1. Вкажіть,як називають систему поглядів щодо незмінності живої природи із часів її виникнення а) еволюційним вченням б) гіпотезою панспермії в) гіпотезою перерваної рівноваги
2. Вкажіть, як називаються гіпотези щодо походження життя, що засновані на тому,що жива матерія виникла із неживої
а) біогенетичними б) абіогенетичними в) панспермією
3. Вкажіть період,в котрому виник вид Людина розумна
а) юрський б) крейдяний в) палеогеновий г) антропогеновий
4. Ускладнення організації,яке приводить до формування типів і класів - це :
а) ароморфозм б) біологічний регрес в) загальна дегенерація г) ідіоадаптація
5. Приклад ідіоадаптації:
а) виникнення квітки у покритонасінних б) різна форма дзьоба птахів
в) виникнення хребта у хребетних г) виникнення крил у комах
6. Явище випадкової зміни частот алелей у популяції:
а) дрейф генів б) генетичний вантаж в) еволюція г) добір
7. Ознака зберігається незмінною внаслідок добору:
а) рушійного б) стабілізуючого в) штучного г) розриваючого
8. Поняття "природний добір" уперше запропонував:
а) Ч.Дарвін б) Ж.Б.Ламарк в) В.О.Ковалевський г) С.С.Четвериков
9. причина закріплення нових ознак у видів, за теорією Ламарка :
а) штучний добір б) кошмар Дженкінса
в) боротьба за існування г) вправляння органів
10. Критерій виду,що оцінює подібність зовнішньої будови:
а) репродуктивний б) фізіолого-біохімічний в) морфологічний г) географічний
11. Макроеволюція -це:
а) утворення нових популяцій тварин б) утворення нових угрупувань тварин
в) утворення нових підвидів тварин г) утворення нових видів тварин
12. Вперше запропонував термін " Біологія"
а) Ж. Кюв"є б) К .Лінней в) Ж.Б.Ламарк
13. Виберіть гомологічні органи
а) крила кажанів та крила комах б) додаткові корені картоплі та ризоїди
зозулиного льону
в) зябра річкового рака та річкового окуня г) крила кажанів та плавці китів
14. Назвіть форму природного добору, яка сприяє зміні норми реакції організмів у певному напрямку
а) рушійний б) розвиваючий в) стабілізуючий г) штучний
15. Виберіть ознаки притаманні макроеволюційним процесам
а) відбуваються за тривалі історичні проміжки часу,недоступні для безпосереднього
б) сприяють винекненню нових видів
в) джерело мінливості- модифікація г) відбуваються в середині популяції
16. Зазначте,як називається здатність до наслідування добре захищених організмів погано захищеними
а) дивергенція б) конвергенція в) атавізм г) мімікрія
17. Укажіть елементарну одиницю еволюції
а) популяція б) вид в) сорт рослин г) порода тварин
18. Назвіть приклади ідіоадаптації
а) виникнення квітів б) утворення ластів у ластоногих
в) поява щелеп у хребетних тварин г) зникнення кишечнику у стьожкових червів
19. Учення, згідно з яким життя потрапило на Землю з космосу,- це теорія:
а) хімічної еволюції б) панспермії в) креаціонізму г) дарвінізму
20. Одним із творців синтетичної теорії еволюції є:
а) Ч.Дарвін б) Ж.Б.Ламарк в) В.О.Ковалевський г) С.С.Четвериков
21. Виникнення нового виду є прикладом:
а) макроеволюції б) зміни темпів еволюції
в) мікроеволюції г) кошмару Дженкінса
22. Міграція -це:
а) переміщення особин з однієї популяції в іншу або на нові території
б) пристосування організмів до певних умов навколишнього середовища
в) розділення популяції одного виду г) потрапляння споріднених видів у різні
умови існування
23. Макроеволюцією не є...
а) походження ссавців від плазунів б) походження плазунів від земноводних
в) утворення нових підвидів горобця г) утворення родів собак
24. Єдиний вчений за всю історію біології (До Дарвіна), який вважав,що людиноподібні мавпи єбезпосередніми предками людини-це
а) Ж.Б.Ламарк б) Ж.Кюв"є в) Ю.Лебіх
ОЧЕНЬ НАДО
Первая шкура утконоса была прислана в Англию в 1797 году. Её вид породил ожесточённые споры среди научной общественности. Сперва шкуру сочли изделием какого-то таксидермиста, пришившего утиный клюв к шкуре зверька, похожего на бобра. Рассеять это подозрение удалось Джорджу Шоу, изучившему посылку и пришедшему к выводу, что это не подделка (для этого Шоу даже надрезал шкуру в поисках стежков). Возник вопрос, к какой группе животных отнести утконоса. Уже после того, как он получил своё научное название, в Англию были доставлены первые зверьки, и выяснилось, что у самки утконоса нет видимых молочных желез, зато это животное, подобно птицам, имеет клоаку. Четверть века учёные не могли решить, куда отнести утконоса — к млекопитающим, птицам, пресмыкающимся или вообще к отдельному классу, пока в 1824 году немецкий биолог Меккель не обнаружил, что у утконоса всё-таки имеются молочные железы и самка выкармливает детёнышей молоком. То, что утконос откладывает яйца, было доказано только в 1884 году.
