Длина тела до 12,5 см, хвоста — около 70 % от длины тела. Окраска спины — охристо-сероватая, брюшной стороны тела — светло-серая. Вдоль спины проходит тёмная полоса, чем отличается от домовых мышей, у которых окрас обычно более тёмный. Уши маленькие. Мех густой. Основания волос тёмные. Половой диморфизм выражен слабо[2]. У самок 4 пары сосков[3].
Полевая мышь распространена на территории Центральной и Восточной Европы, юге Западной Сибири, в Китае (кроме южных частей), Монголии, Приморье, на Корейском полуострове и на Тайване.
Полевая мышь предпочитает открытые биотопы — кустарниковые заросли и луга. Также населяет антропогенные ландшафты и агроценозы. В городах селится в садах, парках, на кладбищах. В качестве убежищ использует естественные укрытия или роют норы. Устройство нор достаточно простое: не более 3—4 выходов, с 1—2 гнездовыми камерами, которые располагаются на небольшой глубине[2]. Полевые мыши, обитающие во влажных и затопляемых биотопах, строят гнезда на кустарниках или в траве.
Питается как растительной (семена, ягоды, зеленые части растений), так и животной (насекомые) пищей. Состав рациона зависит от времени года.
Полевая мышь является одним из важнейших вредителей зерновых культур. Может быть переносчиком возбудителей клещевого энцефалита, туляремии, риккетсиоза, лихорадки Ку и других заболеваний.
Образ жизни
Летом ведут ночной образ жизни, а зимой переходят на круглосуточный режим. При беге передвигаются прыжками. Хорошо плавают[3].
Как и другие виды мышей, полевые делают запасы на зиму. Съедают мало, остатки пищи прячут на дне нор, зарывая в землю. В осенний и зимний период могут встречаться в населенных пунктах, а также в скирдах, стогах сена, соломе, амбарах. В спячку зимой грызуны не впадают[2].
Размножение
Размножаются около 3—4 раз, реже 5—6 раз в год, в одном выводке у самки рождается 5—7 детенышей. Беременность продолжается до 22 дней. Половой зрелости мышата достигают в возрасте 3—3,5 месяцев. При благоприятных условиях численность популяции растёт очень быстро[2].
ответ:Наявність у вищих тварин елементів розуму в даний час не викликає сумніву ні у кого з учених. Інтелектуальне поведінка являє собою вершину психічного розвитку тварин. Разом з тим, як зазначає Л.В. Крушинський, воно є не чимось незвичайним, а лише одним із проявів складних форм поведінки з їх вродженими і придбане аспектами. Інтелектуальне поведінка не тільки найтіснішим чином пов'язане з різними формами інстинктивної поведінки і навчання, а й саме складається з індивідуально мінливих компонентів поведінки. Воно дає найбільший пристосувальний ефект і сприяє виживанню особин і продовження роду при різких, швидко протікають зміни в середовищі існування. У той же час інтелект навіть самих вищих тварин знаходиться, безсумнівно, на більш низькому щаблі розвитку, ніж інтелект людини, тому більш коректним буде називати його елементарним мисленням, або зачатками мислення. Біологічне вивчення даної проблеми пройшло довгий шлях, до неї незмінно поверталися всі найбільші вчені.
Чому ж мавпа не скористалася водою, яка була поруч? Справа в тому, що мавпа не вміє узагальнювати: будь-яка вода гасить вогонь, мавпа ж бачила тільки, як його гасять водою з бачка.
Все це говорять про те, що, намагаючись вирішити інтелектуальну завдання, мавпа не бачить всіх умов, необхідних для вирішення, а помічає лише деякі з них. У цьому одна з причин обмеженості мислення вищих тварин.
У той час як людина зазвичай вирішує завдання, логічно розмірковуючи, роблячи необхідні висновки, тварини знаходять правильне рішення випадково, часто діючи методом проб і помилок.
Длина тела до 12,5 см, хвоста — около 70 % от длины тела. Окраска спины — охристо-сероватая, брюшной стороны тела — светло-серая. Вдоль спины проходит тёмная полоса, чем отличается от домовых мышей, у которых окрас обычно более тёмный. Уши маленькие. Мех густой. Основания волос тёмные. Половой диморфизм выражен слабо[2]. У самок 4 пары сосков[3].
Полевая мышь распространена на территории Центральной и Восточной Европы, юге Западной Сибири, в Китае (кроме южных частей), Монголии, Приморье, на Корейском полуострове и на Тайване.
Полевая мышь предпочитает открытые биотопы — кустарниковые заросли и луга. Также населяет антропогенные ландшафты и агроценозы. В городах селится в садах, парках, на кладбищах. В качестве убежищ использует естественные укрытия или роют норы. Устройство нор достаточно простое: не более 3—4 выходов, с 1—2 гнездовыми камерами, которые располагаются на небольшой глубине[2]. Полевые мыши, обитающие во влажных и затопляемых биотопах, строят гнезда на кустарниках или в траве.
Питается как растительной (семена, ягоды, зеленые части растений), так и животной (насекомые) пищей. Состав рациона зависит от времени года.
Полевая мышь является одним из важнейших вредителей зерновых культур. Может быть переносчиком возбудителей клещевого энцефалита, туляремии, риккетсиоза, лихорадки Ку и других заболеваний.
Образ жизни
Летом ведут ночной образ жизни, а зимой переходят на круглосуточный режим. При беге передвигаются прыжками. Хорошо плавают[3].
Как и другие виды мышей, полевые делают запасы на зиму. Съедают мало, остатки пищи прячут на дне нор, зарывая в землю. В осенний и зимний период могут встречаться в населенных пунктах, а также в скирдах, стогах сена, соломе, амбарах. В спячку зимой грызуны не впадают[2].
Размножение
Размножаются около 3—4 раз, реже 5—6 раз в год, в одном выводке у самки рождается 5—7 детенышей. Беременность продолжается до 22 дней. Половой зрелости мышата достигают в возрасте 3—3,5 месяцев. При благоприятных условиях численность популяции растёт очень быстро[2].
Объяснение:
ответ:Наявність у вищих тварин елементів розуму в даний час не викликає сумніву ні у кого з учених. Інтелектуальне поведінка являє собою вершину психічного розвитку тварин. Разом з тим, як зазначає Л.В. Крушинський, воно є не чимось незвичайним, а лише одним із проявів складних форм поведінки з їх вродженими і придбане аспектами. Інтелектуальне поведінка не тільки найтіснішим чином пов'язане з різними формами інстинктивної поведінки і навчання, а й саме складається з індивідуально мінливих компонентів поведінки. Воно дає найбільший пристосувальний ефект і сприяє виживанню особин і продовження роду при різких, швидко протікають зміни в середовищі існування. У той же час інтелект навіть самих вищих тварин знаходиться, безсумнівно, на більш низькому щаблі розвитку, ніж інтелект людини, тому більш коректним буде називати його елементарним мисленням, або зачатками мислення. Біологічне вивчення даної проблеми пройшло довгий шлях, до неї незмінно поверталися всі найбільші вчені.
Чому ж мавпа не скористалася водою, яка була поруч? Справа в тому, що мавпа не вміє узагальнювати: будь-яка вода гасить вогонь, мавпа ж бачила тільки, як його гасять водою з бачка.
Все це говорять про те, що, намагаючись вирішити інтелектуальну завдання, мавпа не бачить всіх умов, необхідних для вирішення, а помічає лише деякі з них. У цьому одна з причин обмеженості мислення вищих тварин.
У той час як людина зазвичай вирішує завдання, логічно розмірковуючи, роблячи необхідні висновки, тварини знаходять правильне рішення випадково, часто діючи методом проб і помилок.
Объяснение: