30 м высотой с красивой кроной. Корневая система поверхностная (главный корень отмирает). Дерево слабо ветроустойчиво, часто ветровально. Крона конусовидная или пирамидальная.
6 Мужские органы полового размножения образуют небольшие серёжки, состоящие из множества тычинок с вытянутыми в длину продольно раскрывающимися двухгнёздыми пыльниками, располагаются в пазухах хвои на концах ветвей предыдущего года.
7 Женские органы полового размножения развиваются на концах ветвей, образуя небольшие шишки, которые после опыления (ветром) разрастаются и делаются повислыми.
8 Ель – ценная хвойная порода. Служит сырьём для многих отраслей деревообрабатывающего, бумажного, химического, медицинского и других видов производства. Многие виды используются декоративно.
9 Сосна обыкновенная Высокое дерево с ярко выраженными отделами ствола и кроны. Имеет хорошо развитую стержневую корневую систему с глубоко залегающим главным корнем. Иглы длинные с желобком, собранные на ветках по две. Шишки короткие с твёрдыми чешуйками.
10 Размножение сосны обыкновенной
11 Кедр – одна из самых ценных и крепких пород хвойных деревьев.
12 Лиственница - крупное дерево из семейства сосновых высотой до 40 м, имеет игольчатые листья - хвою.
13 Но в отличие от большинства других хвойных, сохраняющих хвою и зимой, лиственница листопадная порода, сбрасывающая осенью всю хвою.
14 Органы размножения мужские колоски и женские шишки расположены на укороченных побегах. Зрелые шишки овальные, длиной 23 см. Семена желтоватые, с хорошо развитыми крылышками. Опыление происходит в мае, семена созревают в октябре.
15 Тисс ягодный, араукария, агатис, тиссовник Хвойные (ель, сосна, пихта, кедр) – важнейший источник древесины и продуктов её переработки – бумаги, канифоли, скипидара, дёгтя, лаков, дубильных веществ. Семена кедровой сосны и некоторых других хвойных употребляются в пищу, из них добывают масло. Многие хвойные – декоративные растения.
Відповідь:
У рослинних клітинах вакуолі переважно займають більше 30 % об'єму, а в окремих випадках навіть до 90 %. Вакуолі рослин споріднені із лізосомами тварин і містять велику кількість гідролітичних ферментів, проте їхні функції не обмежені тільки перетравленням біополімерів. Зокрема цей компартмент може використовуватись для зберігання, як поживних речовин так і відходів метаболізму. Також вакуолі дають можливість економно і швидко збільшувати розмір клітини не збільшуючи об'єму цитоплазми. Не рідко одна клітина може містити кілька вакуоль з різними функціями[1].
Вакуолі рослин необхідні для регулювання тургорного тиску та pH цитоплазми. Наприклад, у випадку зростання кислотності навколишнього середовища надмірне надходження протонів у цитолазму принаймні деякою мірою компенсується їх транспортом всередину вакуоль. Схожим чином підтримується і тургор, частково завдяки контрольованому розщепленню та синтезу полімерів, таких як поліфосфати, у вакуолях, а частково, завдяки зміні швидкості транспроту амінокислот, цукрів та інших малих молекул через плазмалему та тонопласт (мембрану вакуолі)[1].
У вакуолях зберігаються найрізноманітніші речовини, деякі із яких можуть мати поживну цінність. Так у насінні квасолі і гороху вакуолі містять велику кількість білків. Коли насіння проростає білки розщеплюються гідролітичними ферментами, а амінокислоти транспортуються через тонопласт у циптоплазму. Також вакуолі можуть накопичувати пігменти, такі як антоціанін, зокрема у пелюстках для приваблення запилювачів. З іншого боку, ці органели також можуть містити речовини із відлякувальною функцією для захисту від рослиноїдних тварин[1].
Клітинний сік Вакуолі – водяниста рідина, що містить різноманітні неорганічні (фосфати, нітрати, хлориди) та органічні сполуки, які виділяє протопласт. У різних видів рослин і навіть у різних органах однієї рослини хімічний склад клітинного соку неоднаковий і може змінюватися з віком клітини.