7. (0,5 б.) Шляхи й організації пізнавальної діяльності про характеристики (структуру, функціонування, розвиток тощо) екологічних об’єктів дослідження –це… а) методи екології; б) предмет екології; в) завдання екології ; г) об’єкт екології.
8. (0,5 б.) Вивчає різноманітні угруповання рослин, тварин, грибів, мікроорганізмів, трофічні зв’язки між ними, форми співіснування: а) демекологія; б) синекологія; в) екосистемологія; г) аутекологія.
9. (0,5 б.) Ріст рослин обмежується кількістю поживної речовини, що міститься в найменшій концентрації це-: а) закон обмежувального чинника; б) правило мінімуму; в) закон взаємокомпенсації екологічних чинників ; г) закон Гаузе.
10. (0,5 б.) Чинники, що їх організми використовують, споживають, тим самим зменшуючи їхню кількість – це… а) ресурси навколишнього середовища; б) умови існування; в) подразники; г) екологічні явища.
11. (0,5 б.) Вплив на якийсь елемент природи позначається на її інших складниках, оскільки всі елементи й процеси природи нерозривно пов’язані між собою: а) принцип оновлення ресурсів; б) принцип цілісності природи; в) принцип рециклічності; г) принцип завбачливості .
12. (0,5 б.) Організми, які можуть жити лише за дуже незначної зміни чинників середовища – це… а) стенобіонти; б) еврибіонти; в) евригали; г) евритерми.
13. (0,5 б.) Виберіть правильні твердження: а) Стенотерми – організми, пристосовані до відносно сталих температурних умов довкілля і які не витримують їх коливань (форель річкова трапляється в холодних гірських річках); б) Зону пригнічення (зони песимуму, стресові зони) – значення чинника, за яких організми зберігають життєдіяльність, але не ростуть і не розмножуються; що більше значення чинника відхиляється від оптимальних, то сильніше пригнічується життєдіяльність особин; в) Екологічні чинники – це усі природні компоненти й явища навколишнього середовища, що впливають на живі організми.
14. (0,5 б.) Виберіть правильні твердження: а) Демекологія досліджує властивості популяцій у конкретних умовах їх існування, динаміки, адаптації до природного середовища, внутрішньо- і міжвидові взаємовідносини. б) Вимірювання –це отримання кількісних характеристик об’єктів і явищ. в) Зона нормальної життєдіяльності (оптимум) – значення чинника, що є найсприятливішими для життєдіяльно
Следовательно, по мере развития процесса общественного производства усиливалось влияние человека на природу, в том числе на животный мир. Наши лесостепи в этом отношении представляют наиболее яркий пример сильного преобразующего влияния человека на природные комплексы, и в частности на животный мир. Чапский К. К., ссылаясь на ряд источников, пишет, что в 1389 г. во время «третьего хождения митрополита Пимена в Царь-град» путешественники, описывая характер местности по берегам Дона, указывали: «...зверей множество: козы, лоси, волки, лисицы, выдры, медведи, бобры и птицы, орлы, гуси, лебеди, журавли и прочая...». В степях были многочисленные тропы, проложенные табунами тарпанов — диких лошадей, зубров, оленей. «Дикие козы (косули) неисчислимыми массами откачевывали на зиму в леса и возвращались на лето в степи».
Из летописей известно об огромной роли звероловства в жизни славян и других народностей, населявших леса. Шкурами пушных зверей, особенно бобра, соболя, куницы, взымались подати и дани с населения. Историк Н. М. Карамзин писал, что вскоре после завоевания Ермаком Сибири, в 1586 г. «Московский государь наложил ясаку на Сибирское царство, и на Конду Большую, и на Конду Меньшую, и на Пелымское государство, и на Туру, на Иргизское государство, и на Обь Великую, и на все городки Обские 200 тысяч соболей, 10 тысяч лисиц и 500 тысяч белок». Царь Федор Иванович в 1594 г., отправил в Вену 40 360 соболей в качестве цепной на войну с Турцией.
Наша родина издавна является поставщиком пушнины на мировом рынке. До настоящего времени в ряде местностей страны охота на пушного зверя и добыча дичи являются одним из основных источников дохода населения.
Следовательно, по мере развития процесса общественного производства усиливалось влияние человека на природу, в том числе на животный мир. Наши лесостепи в этом отношении представляют наиболее яркий пример сильного преобразующего влияния человека на природные комплексы, и в частности на животный мир. Чапский К. К., ссылаясь на ряд источников, пишет, что в 1389 г. во время «третьего хождения митрополита Пимена в Царь-град» путешественники, описывая характер местности по берегам Дона, указывали: «...зверей множество: козы, лоси, волки, лисицы, выдры, медведи, бобры и птицы, орлы, гуси, лебеди, журавли и прочая...». В степях были многочисленные тропы, проложенные табунами тарпанов — диких лошадей, зубров, оленей. «Дикие козы (косули) неисчислимыми массами откачевывали на зиму в леса и возвращались на лето в степи».
Из летописей известно об огромной роли звероловства в жизни славян и других народностей, населявших леса. Шкурами пушных зверей, особенно бобра, соболя, куницы, взымались подати и дани с населения. Историк Н. М. Карамзин писал, что вскоре после завоевания Ермаком Сибири, в 1586 г. «Московский государь наложил ясаку на Сибирское царство, и на Конду Большую, и на Конду Меньшую, и на Пелымское государство, и на Туру, на Иргизское государство, и на Обь Великую, и на все городки Обские 200 тысяч соболей, 10 тысяч лисиц и 500 тысяч белок». Царь Федор Иванович в 1594 г., отправил в Вену 40 360 соболей в качестве цепной на войну с Турцией.
Наша родина издавна является поставщиком пушнины на мировом рынке. До настоящего времени в ряде местностей страны охота на пушного зверя и добыча дичи являются одним из основных источников дохода населения.