1. чи варто відмовитись від подальших досліджень у галузі створення трансгенних організмів? 2. яке значення для подальшого розвитку генетики, селекції та біотехнології має створення банків генів? 3. якими шляхами модифіковану молекулу днк можна ввести у клітину? 4. які можливі напрями застосування генетично модифікованих рослин та тварин?
ГМО приділяється величезна увага з двох причин: колосальні позитивні зміни у світі, які вони можуть нести, та надзвичайний опір з боку деяких недостатньо освічених, але дуже гучних людей та організацій, зокрема релігійних. Таким чином, дослідження та сертифікація будь-якого нового сорту, отриманого за до генних технологій, проходить найприскіпливішу перевірку на будь-яку шкоду, що може потенційно містити. Остаточну відповідь дав мета-аналіз (зведений аналіз) 1783 досліджень ГМО, проведених в десятках найкращих інститутах та університетах світу. Відповідь незмінна: "вживання в їжу продуктів з ГМО не більш шкідливе, аніж вживання продуктів без них".
2) Грандіозне. Чим багатша база генів, наприклад, тим точніше ми можемо налагодити молекулярні годинники (вимірювання швидкості еволюції за відомої швидкості накопичення нейтральних мутацій та екстраполяція цих даних). Це також дозволяє зберегти біорозмаїття у сучасному вигляді, незважаючи на те, що види вимирають мало не щодня. Плюс, це є певною гарантією на випадок глобальних катастроф.
3) Генетично модифіковані організми отримують методом трансформації за до одного з в: агробактеріальний перенос, балістична трансформація, електропорація або вірусна трансформація. Переважна кількість комерціалізованих трансгенних рослин отримані за до агробактеріального переносу або балістичною трансформацією.
4) Рослини для їжї. Нас, все-таки, вже більше семи мільярдів і чекати, доки селекцією ми виведемо достатньо досконалі види (щоб і шкідників не боялися, і морозу, і щоб отрутою їх поливати не треба було), просто нелюдяно, адже навіть сьогодні, після двадцяти років розвитку ГМО люди гинуть з голоду. Також, наприклад, щороку в Африці та Азії щороку гине від одного до двох мільйонів дітей через гіповітаміноз. Врятувати їх можна було б, запровадивши вирощування модифікованого рису, який містить у 23 рази більше бета-каротину, ніж простий, але досі цього не зроблено через ірраціональні страхи перед ГМО (цікаво було б послухати, що може бути гірше за смерть мільйонів дітей, на думку таких боягузів).
Натомість, вже більше 20-ти років використовується інсулін, який виробляють за до генетично-модифікованих бактерій. Це дозволило зберегти життя мільйонам людей, хворих на діабет другого типу.
Фух. Чет я разошелся ;) Если не затруднит, напиши, какой будет результат этой работы, а то тема ГМО для меня не чужая, интересно, как в наших школах дела обстоят.
P.S. Если начнут задвигать про вред ГМО — шли всех в пень, а лучше поинтересуйся, какой механизм этого вреда. А то за 30 лет никто пока так и не смог его назвать.