Процес, який дозволяє живим організмам усувати пошкодження, що виникають у ДНК, називають репарацією. Більшість репараційних механізмів базуються на тому, що ДНК — це дволанцюгова молекула. Тобто в клітині є дві копії генетичної інформації. Якщо одна з них пошкоджується, то її можна відновити за до другої копії, взявши її за зразок.
Процес репарації відбувається в кілька етапів . Для його здійснення клітини використовують спеціальні ферменти.
Пошкодження ДНК можуть бути різними. Для кожного з них існують свої системи репарації. Одні дефекти можуть бути виправленими за до лише одного ферменту, інші вимагають участі комплексу ферментів.
Під впливом таких факторів, як ультрафіолетове чи радіаційне випромінення, дія певних хімічних сполук або помилки під час реплікації в молекулах ДНК, можуть виникати пошкодження. Для виправлення пошкоджень ДНК у клітинах існує система репарації ДНК.
Роза - древнейший цветок в истории человечества. Выращивать розы и отбирать лучшие образцы начали еще за три тысячелетия до н.э. в древнем Китае. По преданиям, первые поразительной красоты дикие растения роз, созданные самой природой, были принесены с берегов Янцзы и Хуанхе. Древнекитайские садовники любовно ухаживали за розами, подмечая и выбирая самые прекрасные. Некоторые источники ссылаются также на опыт садовников Древнего Египта, научившихся добиваться обильного и почти непрерывного цветения роз в течение всего года. Родиной розы считается Древняя Индия и Средняя Азия, откуда цветок розы попал в Малую Азию, Грецию и далее в Европу. У древних народов Востока роза всегда была священным и глубоко почитаемым цветком. В Древней Индии розе принадлежал статус цветка хранителя Вселенной Вишну, поэтому жрецы украшали розами храмы, лепестками роз устилали путь во время религиозных торжеств и праздничных процессий. Считалось, что созерцание цветущих роз проясняет рассудок, исцеляет душу и приводит ее в гармонию с миром. Особым почетом роза пользовалась в Древней Персии, где она считалась цветком Аллаха и его подарком людям. В Россию роза попала из Болгарии. Христианское искусство прославляло розу как знак невинности, чистоты и святости, ее считали райским цветком. С течением времени розу стали тесно связывать с Богородицей, которую изображали в окружении кустов роз в раю. Розы красного цвета стали также символом страдающего Христа, пролитой во имя живущих на Земле людей крови.
щас
Объяснение:
Процеси репарації ДНК
Процес, який дозволяє живим організмам усувати пошкодження, що виникають у ДНК, називають репарацією. Більшість репараційних механізмів базуються на тому, що ДНК — це дволанцюгова молекула. Тобто в клітині є дві копії генетичної інформації. Якщо одна з них пошкоджується, то її можна відновити за до другої копії, взявши її за зразок.
Процес репарації відбувається в кілька етапів . Для його здійснення клітини використовують спеціальні ферменти.
Пошкодження ДНК можуть бути різними. Для кожного з них існують свої системи репарації. Одні дефекти можуть бути виправленими за до лише одного ферменту, інші вимагають участі комплексу ферментів.
Під впливом таких факторів, як ультрафіолетове чи радіаційне випромінення, дія певних хімічних сполук або помилки під час реплікації в молекулах ДНК, можуть виникати пошкодження. Для виправлення пошкоджень ДНК у клітинах існує система репарації ДНК.