А1. к двудольным растениям относится:
а) пшеница б) лук в) кукуруза г) яблоня
а2. для однодольных растений в отличии от двудольных характерно наличие:
а) зародыша с двумя семядолями б) зародыша с одной семядолей
в) эндосперма г) сочной кожуры.
а3. роль корневого чехлика в том, что он :
а) обеспечивает передвижение веществ по растению б) выполняет защитную роль
в) корню прочность и г) участвует в делении клеток.
а4. самая короткая часть корня:
а) зона деления б) зона роста в) зона всасывания г) зона проведения.
а5. клубень представляет собой видоизмененный подземный побег, так как
а) на нем расположены почки б) он поглощает воду и минеральные вещества
в) в нем органические вещества расщепляются до минеральных
г) в нем образуются органические вещества из неорганических
а6. семя образуется:
а) из семяпочки б) из семяпочки после двойного оплодотворения
в) из оплодотворенной яйцеклетки г) из оплодотворенной центральной клетки
а7. побег — это:
а) верхушка стебля б) стебель с листьями и почками в) часть листа г) часть корня.
а8. лист, являясь частью побега, в свою очередь, состоит из:
а) пластинки б) черешка и основания в) прилистников г) все верно.
а9.простой лист у:
а) черемухи б) рябины в) гороха г) картофеля.
а10.дуговидное жилкование листовой пластинки у:
а) подорожника и липы б ) липы и дуба в) дуба и ландыша г) ландыша и кукурузы.
а11. лист называют простым , если он имеет:
а) пластинку б) пластинку и черешок в) пластинку, черешок, основание
г) пластинку, черешок, основание, прилистники.
а12.цельнокрайняя пластинка у листьев:
а) крапивы и ландыша б) ландыша и сиренив) сирени и березы г) березы и крапивы.
13. у:
а) дуба и клена б) клена и березы в) березы и ясеня г) ясеня и каштана конского.
а14. фотосинтез происходит в:
а) лейкопластах б) хромопластах в) цитоплазме г) другое решение.
а 15. видоизмененный побег — это:
а) корневище б) корень в) корнеплод г) корнеклубень
а16. распространяются животными и человеком семена:
а) одуванчика б) боярышника в) акации г) клена
часть в.
в 1 . из перечисленных признаков выпишите характерные для класса «двудольные».
a) одна семядоля б) мочковатая корневая система
b) стержневая корневая система г две семядоли
д) дуговое или параллельное жилкование е) сетчатое жилкование
в 2. установите соответствие:
тип плода растения
а. костянка 1. пшеница
б. семянка 2. вишня
в. зерновка 3. подсолнух
часть с. ответьте письменно на вопрос:
с1 . для чего производят прищипку главного корня (пикировку) у некоторых культурных растений?
с 2 . докажите, что корневище ландыша - видоизмененный побег.
Відповідь:
Голонасі́нні (Gymnospermae) — група насінних рослин, що характеризуються наявністю насіння і насінного зачатка, які лежать відкрито на лусочках шишок (звідки й назва групи). Етимологія: грец. γυμνόσπερμος — «голе насіння». Поширені голонасінні по всьому світу (за винятком Антарктиди), причому більшість, — особливо хвойних порід, — у помірному й субарктичному регіонах. В основному голонасінні — це дерева і кущі, рідко, лози, трав'янистих рослин серед них немає. Поява насіння, яке має запас поживних речовин і захищене шкіркою, — значний ароморфоз, що зумовив широке і швидке розповсюдження голонасінних рослин суходолом. Важливим пристосуванням для життя на суходолі є змога внутрішнього запліднення (без води). Пилок голонасінних рослин переноситься повітряними течіями. Потрапляючи на розташований відкрито насіннєвий зачаток, він утворює пилкову трубку, яка досягає яйцеклітини і забезпечує злиття гамет. Після запліднення з насінних зачатків формується насіння, але не одразу, а тільки через 12—15 місяців. Насіння має зародок з корінцем, бруньками і сім'ядолями, запас поживних речовин, та вкрите насіннєвою шкіркою.
Провідні і покривні тканини порівняно досконаліші. Добре розвинений камбій сприяє росту стебла в товщину. Стовбур міцний, бо потовщується внаслідок розростання деревини, основна маса клітин якої мертва. Корінь закладається ще в зародку, з нього розвивається головний корінь: він формує стрижневу кореневу систему, що може проникати глибоко в ґрунт, добре закріплюючи в ньому рослину. Це допомагає рослинам краще протистояти вітрам.
Це переважно вічнозелені рослини. Їхні листки живуть тривалий час й опадають поодинці, а не одночасно. В одних видів листки великі, розсічені, в інших — дрібні, найчастіше мають вигляд голок чи лусок.
У життєвому циклі голонасінних велике значення має спорофіт: він є носієм органів спороношення і домівкою для гаметофітів. Останні розвиваються і живуть на спорофіті, живлячись за рахунок його поживних речовин.
За зовнішнім виглядом сучасні голонасінні дуже різноманітні. У тропіках і субтропіках обох півкуль Землі в низькорослих вічнозелених сухих лісах і чагарниках зростають саговники. Зовні вони дуже схожі на папороті або пальми.
В Україні голонасінні представлені 15 видами з 4 родин. Родину соснових представляють: ялиця біла, модрина європейська, ялина європейська, Pinus brutia, сосна кедрова, сосна гірська, сосна чорна, сосна звичайна; кипарисових — ялівець звичайний, ялівець високий, яловець смердючий, ялівець колючий, ялівець козацький; ефедрових — ефедра двоколоса; тисових — тис ягідний.
Різноманіття голонасінних найкраще ігати в ботанічних садах і дендрологічних парках. Принаймні хвойні дерева дуже добре представлені в колекціях по всій помірній зоні світу.
Пояснення:
Объяснение:
Голонасі́нні (Gymnospermae) — група насінних рослин, що характеризуються наявністю насіння і насінного зачатка, які лежать відкрито на лусочках шишок (звідки й назва групи). Етимологія: грец. γυμνόσπερμος — «голе насіння». Поширені голонасінні по всьому світу (за винятком Антарктиди), причому більшість, — особливо хвойних порід, — у помірному й субарктичному регіонах. В основному голонасінні — це дерева і кущі, рідко, лози, трав'янистих рослин серед них немає. Поява насіння, яке має запас поживних речовин і захищене шкіркою, — значний ароморфоз, що зумовив широке і швидке розповсюдження голонасінних рослин суходолом. Важливим пристосуванням для життя на суходолі є змога внутрішнього запліднення (без води). Пилок голонасінних рослин переноситься повітряними течіями. Потрапляючи на розташований відкрито насіннєвий зачаток, він утворює пилкову трубку, яка досягає яйцеклітини і забезпечує злиття гамет. Після запліднення з насінних зачатків формується насіння, але не одразу, а тільки через 12—15 місяців. Насіння має зародок з корінцем, бруньками і сім'ядолями, запас поживних речовин, та вкрите насіннєвою шкіркою.