1. Какой тип деления клеток не сопровождается уменьшением набора хромосом: А) Амитоз Б) Мейоз В) Митоз

2. В какой фазе мейоза происходит конъюгация хромосом:
А) Профаза I Б) Метафаза I В) Профаза II

3. Сколько клеток образуется в результате митоза:
А) Одна Б) Две В) Три Г) Четыре

4. В результате мейоза образуются:
А) 4 клетки с диплоидным набором хромосом;
Б) 2 клетки с разным генотипом;
В) 2 клетки с одинаковым набором хромосом;
Г) 4 клетки с гаплоидным набором хромосом.

5. На каком этапе жизни клетки хромосомы спирализуются:
А) Интерфаза Б) Профаза В) Анафаза Г) Метафаза

6. Набор хромосом в соматических клетках человека равен:
А) 48 Б) 46 В) 44 Г) 23

7. Растворение ядерной оболочки и ядрышек в процессе митоза происходит в:
А) Профазе Б) Интерфазе В) Телофазе Г) Метафазе

8. Установите, в какой последовательности происходят процессы митоза:
А) Расхождение сестринских хроматид;
Б) Удвоение молекулы ДНК;
В) Образование метафазной пластинки;
Г) Деление цитоплазмы.
9Какое деление характерно для соматических клеток:
А) Амитоз Б) Митоз В) Мейоз
10В результате какого типа деления клетки получаются четыре гаплоидные клетки:
А) Митоз Б) Мейоз В) Амитоз
11Конъюгация хромосом характерна для процесса:
А) Профазы II мейоза Б) Митоза В) Профазы I мейоза
12Расхождение хромосом происходит в:
А) Анафазе I Б) Метафазе I В) Метафазе II Г) Анафазе II
13На процесс деления клетки расходуется энергия, заключенная в молекулах АТФ, которые синтезируются в:
А) Профазе Б) Метафазе В) Интерфазе Г) Анафазе

14Первое деление мейоза отличается от второго:
А) Расхождением дочерних хроматид в образующиеся клетки;
Б) Расхождением гомологичных хромосом и образованием двух гаплоидных клеток;
В) Делением на две части первичной перетяжки хромосом;
Г) Образованием двух диплоидных клеток.
15В какой из фаз митоза начинается процесс расхождения центриолей к полюсам:
А) В профазе Б) В анафазе В) В телофазе Г) В метафазе

16Биологическая сущность мейоза состоит в:
А) Появлении новой последовательности нуклеотидов;
Б) Образовании клеток с удвоенным числом хромосом;
В) Образовании гаплоидных клеток;
Г) Рекомбинации участков негомологичных хромосом;
Д) Новых комбинациях генов;
Е) Появлении большего числа соматических клеток.
В) Образуются 2 дочерние клетки, идентичные материнской;
Г) Образуются 4 гаплоидные клетки;
Д) К полюсам клетки расходятся и гомологичные хромосомы, и хроматиды;
Е) К полюсам клетки расходятся только хроматиды.

Гены ш и В находятся в гомозиготном состоянии – по ним расщепления не будет и образуется один тип гамет Вш. По генам Г, О, З будет наблюдаться расщепление. По каждому из них образуется два типа гамет (по гену Г – Г и г, по гену О – О и о, по гену З – З и з). Вследствие того, что гены наследуются независимо, всего формируется типов гамет: 2(по гену Г)*2(по гену О)*2 (по гену З)*1(по гену В)*1( по гену ш) = 8. Половина из них Г, половина г; половина гамет Г несет О, вторая половина – о; половина ГО имеет З, вторая половина – з; и т.д. Все типы гамет представлены равновероятно (по 1/8). Соотношение всех типов гамет 1:1:1:1:1:1:1:1. 

Таким образом получаем такие типы гамет:

1. ГшОЗВ
2. ГшОзВ
3. ГшоЗВ
4. ГшозВ
5. гшОЗВ
6. гшОзВ
7. гшоЗВ
8. гшозВ

Речовина — це сукупність атомів, атомних частинок чи молекул, що перебувають у певному агрегатному стані. Хімічні речовини, що складаються з атомів одного виду, є простими (метали і неметали), з атомів різних видів — складними. Складні хімічні речовини поділяються на органічні (наприклад, малі молекули, макромолекули) і неорганічні (оксиди, основи, кислоти й солі). Кожна речовина має свої специфічні властивості, тобто ознаки, за якими можна відрізнити її від інших речовин. Ознаки, за якими різні речовини подібні між собою або відрізняються одна від одної, називаються властивостями речовин. Розрізняють фізичні й хімічні властивості речовин, що визначають хімічні й фізичні процеси, які відбуваються в біосистемах. Речовини надходять до біосистем й беруть участь у пластичних й енергетичних перетвореннях. Пластична функція речовин полягає в утворенні власних речовин, тканин, органів живого. Енергетичні перетворення речовин пов’язані з утворенням або руйнуванням їхніх хімічних зв’язків.

Енергія (від грец. Енергос — діяльний) — це загальна кількісна міра руху і взаємодії всіх видів матерії. Енергія не виникає ні з чого і нікуди не зникає, вона може тільки переходити з одного стану в інший (закон збереження енергії). Внаслідок існування закону збереження енергії поняття «енергія» об’єднує всі явища природи. Поняття енергії пов’язане зі здатністю фізичного тіла або системи виконувати роботу. При цьому тіло або система частково втрачає енергію, витрачаючи її на зміни в навколишніх тілах. Біологічні системи здатні отримувати світлову (енергія Сонця) або хімічну (енергія речовин) енергію ззовні, перетворювати її в різні види (механічну енергію руху, електричну енергію збудження, теплову енергію для терморегуляції тощо).

Інформація (від лат. nformation — пояснення, повідомлення) — це сукупність відомостей (даних), які сприймають із навколишнього середовища (вхідна інформація), видають у навколишнє середовище (вихідна інформація) або зберігають всередині певної системи. Для біологічних систем виокремлюють такі види інформації, як зовнішня й внутрішня, фізична (світлова, звукова, механічна, гравітаційна, теплова) й хімічна (нюхова, смакова). Так, зовнішня інформація про навколишнє середовище сприймається фото-, хемо-, термо-, механорецепторними молекулами чи клітинами, внутрішня генетична інформація записана на ДНК. Завдяки зовнішній інформації здійснюється подразливість живого, а генетична інформація забезпечує індивідуальний розвиток та зв’язок поколінь у часі.

Отже, триєдиний потік речовини, енергії та інформації виконує провідну інтегративну роль для самоорганізації та цілісності біологічних систем