1. Міра відповідності навколишнього середовища і природних умов потребам людей та інших організмів – це:
А) забруднення довкілля;
Б) охорона довкілля;
В) якість довкілля.
2. До біологічних забруднювачів довкілля належать:
А) зоогенне, фіто генне, мікробіогенне, генетичне;
В) нафтове та фармакологічне;
Б) теплове, радіаційне, електромагнітне;
Г) пластмасові вироби, скло, цегла.
3. Оцінювання впливу забруднення на довкілля за певними параметрами – це:
А) екологічне нормування;
Б) екологічне прогнозування;
В) екологічна експертиза.
4. До регіональної екополітики належать:
А) політика екологічного району або міста;
Б) встановлення квот на вилучення природних ресурсів, введення заборони на скидання речовин;
В) співпраця країн щодо контролю за перенесенням біозабруднювачів;
Г) прийняття і реалізація природоохоронних законів, міжнародні договори.
5. Документ, в якому зведено відомості про сучасний стан рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення видів, та типових природних рослинних угрупувань, які підлягають охороні – це:
А) Чорний список видів;
Б) Червона книга;
В) Зелена книга.
6. Який принцип концепції сталого розвитку відповідає формулюванню – розвиток людства й природи має відбуватися в їхній постійній взаємодії: А) принцип соціальної рівноправності;
Б) принцип сталого споживання та виробництва;
Г) принцип екологізації;
В) принцип екоресурсної ємності;
Д) принцип коеволюції.
7. Встановіть відповідність між глобальними екологічними проблемами та їх наслідками для людства:

А. втрата генетичного фонду
1. Зміна глобального клімату
2. Забруднення довкілля
Б. негативно впливають на здоров’я людини, виробництво продовольства, безпеку та доступність ресурсів
3. Деградація земель
В. викликає забруднення усередині, так і зовні приміщень
4. Скорочення біорізноманіття
Г. небезпека для здоров’я людини

Д. зменшує продуктивність сільського господарства
8. Встановіть відповідність між забруднювачами довкілля:
1. Механічне забруднення літосфери
А. засмічення, забруднення піском, глиною

2. Хімічне забруднення атмосфери
Б. пилуваті або газуваті речовини, що можуть вступати в хімічні реакції

3. Механічне забруднення гідросфери
В. залишки будівельних матеріалів, азбесту, битого скла, кераміки

Г. пил цементних заводів, дим і сажа
9. Встановіть відповідність між видами, занесеними до Червоної книги, та їх критеріями:

А. види, які збереглися у створених умовах
1. Зниклі
Б. види, про які відомо, що вони можуть належати до категорії зникаючих, вразливих або рідкісних, але їх ще не віднесено до неї
2. Зниклі в природі
В. види, про які після неодноразових пошуків, немає будь-якої інформації про їх наявність у природі або в спеціально створених умовах
3. Вразливі

4. Неоцінені
Г. види, які перебувають під загрозою зникнення у природних умовах і збереження яких є малоймовірним, якщо триватиме дія чинників, що негативно впливають на їхній стан

Д. види, які у найближчому майбутньому буде віднесено до категорії зникаючих, якщо триватиме дія чинників, що негативно впливають на їхній стан

10. Основні напрямки діяльності щодо збереження біорізноманіття:
​

Объяснение:

Иммунитет человека – это состояние невосприимчивости к различным инфекционным и вообще инородным для генетического кода человека организмам и веществам. Иммунитет организма определяется состоянием его иммунной системы, которая представлена органами и клетками. Центральные органы иммунной системы - красный костный мозг, селезенка и тимус (или вилочковая железа). Лимфатические узлы и лимфоидная ткань в других органах (например, в миндалинах, в аппендиксе) – это периферические органы иммунной системы. Основная задача органов иммунной системы человека – выработка различных клеток, таких как Т- и В-лимфоциты, нейтрофилы, макрофаги, эозинофилы.

Сходство заключается в том, что как верхние, так и нижние конечности парные, имеют одинаковое число отделов, каждый из которых состоит из одинакового числа костей. Существенные различия появились в процессе эволюции; когда рука перестала выполнять функции опоры и превратилась в орган труда, изменились строение звеньев, составляющих ее, и их связи. Кости нижней конечности стали значительно крупнее, массивнее в связи с усилением функции опоры при переходе человека в вертикальное положение; костные выступы, эпифизы, места фиксации мышц выражены более отчетливо.

Кости пояса верхней конечности не образуют замкнутого кольца, как кости таза; благодаря ряду особенностей (длинная ключица, отодвигающая свободную верхнюю конечность от туловища, наличие двухкамерных грудино-ключичных суставов, соединение лопатки с позвоночным столбом с мышц) обеспечивается значительная подвижность пояса верхней конечности.

Кости пояса нижней конечности, соединяясь с крестцом и друг с другом, образуют костное замкнутое кольцо с малоподвижными соединениями. В крестцово-подвздошном суставе размах движений всего 7—10°, а в симфизе они практически отсутствуют.

Соединения верхней конечности характеризуются меньшей конгруэнтностью, более тонкими связками и меньшим их числом (поэтому в суставах верхней конечности более часты вывихи), но значительной подвижностью. Соединения нижней конечности более прочны, но менее подвижны. Очень важная особенность строения предплечья заключается в том, что лучевая кость может вращаться вокруг локтевой, обеспечивая пронацию и супинацию, что важно для трудовых процессов (завинчивания, закручивания и т. п.). Кости же голени (большеберцовая и малоберцовая) в связи со спецификой соединения такой подвижностью не обладают. В соединениях нижней конечности основные движения сгибательно-разгибательные.

Особенно значительны отличия кисти от стопы. Длина запястья небольшая, предплюсна же составляет почти половину стопы; кости запястья мелкие, кости предплюсны крупные. Пальцы стопы короткие, с малой подвижностью, а пальцы кисти достигают половины ее длины и очень подвижны. На нижней конечности много при рессорного характера, смягчающих толчки и сотрясения (своды стопы, мениски, крестообразные связки, связка головки бедра и др.).

+В процессе эволюции 1-й палец кисти несколько переместился в направлении ладонной поверхности, приобрел специфические движения — противопоставление и обратное движение, что в значительной мере усилило удерживающую функцию кисти; 1-й палец стопы этих особенностей не имеет. 1-й запястно-пястный сустав из плоского превратился в седловидный, что обеспечивает не только разнообразие движений, но также захват и удержание предметов. К числу особенностей кисти можно отнести: смещение костей запястья относительно друг друга, образование под поперечной связкой запястья канала для сухожилий мышц-сгибателей пальцев кисти, выпрямление и укорочение фаланг 2—5-го пальцев. Все это привело к тому, что кисть, а с ней и вся рука, превратилась в совершеннейший орган труда, орган осязания и выразительных движений. Кисть, соединяя в себе твердость и подвижность, тонкость, плавность и точность движений, при как для тяжелых, грубых работ, так и для тончайших движений, с которых человек создает шедевры искусства и техники.