Сравнение комплексов поперечных меток в классической кариотипии или участков со специфичными спектральными характеристиками позволяет идентифицировать как гомологичные хромосомы, так и отдельные их участки, что позволяет детально определять хромосомные аберрации — внутри- и межхромосомные перестройки, сопровождающиеся нарушением порядка фрагментов хромосом (делеции, дупликации, инверсии, транслокации). Такой анализ имеет большое значение в медицинской практике, позволяя диагностировать ряд хромосомных заболеваний, вызванных как грубыми нарушениями кариотипов (нарушение числа хромосом), так и нарушением хромосомной структуры или множественностью клеточных кариотипов в организме (мозаицизмом).Кариоти́п — совокупность признаков (число, размеры, форма и т. д.) полного набора хромосом, присущая клеткам данного биологического вида (видовой кариотип), данного организма (индивидуальный кариотип) или линии (клона) клеток. Кариотипом иногда также называют и визуальное представление полного хромосомного набора (кариограммы). По простому определяет генетическое здоровье человека и наследственность втом числе
Частково розуміють мову людини собаки, кішки, папуги, мавпи, дельфіни.
Дослідження з папугою жако Алекс.
Папуга вивчив кілька десятків слів (назви предметів, кольорів, форми тощо) та фраз типу («Я хочу ...», «Чим відрізняється?» та інші). Згодом птах запам'ятав назви понад 30 предметів, причому міг зазначати їхній колір і матеріал. Він не просто називав предмети, не механічно повторював вивчені слова і фрази, а розумів, що говорить. Коли йому показували пару нових предметів, він майже безпомилково вказував, чим ці предмети схожі (наприклад, за формою), а чим відрізняються (наприклад, за кольором). Якщо предмети були абсолютно однакові, то на запитання: «Чим відрізняється?» папуга відповідав: «Нічим».
Коли Алекса навчили назв цифр, виявилося, що він може вказувати число предметів у невеликій (до п'яти предметів) групі, навіть якщо він бачив їх уперше.
Дослідження з шимпанзе Уошо. Оскільки голосовий апарат мавп не пристосований до людської мови, вчені почали вчити мавпу мови глухонімих - мови жестів.
Шимпанзе Уошо з 10 місяців ростили в умовах, схожих на умови виховання дітей людини. Спілкувалися виключно мовою жестів. Через кілька років експерименту вчені помітили, що Уошо вивчала нові жести не тільки під час спеціалізованого навчання, а й гаючи за людьми, причому негайна винагорода перешкоджала навчанню і відволікала шимпанзе. Щоб жест вважався засвоєним, Уошо мала використати його самостійно доречним чином протягом 14 послідовних днів. У віці чотирьох років вона знала вже понад 130 слів, використовувала «слова» не тільки для позначення видимих предметів і дій, але й для розповіді про власні спогади й думки.
Коли в Уошо народилося дитинча, то воно почало вчитися жестів гаючи не за людьми, а за іншими мавпами, при цьому Уошо допомагала йому правильно показувати руками жести-символи.
Проводили дослідження з іншими мавпами. Тільки-но мавпи засвоювали 10-15 знаків, одразу починали їх комбінувати - будувати з них речення. Звичайно, це були зовсім прості ланцюжки: «Дай пити!»; «Відкрий - ключ - солодкий», «Будь ласка - Уошо - фрукт – солодкий» (дістати фрукти з холодильника); «лоскотати - Уошо - швидше - швидше» тощо.
По простому определяет генетическое здоровье человека и наследственность втом числе
Частково розуміють мову людини собаки, кішки, папуги, мавпи, дельфіни.
Дослідження з папугою жако Алекс.
Папуга вивчив кілька десятків слів (назви предметів, кольорів, форми тощо) та фраз типу («Я хочу ...», «Чим відрізняється?» та інші). Згодом птах запам'ятав назви понад 30 предметів, причому міг зазначати їхній колір і матеріал. Він не просто називав предмети, не механічно повторював вивчені слова і фрази, а розумів, що говорить. Коли йому показували пару нових предметів, він майже безпомилково вказував, чим ці предмети схожі (наприклад, за формою), а чим відрізняються (наприклад, за кольором). Якщо предмети були абсолютно однакові, то на запитання: «Чим відрізняється?» папуга відповідав: «Нічим».
Коли Алекса навчили назв цифр, виявилося, що він може вказувати число предметів у невеликій (до п'яти предметів) групі, навіть якщо він бачив їх уперше.
Дослідження з шимпанзе Уошо. Оскільки голосовий апарат мавп не пристосований до людської мови, вчені почали вчити мавпу мови глухонімих - мови жестів.
Шимпанзе Уошо з 10 місяців ростили в умовах, схожих на умови виховання дітей людини. Спілкувалися виключно мовою жестів. Через кілька років експерименту вчені помітили, що Уошо вивчала нові жести не тільки під час спеціалізованого навчання, а й гаючи за людьми, причому негайна винагорода перешкоджала навчанню і відволікала шимпанзе. Щоб жест вважався засвоєним, Уошо мала використати його самостійно доречним чином протягом 14 послідовних днів. У віці чотирьох років вона знала вже понад 130 слів, використовувала «слова» не тільки для позначення видимих предметів і дій, але й для розповіді про власні спогади й думки.
Коли в Уошо народилося дитинча, то воно почало вчитися жестів гаючи не за людьми, а за іншими мавпами, при цьому Уошо допомагала йому правильно показувати руками жести-символи.
Проводили дослідження з іншими мавпами. Тільки-но мавпи засвоювали 10-15 знаків, одразу починали їх комбінувати - будувати з них речення. Звичайно, це були зовсім прості ланцюжки: «Дай пити!»; «Відкрий - ключ - солодкий», «Будь ласка - Уошо - фрукт – солодкий» (дістати фрукти з холодильника); «лоскотати - Уошо - швидше - швидше» тощо.
Объяснение: