16.Яка послідовність правильно відображає передавання енергії в ланцюгу живлення? А)дубовий листок → синиця → орел → листоїд
Б)листоїд → дубовий листок → синиця → орел
В)орел → синиця → листоїд → дубовий листок
Г)дубовий листок → листоїд → синиця → орел
17.Космічна роль рослин полягає в тому, що вони
А)забезпечують перетворення органічних речовин на неорганічні.
Б)забезпечують процеси мінералізації.
В)вивільняють сонячну енергію, яка міститься в органічних сполуках.
Г)акумулюють енергію Сонця, утворюючи органічні речовини.
18.Який чинник обмежує поширення водоростей на значних глибинах?
А)зниження температури води Б)зниження концентрації кисню у воді
В)зниження рівня освітленості Г)підвищення рівня солоності
19.Яка форма симбіозу ігається між термітами та джгутиковими, які живуть у їхньому кишечнику та здатні розщеплювати клітковину?
А)паразитизм Б)мутуалізм В)хижацтво Г)коменсалізм
20.В екосистемі метелики і синиці спожили 1000 кг первинної продукції. Яка біомаса засвоїлася метеликами та синицями відповідно?
А)100 кг і 100 кг Б)100 кг і 10 кг В)10 кг і 100 кг Г)10 кг і 10 кг
21.Визначте місце рослиноїдних тварин у трофічній структурі екосистеми.
А)редуценти Б)продуценти В)консументи І порядку Г)консументи II порядку
22.Відновлення рослинності на місці лісової пожежі — це приклад
А)первинної сукцесії.Б)вторинної сукцесії.В)клімаксу.Г)еволюції.
23.Завезення до Австралії бджоли з Європи призвело до різкого скорочення популяції місцевого виду бджоли, яка не має жала. Результатом якої форми боротьби за існування це є?
А) боротьби з несприятливими умовами Б)внутрішньовидової
В) міжвидової Г)боротьби за статевого партнера
24.Установіть відповідність між організмами та трофічними рівнями, на яких вони знаходяться.
1)бактерії гниття;2)ряска;3)жаба;4)самці комара
А)продуцент;Б)консумент І порядку;В)консумент ІІ порядку;
Г)консумент ІІІ порядку;Д)редуцент
25.Яка форма симбіозу ігається між гризунами та кліщами, які мешкають у їхніх норах і живляться залишками їжі, підстилкою?
А)паразитизм Б)мутуалізм В)хижацтво Г)коменсалізм
26.На місці згарища поступово з’являється трава, потім чагарник. Яка стадія розвитку біогеоценозу ігається?
А)первинна сукцесія Б)вторинна сукцесія В)клімакс Г)антропогенна сукцесія
27.Бур’яни витісняють культурні рослини на необроблюваних ділянках, позбавляючи їх світла, вологи, поживних речовин. Проявом якої форми боротьби це є?
А)боротьби з надмірною посушливістюБ)внутрішньовидової боротьби
В)міжвидової боротьби Г)боротьби з надмірною вологістю
29.Який компонент середовища належить до абіотичних екологічних факторів?
А)атмосферний тиск Б)вирубування тропічних лісів
В)коменсалізм Г)конкуренція за особин протилежної статі
30.Яка послідовність правильно відображає передавання енергії в ланцюгу живлення?
А)пшениця → довгоносик → жайворонок → орел
Б)довгоносик → пшениця → жайворонок → орел
В)орел → жайворонок → довгоносик → пшениця
Г)жайворонок → довгоносик → пшениця → орел
ответ:1 Экологи́ческие фа́кторы — свойства среды обитания, определяющие условия метаболизма организма и биогеоценоза (экосистемы) в целом. ... Например, наличие углекислого газа, доступ кислорода, влажность и рыхлость почвы и другое.
2Антропогенные факторы — экологический фактор, обусловленный различными формами воздействия человека на природу и ведущий к количественным и качественным изменениям ее составляющих. Является наряду с абиотичекими и биотическими экологическими факторами фактором эволюции биосферы.
3Пищева́я цепь — ряд взаимоотношений между группами организмов, при которых происходит перенос вещества и энергии путём поедания одних особей другими.
4Зооценоз — совокупность популяций животных.
Фитоценоз — растительное сообщество.
Микоциноз — сообщество различных видов грибов.
Микробоценоз — совокупность популяций микроорганизмов (бактерий, протистов).
5Повымирают оставшиеся звени в цепи
Объяснение:
Снизу
Объяснение:
Каждый фермент имеет свой температурный оптимум. У большинства ферментов тепло- кровных животных он лежит в интервале 37–40ºС. Повышение температуры выше 70ºС приводит к потере активности фермента. Фермент необратимо инактивируется вследствие денатурации белка. Понижение температуры, как и повышение, приводит сна- чала к уменьшению, а потом и к полной потере активности фер- мента. Но при низких температурах ферменты не разрушаются, поэтому при последующем повышении температуры их актив- ность восстанавливается (обратимая инактивация). Подавляющее большинство ферментов теплокровных живот- ных при 0ºС прекращают свою деятельность, т. е. теряют свою активность. В отличие от них ферменты хладнокровных живот- ных, в частности рыб, при такой температуре имеют достаточно высокую активность. Потеря их активности происходит при го- раздо более низкой температуре. Наибольшую устойчивость к действию низких температур проявляет фермент липаза, который вызывает гидролиз простых липидов (триглицеридов). Он теряет свою активность при температуре –25ºС. Активность ферментов меняется в зависимости от реакции среды. Для каждого фермента существуют оптимальные значения рН, при котором он проявляет максимальную активность. Так, для пепсина оптимальное значение рН = 1,5–2,5, в то время как трипсин при таких условиях полностью теряет гид- ролизовать белки. Оптимум его действия наступает при рН = 8–9. Влияние рН на скорость ферментативного катализа, так же как и влияние температуры, связано с их белковой природой. На скорость ферментативного катализа влияет также присут- ствие определенных веществ, которые могут и увеличивать актив- ность фермента (активаторы), и уменьшать ее (ингибиторы или парализаторы). Активаторы и ингибиторы влияют на активный центр фермента его образованию (активаторы) или блокированию (ингибиторы). Одно и то же вещество для одного фермента может быть активатором, а для другого – ингибитором. Ферменты могут находиться как в активной форме, так и в неак- тивной. Неактивная форма называется проферментом (зимогеном). В нем присутствует парализатор, блокирующий активный центр. Изучение влияния различных факторов на скорость фермен- тативного катализа проводят, используя ферменты.