Насправді, відрізнити справжню лисичку від підробки не так складно. Для початку варто звернути увагу на забарвлення. У помилкових лисичок на відміну від справжніх, вона особливо яскраво-помаранчева в переході до мідно-червоного. А звичайні – просто рівно жовті.
Далі дивимося на капелюшок. Якщо помітили дуже рівні краї, варто насторожитися. Справжня лисичка має хвилясті прикраси цієї своєї частини.
Ніжки у справжньої лисички товсті і не порожнисті. Спори – жовтуваті. А ось у її помилкової сестрички навпаки: ніжка тонка, а спори білі.
Принюхайтесь. Раніше вже було сказано, що відмінність істинної господині лісу в її фруктовому або деревному запаху. А ось говорушки ви навряд чи захочете покласти в кошик після такої перевірки.
У кожного різновиду є свої звички виростання. Якщо помітили, що невелике сімейство лисичок розташувалося на поваленому дереві – обережніше! Справжні гриби воліли б моховитий пень.
Рости поодинці гриби не люблять. Зазвичай це ціле сімейство, об’єднане загальною грибницею. Але у помилкових лисичок є саме така особливість. Вони часто зустрічаються в єдиному екземплярі. Вже за однією цією ознакою варто остерегтися.
Подивіться на колір м’якоті. У справжньої вона жовтувата, а в середині – біла. Фальшивка відрізняється однотонним помаранчевим або жовтим забарвленням.
Легко натисніть пальцем на м’якоть. Звичайна лисичка скромно почервоніє, а ось помилкова залишиться незворушно однотонною.
Справжні лисички рідко бувають червивими, так як виділяють хітінманозу і личинки під її впливом гинуть. А ось говорушки помаранчеві не мають хітінманози, тому личинки можуть їх вражати.
Объяснение:
1) 2. Необратимое изменение генотипа.
2) 1. Гуго де Фризом в 1901 году.
3) 3.Изменения передаются от поколения к поколению.
4) 2. Разрушение средней части хромосомы.
5) 1. Мутаген
6) 1. Точечные
7) Устойчивость, индивидуальность, непредсказуемость
8) 2. От перераспределения генетического материала
9) 2. Инверсия
10) 1. Увеличение набора хромосом в кариотипе
11) 1. Воздействие вещества колхицина
12) 3.Предрасположенность к мутациям, присуща всем живым организмам.
13) 1. Геномной
14) 47 хромосом
15) 1. Альбинизм
16) Дальтонизм (2)
Объяснение:
Насправді, відрізнити справжню лисичку від підробки не так складно. Для початку варто звернути увагу на забарвлення. У помилкових лисичок на відміну від справжніх, вона особливо яскраво-помаранчева в переході до мідно-червоного. А звичайні – просто рівно жовті.
Далі дивимося на капелюшок. Якщо помітили дуже рівні краї, варто насторожитися. Справжня лисичка має хвилясті прикраси цієї своєї частини.
Ніжки у справжньої лисички товсті і не порожнисті. Спори – жовтуваті. А ось у її помилкової сестрички навпаки: ніжка тонка, а спори білі.
Принюхайтесь. Раніше вже було сказано, що відмінність істинної господині лісу в її фруктовому або деревному запаху. А ось говорушки ви навряд чи захочете покласти в кошик після такої перевірки.
У кожного різновиду є свої звички виростання. Якщо помітили, що невелике сімейство лисичок розташувалося на поваленому дереві – обережніше! Справжні гриби воліли б моховитий пень.
Рости поодинці гриби не люблять. Зазвичай це ціле сімейство, об’єднане загальною грибницею. Але у помилкових лисичок є саме така особливість. Вони часто зустрічаються в єдиному екземплярі. Вже за однією цією ознакою варто остерегтися.
Подивіться на колір м’якоті. У справжньої вона жовтувата, а в середині – біла. Фальшивка відрізняється однотонним помаранчевим або жовтим забарвленням.
Легко натисніть пальцем на м’якоть. Звичайна лисичка скромно почервоніє, а ось помилкова залишиться незворушно однотонною.
Справжні лисички рідко бувають червивими, так як виділяють хітінманозу і личинки під її впливом гинуть. А ось говорушки помаранчеві не мають хітінманози, тому личинки можуть їх вражати.