1.Как ты понимаешь «Каждый человек должен обладать экологическими знаниями».
2.Для чего человечеству устойчивое развитие?
3.Какая задача поставлена перед всеми государствами мира на конференции ООН в 1992 году?

Водорості — велика група найдавніших рослин. Будова їхнього тіла і розміри характеризуються значною різноманітністю. Існують одноклітинні, багатоклітинні і колоніальні форми мікроскопічних розмірів (від тисячних часток міліметра), а також форми з різною будовою слані, що досягають 30—45 м.

Кількість видів водоростей перевищує 40 тис. Проте класифікація їх не завершена, оскільки не всі форми достатньо вивчені. У нашій країні прийнято поділяти водорості на 10 відділів: синьозелені, пірофітові, золотисті, діатомові, жовтозелені, бурі, червоні, евгленові, зелені, харові. Найбільшу кількість видів налічують зелені (13—20 тис.) і діатомові (10 тис.) водорості.

Компасні рослини — рослини, листки яких розташовуються в площині магнітного меридіана, тобто з півночі на південь. Опівдні листя звернені ребром до сонячних променів. При цьому рослини не страждають від надмірного нагрівання й надмірної транспірації; в той же час інтенсивність їх фотосинтезу не знижується. Якщо компасна рослина зростає за розсіяного світла, то «магнітні» властивості, викликані пристосуванням до інтенсивного сонячного світла, в неї не виявляються.

Компасні рослини зазвичай трапляються в степах, напівпустелях й інших місцях з сильною інсоляцією. Найпоширеніша в Україні компасна рослина — латук дикий (Lactuca serriola), в Австралії — евкаліпт, у Північній Америці — сильфіум (Silphium laciniatum), який слугував компасом для піонерів американських прерій.

Объяснение: