Давайте рассмотрим эти клетки, сравнивая их по их основным морфологическим характеристикам. Все три типа клетко относятся к эукариотам и имеют ряд общих признаков - наличие ядра, наружной мембраны, нуклепротеинового комплекса их ДНК и гистонов (хромосома), отсутствие плазмид (характерный признак бактерий), наличие митохондрии или их гомологов, аппарата Гольджи, ЭПС, рибосом.
Различия - животная клетка не имеет клеточной стенки (растительная клетка снаружи окружена целлюлозной клеточной стенкой, у грибов - хитином), все три типа при образований тканей используют разные типы межклеточных контактов, большинство растительных клеток не имеет центриолей, зато имеют пластиды (например, хлоропласт); клетки грибов не имеют органелл перемещения.
симпатичний відділ автономної нервової системи включає в себе паравертебральні ії, що лежать у вигляді парних ланцюжків (стовбурів) вздовж всього хребта, а також непарні превертебральні ії і, крім цього, симпатичні нерви.
у бокових рогах спинного мозку на рівні грудних і поперекових сегментів розміщений симпатичний центр якобсона. активність його нейронів регулюється через синаптичні контакти структурами стовбура головного мозку. аксони нейронів симпатичного центра якобсона виходять з спинного мозку в складі вентральних (передніх) корінців і утворюють білі з'єднувальні гілки з іями симпатичних стовбурів. від цих стовбурів відходять іонарні аксони і йдуть до органів голови, грудної, черевної та тазової порожнини в складі соматичних нервів, або в складі самостійних нервів. це сірі з'єднувальні гілки.
аксони нейронів симпатичного центра якобсона, що пройшли без переривання через паравертебральні ії прямують до непарних превертебральних іїв, наприклад, серцевого, легеневого, черевного або сонячного сплетіння, верхнього брижевого, нижнього брижевого. іонарні аксони коллатералі також і до сусідніх іїв. таким чином, іонарний аксон, що виходить на рівні якого-небудь сегмента спинного мозку, іннервує декілька пара- і превертебральних іїв, чим забезпечується множинна (мультиплікантна) центральна регуляція різних вісцеральних функцій.
парасимпатичний відділ автономної нервової системи включає в себе ії, розміщені поблизу ефекторних органів або в них, а також парасимпатичні нерви.
тіла іонарних парасимпатичних нейронів лежать в стовбурі мозку та в сакральному відділі спинного мозку. аксони іонарних нейронів йдуть до іонарних нейронів, розміщених в іях.
іонарні парасимпатичні волокна, що іннервують внутрішньоочні м'язи, залози голови та ін. стовбур мозку в складі трьох пар черепномозкових нервів - iii (окоруховий), vii (лицевий), ix(язико-глотковий).
до органів грудної і черевної порожнини іонарні парасимпатичні волокна йдуть у складі x пари (блукаючий нерв).
до органів порожнини тазу парасимпатичні волокна підходять у складі тазових нервів.
на відміну від симпатичної нервової системи парасимпатична нервова система не інервує м'язи судин, за винятком статевих органів і можливо мозку.
Давайте рассмотрим эти клетки, сравнивая их по их основным морфологическим характеристикам. Все три типа клетко относятся к эукариотам и имеют ряд общих признаков - наличие ядра, наружной мембраны, нуклепротеинового комплекса их ДНК и гистонов (хромосома), отсутствие плазмид (характерный признак бактерий), наличие митохондрии или их гомологов, аппарата Гольджи, ЭПС, рибосом.
Различия - животная клетка не имеет клеточной стенки (растительная клетка снаружи окружена целлюлозной клеточной стенкой, у грибов - хитином), все три типа при образований тканей используют разные типы межклеточных контактов, большинство растительных клеток не имеет центриолей, зато имеют пластиды (например, хлоропласт); клетки грибов не имеют органелл перемещения.
симпатичний відділ автономної нервової системи включає в себе паравертебральні ії, що лежать у вигляді парних ланцюжків (стовбурів) вздовж всього хребта, а також непарні превертебральні ії і, крім цього, симпатичні нерви.
у бокових рогах спинного мозку на рівні грудних і поперекових сегментів розміщений симпатичний центр якобсона. активність його нейронів регулюється через синаптичні контакти структурами стовбура головного мозку. аксони нейронів симпатичного центра якобсона виходять з спинного мозку в складі вентральних (передніх) корінців і утворюють білі з'єднувальні гілки з іями симпатичних стовбурів. від цих стовбурів відходять іонарні аксони і йдуть до органів голови, грудної, черевної та тазової порожнини в складі соматичних нервів, або в складі самостійних нервів. це сірі з'єднувальні гілки.
аксони нейронів симпатичного центра якобсона, що пройшли без переривання через паравертебральні ії прямують до непарних превертебральних іїв, наприклад, серцевого, легеневого, черевного або сонячного сплетіння, верхнього брижевого, нижнього брижевого. іонарні аксони коллатералі також і до сусідніх іїв. таким чином, іонарний аксон, що виходить на рівні якого-небудь сегмента спинного мозку, іннервує декілька пара- і превертебральних іїв, чим забезпечується множинна (мультиплікантна) центральна регуляція різних вісцеральних функцій.
парасимпатичний відділ автономної нервової системи включає в себе ії, розміщені поблизу ефекторних органів або в них, а також парасимпатичні нерви.
тіла іонарних парасимпатичних нейронів лежать в стовбурі мозку та в сакральному відділі спинного мозку. аксони іонарних нейронів йдуть до іонарних нейронів, розміщених в іях.
іонарні парасимпатичні волокна, що іннервують внутрішньоочні м'язи, залози голови та ін. стовбур мозку в складі трьох пар черепномозкових нервів - iii (окоруховий), vii (лицевий), ix(язико-глотковий).
до органів грудної і черевної порожнини іонарні парасимпатичні волокна йдуть у складі x пари (блукаючий нерв).
до органів порожнини тазу парасимпатичні волокна підходять у складі тазових нервів.
на відміну від симпатичної нервової системи парасимпатична нервова система не інервує м'язи судин, за винятком статевих органів і можливо мозку.