Раннє втручання - це комплексна система послуг сім’ї, в якій народилася дитина з неповносправністю чи ризиком розвитку такої. Ця система послуг скерована на раннє виявлення, терапію, профілактику порушень розвитку дитини та функціонування її в сім’ї.
Раннє втручання призначається для усіх дітей віком від 4 років, які мають ризик порушення у розвитку та їх сімей. Завдання раннього втручання-підвищити можливості батьків розвивати та виховувати свою дитину, впровадити допоміжні стратегії у режим життя сім’ї, допомагати родині та кожному з батьків знаходити й створювати власні ресурси, щоб справлятися з потребами дитини.
Сім’я забезпечує щоденне середовище, в якому дитина з особливими потребами росте та розвивається, тому саме сім’я знає потреби дитини, є первинним одержувачем послуг раннього втручання.ответ:
Объяснение:
руднощі у навчанні можуть бути зумовлені різними причинами. З метою подолання труднощів у навчанні надзвичайно важливо, щоб батьки доклали зусилля у перші шість років життя дитини. Адже від цього залежить як соціальна адаптація дитини серед однолітків, так і академічна успішність дитини.
Аби поступово зменшити, а згодом усунути відставання дитини, батькам необхідно звертати увагу на розвиток сприймання та орієнтування у формування мислення з опорою на унаочнення (малюнки, реальні предмети, макети тощо), а також на словесний матеріал (усні розповіді, казки, вірші, приказки, загадки тощо), формування елементів навчальної діяльності та ін.
Вправи з розвитку сприймання та орієнтування у Аналітичне сприйняття зображень
Зазвичай завдання такого типу передбачають порівняння однакових зображень, які відрізняються певними деталями. Доречно розпочинати їх з 2-3 відмінностей.
Дітям цікаві стилізовані зображення тварин, персонажів їхніх улюблених мультиків, добре знайомих предметів. Спочатку варто порівнювати 2 малюнки, згодом їх кількість може збільшуватись, як і кількість деталей, що відрізняють зображення.
Відмінності можуть полягати у дрібних деталях костюмів, незначних змінах у позі персонажів, кольорах елементів костюмів. Згодом ускладнення можна здійснити завдяки порівнянню сюжетних малюнків, на яких відмінності будуть у кількості персонажів на зображеннях, зображенні іншого часу доби тощо. Батьки можуть роздруковувати зображення на принтері, робити аплікації тощо.
У процесі роботи дитини над завданням, батьки ставлять навідні запитання; навчають обстежувати зображення у певній послідовності, стежать за зосередженням уваги малюка.
Окрім цього, розмаїття малюнків, сюжетів дають привід для розповідей, наприклад, про тварин, їхні звички, харчування, ознаки тощо (рослини, меблі, одяг, побутові речі, транспорт). Це поступово розширює знання дітей про навколишній світ.
Складання зображення з окремих частин
Сюжетний малюнок розрізається на частини, які потім дитина має скласти.
Для початку краще попрактикуватись зі складанням окремого зображення (знайомого дитині за обрисами предмета – літака, машинки; зображення людини, тварини). Для перших завдань доцільно розрізати зображення на 3-4 частини, згодом 5-6. Ці завдання можна проводити у двох варіантах – складання за уявою та складання за зразком (в цьому випадку знадобиться два однакових зображення, аби дитина використовувала його як підказку-зразок).
Для полегшення сприйняття зображення, зразок можна розкреслити на сегменти (однакові з тими, що в розрізаному наборі).
Ускладнити завдання можна, пропонуючи дитині складати одночасно два зображення різної величини (аналіз розрізаних шматочків зображень потребує від дитини аналізу деталей одразу за двома параметрами – формою та величиною).
Складання візерунків з геометричних фігур
Набори геометричних фігур, різні варіанти мозаїки, конструктора LEGO можна придбати або ж зробити вдома з різних матеріалів (картону, фетру, кришечок, пластику тощо).
Так само можна виготовити панель, на якій буде закріплюватись чи утримуватись візерунок. Дитині пропонують зразок з почергово розкладених фігур (спочатку однієї форми, але різних кольорів).
Поступово завдання ускладнюють і додають фігурки різних форм і різних кольорів варіантами зображень можна вважати лінійні зображення (один рядок з періодично повторюваною комбінацією). Втім, з кожним наступним заняттям варто ускладнювати обриси зображення (багатокутна зірка,
Не́рвная систе́ма — целостная морфологическая и функциональная совокупность различных взаимосвязанных нервных структур, которая совместно с эндокринной системой обеспечивает взаимосвязанную регуляцию деятельности всех систем организма и реакцию на изменение условий внутренней и внешней среды.
Объяснение:
Возбудимость, раздражимость и проводимость характеризуются как функции времени, то есть это — процесс, возникающий от раздражения до проявления ответной деятельности органа. Согласно электрической теории рас нервного импульса в нервном волокне, он рас за счёт перехода локальных очагов возбуждения на соседние неактивные области нервного волокна или процесса рас деполяризации потенциала действия, представляющего подобие электрического тока. В синапсах протекает другой — химический процесс, при котором развитие волны возбуждения-поляризации принадлежит медиатору ацетилхолину, то есть химической реакции.
Нервная система обладает свойством трансформации и генерации энергий внешней и внутренней среды и преобразования их в нервный процесс.
К особенно важному свойству нервной системы относится свойство мозга хранить информацию в процессе не только онто-, но и филогенеза.Нервная система состоит из нейронов, или нервных клеток и нейроглии, или нейроглиальных (или глиальных) клеток. Нейроны — это основные структурные и функциональные элементы как в центральной, так и периферической нервной системе. Нейроны — это возбудимые клетки, то есть они генерировать и передавать электрические импульсы (потенциалы действия). Нейроны имеют различную форму и размеры, формируют отростки двух типов: аксоны и дендриты. Дендритов может быть много, несколько, один или не быть вообще. Обычно у нейрона несколько коротких разветвлённых дендритов, по которым импульсы следуют к телу нейрона, и всегда один длинный аксон, по которому импульсы идут от тела нейрона к другим клеткам (нейронам, мышечным либо железистым клеткам). Нейроны, по форме и характеру отхождения от них отростков, бывают: униполярные (одноотростковые), биполярные (двуотростковые), псевдоуниполярные (ложноотростковые) и мультиполярные (многоотростковые). По размерам нейроны бывают: мелкие (до 5 мкм), средние (до 30 мкм) и крупные (до 100 мкм). Длина отростков у нейронов различна: например, у одних длина отростков микроскопическая, а у других до 1,5 м. Так, например, нейрон находится в спинном мозге, а его отростки заканчиваются в пальцах рук или ног. Передача нервного импульса (возбуждения), а также регуляция его интенсивности, с одного нейрона на другие клетки происходит посредством специализированных контактов — синапсов.
Раннє втручання - це комплексна система послуг сім’ї, в якій народилася дитина з неповносправністю чи ризиком розвитку такої. Ця система послуг скерована на раннє виявлення, терапію, профілактику порушень розвитку дитини та функціонування її в сім’ї.
Раннє втручання призначається для усіх дітей віком від 4 років, які мають ризик порушення у розвитку та їх сімей. Завдання раннього втручання-підвищити можливості батьків розвивати та виховувати свою дитину, впровадити допоміжні стратегії у режим життя сім’ї, допомагати родині та кожному з батьків знаходити й створювати власні ресурси, щоб справлятися з потребами дитини.
Сім’я забезпечує щоденне середовище, в якому дитина з особливими потребами росте та розвивається, тому саме сім’я знає потреби дитини, є первинним одержувачем послуг раннього втручання.ответ:
Объяснение:
руднощі у навчанні можуть бути зумовлені різними причинами. З метою подолання труднощів у навчанні надзвичайно важливо, щоб батьки доклали зусилля у перші шість років життя дитини. Адже від цього залежить як соціальна адаптація дитини серед однолітків, так і академічна успішність дитини.
Аби поступово зменшити, а згодом усунути відставання дитини, батькам необхідно звертати увагу на розвиток сприймання та орієнтування у формування мислення з опорою на унаочнення (малюнки, реальні предмети, макети тощо), а також на словесний матеріал (усні розповіді, казки, вірші, приказки, загадки тощо), формування елементів навчальної діяльності та ін.
Вправи з розвитку сприймання та орієнтування у Аналітичне сприйняття зображень
Зазвичай завдання такого типу передбачають порівняння однакових зображень, які відрізняються певними деталями. Доречно розпочинати їх з 2-3 відмінностей.
Дітям цікаві стилізовані зображення тварин, персонажів їхніх улюблених мультиків, добре знайомих предметів. Спочатку варто порівнювати 2 малюнки, згодом їх кількість може збільшуватись, як і кількість деталей, що відрізняють зображення.
Відмінності можуть полягати у дрібних деталях костюмів, незначних змінах у позі персонажів, кольорах елементів костюмів. Згодом ускладнення можна здійснити завдяки порівнянню сюжетних малюнків, на яких відмінності будуть у кількості персонажів на зображеннях, зображенні іншого часу доби тощо. Батьки можуть роздруковувати зображення на принтері, робити аплікації тощо.
У процесі роботи дитини над завданням, батьки ставлять навідні запитання; навчають обстежувати зображення у певній послідовності, стежать за зосередженням уваги малюка.
Окрім цього, розмаїття малюнків, сюжетів дають привід для розповідей, наприклад, про тварин, їхні звички, харчування, ознаки тощо (рослини, меблі, одяг, побутові речі, транспорт). Це поступово розширює знання дітей про навколишній світ.
Складання зображення з окремих частин
Сюжетний малюнок розрізається на частини, які потім дитина має скласти.
Для початку краще попрактикуватись зі складанням окремого зображення (знайомого дитині за обрисами предмета – літака, машинки; зображення людини, тварини). Для перших завдань доцільно розрізати зображення на 3-4 частини, згодом 5-6. Ці завдання можна проводити у двох варіантах – складання за уявою та складання за зразком (в цьому випадку знадобиться два однакових зображення, аби дитина використовувала його як підказку-зразок).
Для полегшення сприйняття зображення, зразок можна розкреслити на сегменти (однакові з тими, що в розрізаному наборі).
Ускладнити завдання можна, пропонуючи дитині складати одночасно два зображення різної величини (аналіз розрізаних шматочків зображень потребує від дитини аналізу деталей одразу за двома параметрами – формою та величиною).
Складання візерунків з геометричних фігур
Набори геометричних фігур, різні варіанти мозаїки, конструктора LEGO можна придбати або ж зробити вдома з різних матеріалів (картону, фетру, кришечок, пластику тощо).
Так само можна виготовити панель, на якій буде закріплюватись чи утримуватись візерунок. Дитині пропонують зразок з почергово розкладених фігур (спочатку однієї форми, але різних кольорів).
Поступово завдання ускладнюють і додають фігурки різних форм і різних кольорів варіантами зображень можна вважати лінійні зображення (один рядок з періодично повторюваною комбінацією). Втім, з кожним наступним заняттям варто ускладнювати обриси зображення (багатокутна зірка,
сніжинка, стилізовані квіти тощо).
Не́рвная систе́ма — целостная морфологическая и функциональная совокупность различных взаимосвязанных нервных структур, которая совместно с эндокринной системой обеспечивает взаимосвязанную регуляцию деятельности всех систем организма и реакцию на изменение условий внутренней и внешней среды.
Объяснение:
Возбудимость, раздражимость и проводимость характеризуются как функции времени, то есть это — процесс, возникающий от раздражения до проявления ответной деятельности органа. Согласно электрической теории рас нервного импульса в нервном волокне, он рас за счёт перехода локальных очагов возбуждения на соседние неактивные области нервного волокна или процесса рас деполяризации потенциала действия, представляющего подобие электрического тока. В синапсах протекает другой — химический процесс, при котором развитие волны возбуждения-поляризации принадлежит медиатору ацетилхолину, то есть химической реакции.
Нервная система обладает свойством трансформации и генерации энергий внешней и внутренней среды и преобразования их в нервный процесс.
К особенно важному свойству нервной системы относится свойство мозга хранить информацию в процессе не только онто-, но и филогенеза.Нервная система состоит из нейронов, или нервных клеток и нейроглии, или нейроглиальных (или глиальных) клеток. Нейроны — это основные структурные и функциональные элементы как в центральной, так и периферической нервной системе. Нейроны — это возбудимые клетки, то есть они генерировать и передавать электрические импульсы (потенциалы действия). Нейроны имеют различную форму и размеры, формируют отростки двух типов: аксоны и дендриты. Дендритов может быть много, несколько, один или не быть вообще. Обычно у нейрона несколько коротких разветвлённых дендритов, по которым импульсы следуют к телу нейрона, и всегда один длинный аксон, по которому импульсы идут от тела нейрона к другим клеткам (нейронам, мышечным либо железистым клеткам). Нейроны, по форме и характеру отхождения от них отростков, бывают: униполярные (одноотростковые), биполярные (двуотростковые), псевдоуниполярные (ложноотростковые) и мультиполярные (многоотростковые). По размерам нейроны бывают: мелкие (до 5 мкм), средние (до 30 мкм) и крупные (до 100 мкм). Длина отростков у нейронов различна: например, у одних длина отростков микроскопическая, а у других до 1,5 м. Так, например, нейрон находится в спинном мозге, а его отростки заканчиваются в пальцах рук или ног. Передача нервного импульса (возбуждения), а также регуляция его интенсивности, с одного нейрона на другие клетки происходит посредством специализированных контактов — синапсов.