1) Орган зору людини включає системи:
А. Світлосприймальну.
Б. Оптичну.
В. Нейрогуморальну.
Г. Допоміжну.
Д. Судинну.
Е. Додаткову.
2) Очне яблуко рухається завдяки:
А. Зв’язкам, розташованим біля зовнішнього кута ока.
Б. Скороченням непосмугованої мускулатури очного яблука.
В. М’язам, прикріпленим до стінок очних западин і зовнішньої поверхні
очного яблука.
Г. Немає правильної відповіді.
3) Слізна залоза розмішується:
А. У верхньому зовнішньому куті ока.
Б. У внутрішньому куті ока.
В. Усередині очного яблука.
Г. Поблизу рогівки ока.
4) Білкова оболонка ока побудована тканиною:
А. Сполучною, що містить колагенові й еластичні волокна.
Б. Епітеліальною.
В. М’язовою.
Г. Нервовою.
5) Власне судинна оболонка ока виконує функції:
А. Захисну.
Б. Сприймає світло.
В. Передає нервові імпульси в кору півкуль великого мозку.
Г. Живлення ока.
6) Для райдужної оболонки ока характерним є:
А. Це – задня стінка білкової оболонки.
Б. Це – передня стінка судинної оболонки.
В. Містить пігмент і м’язи, що звужують і розширюють зіницю.
Г. Містить пігмент, що зумовлює колір очей.
7) Для кришталика ока характерним є:
А. Розташований за зіницею.
Б. Оточений війковим м’язом.
В. Розташований у склистому тілі.
Г. Має форму двоввігнутої лінзи.
Д. Має форму двоопуклої лінзи.
8) Для сітківки ока характерним є:
А. Це – внутрішня оболонка.
Б. Містить фоторецептори.
В. Сприймає світло, фіксує дійсне, зменшене і перевернуте зображення
предмета.
Д. Здійснює живлення ока.
Е. Перетворює світлове подразнення на нервовий імпульс.
9) Колбочки – це фоторецептори:
А. Чутливі до денного освітлення.
Б. Чутливі до слабкого (сутінкового) освітлення.
В. Що сприймають колір.
Г. Що заломлюють світло.
Д. Оптичної системи.
Е. Допоміжної системи.
Ж. Світлосприймальної системи.
10) Склисте тіло виконує функції:
А. Оптичної системи ока.
Б. Заповнює очне яблуко.
В. Світло сприймальної системи ока.
Г. Перетворює світлові сигнали на нервовий імпульс.
11) Світловий сигнал на нервовий імпульс перетворює переважно:
А. Сітківка.
Б. Рогівка.
В. Судинна оболонка.
Г. Зоровий нерв.
Д. Кора півкуль великого мозку.
12) Для захворювання на дальтонізм характерним є:
А. Розклад колірного зору.
Б .Буває природженим і набутим.
В. Виникає за відсутності на сітківці ока певних типів паличок.
Г. Виникає за відсутності на сітківці ока певних типів колбочок.
Д. виникає за відсутності пігментів у фоторецепторах.
Объяснение:
Почка состоит из нефронов. Нефрон имеет Мальпигиев клубочек, который есть начальным пунктом для выработки мочи. Клубочек насыщен капиллярами, где фильтруется кровь и остается вода. За время фильтрации в организме вырабатывается до 150-170л мочи в день. Из этого Мальпигиевого клубочка эта моча в организме идет по извилистом канальце 1 порядка, в котором происходит реарбсорбция(всасывание внутреннее и внешнее, к примеру аминокислоты и глюкоза не должна быть в конечной моче). После извилистого канальца 1 порядка идет к петле Генле и поднимается уже по каналу 2 порядка, где происходит повторная реарбсорбция. После данного канала моча идет в собирательную трубку и потом в собирательный проток. Короче говоря, сужение сосудов клубочка препятствует выработке первичной моче.
Объяснение:
Обитатели аквариума не могут обеспечить полного круговорота веществ. В нем выявляется разрыв цепи между консументами и продуцентами. Этому закрытая экосистема аквариума. Креветки, моллюски, рачки (консументы) едят растения (продуценты), но никто не питается самими консументами. Цепь прерывается. В то же время другая цепь питания рыбы - мотыли и другой корм - поддерживается человеком искуственно.Создать условия для содержания в аквариуме необходимого количества дафний и циклопов для питания рыб достаточно сложно. Так как эти мелкие ракообразные, в свою очередь, также нуждаются в пище. Жизнь простейших зависит от наличия в аквариуме органических веществ. Количество инфузорий должно превысить количество ракообразных, последние, в свою очередь, должны содержаться в большем соотношении к рыбам. Подобного равновесия в цепях питания трудно добиться в таких пространственных условиях, как закрытый аквариум. Экосистема его не поддержке количественных показателей экологических факторов на определенных уровнях. В природных экосистемах каждый вид уравновешен соотношением с другими видами. Каждый из них занимает свою нишу, определяет взаимозависимость видов. Пропорции хищников и их жертв в развитии экосистемы строго уравновешены. Подобного балансирования не добиться в таком замкнутом пространстве, как аквариум. Искусственная экосистема требует грамотной подборки своих обитателей. Экологические ниши рыб, растений должны сопрягаться, но не накладываться одна на другую. Они подбираются так, чтобы их жизненные потребности и так называемые «профессии» (потребители, производители и разрушители) не были в ущерб другим. Уравновешенный подбор обитателей по их «профессиональному» назначению в модели аквариумной экосистемы является важнейшим условием ее длительного здоровья.