Зоологическое имя этому странному животному дал в 1799 году английский натуралист Джордж Шоу — Platypus anatinus, от др.-греч. πλατύς (широкий, плоский) и πούς (лапа) и лат. anatinus, «утиный». В 1800 году Иоганн-Фридрих Блуменбах во избежание омонимии с родом жуков-короедов Platypus изменил родовое название на Ornithorhynchus, от др.-греч. ὄρνις «птица», ῥύγχος «клюв». Аборигены Австралии знали утконоса под многими именами, включая mallangong, boondaburra и tambreet. Ранние европейские переселенцы называли его «утконос» (duckbill), «уткокрот» (duckmole) и «водяной крот» (watermole). В настоящее время в английском языке используется название platypus.Длина тела утконоса 30—40 см, хвоста — 10—15 см, весит он до 2 кг. Самцы примерно на треть крупнее самок. Тело у утконоса приземистое, коротконогое; хвост уплощённый, похож на хвост бобра, но покрыт шерстью, которая с возрастом заметно редеет. В хвосте утконоса, как у тасманского дьявола, откладываются запасы жира. Мех у него густой, мягкий, обычно тёмно-коричневый на спине и рыжеватый или серый на брюхе. Голова круглая. Впереди лицевой отдел вытянут в плоский клюв длиной около 65 мм, шириной 50 мм. Клюв не жёсткий как у птиц, а мягкий, покрытый эластичной голой кожей, которая натянута на две тонкие, длинные, дугообразные косточки. Ротовая полость расширена в защечные мешки, в которых во время кормёжки запасается пища. Внизу у основания клюва самцы имеют специфическую железу, продуцирующую секрецию с мускусным запахом. У молодых утконосов имеется 8 зубов, однако они непрочные и быстро стираются, сменяясь ороговевшими пластинками.
Лапы у утконоса пятипалые, при как для плавания, так и для рытья земли. Плавательная перепонка на передних лапах выдаётся перед пальцами, но может подгибаться таким образом, что когти оказываются выставленными наружу, превращая плавательную конечность в копательную. Перепонки на задних лапах развиты намного слабее; для плавания утконос использует не задние лапы, как другие полуводные звери, а передние. Задние лапы в воде выступают в роли руля, а хвост служит стабилизатором. Походка утконоса на суше больше напоминает походку рептилии — ноги он ставит по бокам тела.
Носовые отверстия у него открываются на верхней стороне клюва. Ушных раковин нет. Глаза и ушные отверстия расположены в желобках по сторонам головы. Когда животное ныряет, края этих желобков, как и клапаны ноздрей, смыкаются, так что под водой у него не действуют ни зрение, ни слух, ни обоняние. Однако кожа клюва богата нервными окончаниями, и это обеспечивает утконосу не только высокоразвитое осязание, но и к электролокации. Электрорецепторы клюва могут обнаруживать слабые электрические поля, которые возникают, например, при сокращении мускулатуры ракообразных, что утконосу в поисках добычи. Отыскивая её, утконос во время подводной охоты непрерывно водит головой из стороны в сторону.
Відповідь:
Опис:
Довжиною від 30 до 38 міліметрів, порівняно великий жук, обтічне тіло якого добре пристосоване для плавання, особливо вкриті волосками задні ноги, які працюють, як весла. Це темний жук, із жовтою облямовкою на надкрилах. Надкрила самців блискучі, самиць - матові. Личинки ростуть до 60 міліметрів у довжину і мають загострені щелепи.
Природний ареал:
Плавунці поширені у прісноводних водно-болотних угіддях, багатих рослинністю, і можуть зустрічатися по всій Європі та Америці.
Звички:
Завдяки запасам повітря під надкрилами, жук може протягом досить тривалого часу залишатися під водою. Запас повітря регулярно відновлюється на поверхні води. Самиці відкладають яйця в стебла підводних рослин. Личинки живуть у воді, але також випливають на поверхню, щоб подихати. Жуки впорскують у свою здобич ферменти, після чого всмоктують переварений вміст. Вони їдять пуголовків, равликів, невеликих комах (і навіть один одного), а також здатні вбивати дрібну рибу. Завдяки своїм виключно хижим здібностям вони також відомі як "підводні тигри".
Пояснення: