Географічне видоутворення Нові форми організмів виникають як результат розриву ареалу і просторової ізоляції. У кожній ізольованій популяції внаслідок дрейфу генів і добору змінюється генофонд. Далі настає репродуктивна ізоляція, що веде до утворення нових видів. Причинами розриву ареалу можуть бути гірські процеси, льодовики, утворення річок та інші геологічні процеси
Екологічне видоутворення Нові форми займають різні екологічні ніші в межах одного ареалу. Ізоляція відбувається внаслідок невідповідності часу й місця схрещування, поведінки тварин, пристосування до різних в запилення у рослин, споживання різної їжі тощо
Видоутворення шляхом схрещування Нова форма утворюється внаслідок схрещування двох видів. Частіше за все такий варіант реалізується шляхом алополіплоїдії. Прикладом такого видоутворення є слива (гібрид терену й аличі)
Видоутворення шляхом поліплоїдії Нова форма утворюється зі старої шляхом поліплоїди-зації. Цей б видоутворення поширений у рослин
Видоутворення шляхом рушійного добору У разі дії рушійного добору вид залишається на тому самому місці й від нього не відокремлюються популяції. Але з часом зміни біології виду стають настільки значними, що він утрачає схожість із предковою формою (у цьому випадку ізоляція є функцією часу; якби нащадок існував одночасно з предковою формою, їх схрещування було б неможливим)
Основы своей эволюционной теории Ж.Б.Ламарк изложил в труде «Философия зоологии», вышедшем в свет в 1809г.
Ламарк полагал, что наиболее примитивные организмы возникают путем самозарождения, причем такое самозарождение многократно происходило в далеком происходит в настоящее время и будет происходить в будущем.
После своего появления примитивные организмы не остаются неизменными. Они изменяются под влиянием внешней среды, при к ней. В результате такого изменения живые организмы с течением времени в длинном ряду последовательных поколений постепенно совершенствуются, становясь все более и более сложными и высокоорганизованными.
Вследствие этого, чем больше времени проходит с момента появления путем самозарождения определенной формы, тем более совершенными и сложноорганизованными оказываются ее современные потомки. Наиболее примитивные возникли совсем недавно и еще не успели стать более совершенными.
Признавая возможность превращения одних видов в другие, Ламарк утверждал, что все живые тела в своем историческом развитии проходят путь постепенного усложнения организации. Эту постепенную прогрессию в усложнении организации он назвал градацией.
Существование градации обнаруживается, по мнению Ламарка, если расположить виды в пределах растительного и животного мира, в порядке их естественных взаимоотношений. В таком случае получается непрерывный ряд, лестница органических форм, от самых низших до наиболее организованных.
ответ б видоутворення Процеси, які відбуваються
Географічне видоутворення Нові форми організмів виникають як результат розриву ареалу і просторової ізоляції. У кожній ізольованій популяції внаслідок дрейфу генів і добору змінюється генофонд. Далі настає репродуктивна ізоляція, що веде до утворення нових видів. Причинами розриву ареалу можуть бути гірські процеси, льодовики, утворення річок та інші геологічні процеси
Екологічне видоутворення Нові форми займають різні екологічні ніші в межах одного ареалу. Ізоляція відбувається внаслідок невідповідності часу й місця схрещування, поведінки тварин, пристосування до різних в запилення у рослин, споживання різної їжі тощо
Видоутворення шляхом схрещування Нова форма утворюється внаслідок схрещування двох видів. Частіше за все такий варіант реалізується шляхом алополіплоїдії. Прикладом такого видоутворення є слива (гібрид терену й аличі)
Видоутворення шляхом поліплоїдії Нова форма утворюється зі старої шляхом поліплоїди-зації. Цей б видоутворення поширений у рослин
Видоутворення шляхом рушійного добору У разі дії рушійного добору вид залишається на тому самому місці й від нього не відокремлюються популяції. Але з часом зміни біології виду стають настільки значними, що він утрачає схожість із предковою формою (у цьому випадку ізоляція є функцією часу; якби нащадок існував одночасно з предковою формою, їх схрещування було б неможливим)
Объяснение:
Объяснение:
Основные положения теории Ламарка
Основы своей эволюционной теории Ж.Б.Ламарк изложил в труде «Философия зоологии», вышедшем в свет в 1809г.
Ламарк полагал, что наиболее примитивные организмы возникают путем самозарождения, причем такое самозарождение многократно происходило в далеком происходит в настоящее время и будет происходить в будущем.
После своего появления примитивные организмы не остаются неизменными. Они изменяются под влиянием внешней среды, при к ней. В результате такого изменения живые организмы с течением времени в длинном ряду последовательных поколений постепенно совершенствуются, становясь все более и более сложными и высокоорганизованными.
Вследствие этого, чем больше времени проходит с момента появления путем самозарождения определенной формы, тем более совершенными и сложноорганизованными оказываются ее современные потомки. Наиболее примитивные возникли совсем недавно и еще не успели стать более совершенными.
Признавая возможность превращения одних видов в другие, Ламарк утверждал, что все живые тела в своем историческом развитии проходят путь постепенного усложнения организации. Эту постепенную прогрессию в усложнении организации он назвал градацией.
Существование градации обнаруживается, по мнению Ламарка, если расположить виды в пределах растительного и животного мира, в порядке их естественных взаимоотношений. В таком случае получается непрерывный ряд, лестница органических форм, от самых низших до наиболее организованных.