Діяльність на доповнення формулювань
7. залози, що виділяють через протоки секрети, необхідні для травлення – це.
8. секретслинних залозувигляді розчину неорганічних й органічних сполук -
9. відділ травного каналу, що з'єднує глотку зі шлунком-
діяльність на наведення прикладів, назв, просте пояснення й опис
10. яка будова травної системи?
11. які функції печінки в організмі людини?
діяльність на розпізнавання й визначення ілюстрацій
12. назвіть позначені на ілюстрації органи травної системи.
2-
3 -
4 -
1
-
іі рівень - продуктивно-конструктивний (правильна відповідь оцінюється в 1 )
діяльність на вибір кількох правильних відповідей
13. печінка виконує функції: а) виділення інсуліну; б) секреція жовчі; в) всмоктування сполук г) заnа
глікогену; д) знешкодження отруйних сполук; е) подрібнення їжі.
діяльність на встановлення правильної відповідності
14. зіставте названі процеси з відділами травної системи, в яких вони відбуваються.
1 подрібнення їжі
a товстий кишечник
2 евакуація хімусу
б тонкий кишечник
3 емульгація жирів
в шлунок
4 реабсорбція води
гротова порожнина
діяльність на отримання правильної комбінації варіантів відповіді
15. виберіть ознаки, що характеризують секрет зображених залоз.
а назва секрету б ферменти в функції
1 слина
1 протеази 1 розщеплення білків
2 жовч
2 ліnази
2 розщеплення вуглеводів
3 кишковий сік
3 амілази
3 розщеплення жирів
unru - продуктивно-творчий (творча відповідь оцінюється в 3 )

 Ствол прямой, кора тонкая, в молодости гладкая, позже пластинчатая. Хвоя четырехгранная или плоская. 
Шишки свисают или расположены под углом к ветвям. Они имеют продолговатую цилиндрическую или яйцевидную форму, созревают в первом же году и не рассыпаются, а опадают целиком.
Размножаются ели семенами, черенками под стеклом и прививками (верхушечным побегом).Ель обыкновеная.Picea excelsa.
Ель обыкновенная развивает поверхностную корневую систему и потому нередко подвергается ветровалу. До возраста 10-15 лет ельрастет медленно, достигая в возрасте 10 лет высоты всего лишь 1-2 м, позже она растет быстрее и дает годичные побеги длиной до 70 см и более. Ель обыкновенная не особенно долговечна - предельный возраст ее 250-300 лет, в редких случаях 400-500 лет.
Ель обыкновенная является одной из наиболее морозостойких древесных пород, однако в молодости она нередко страдает от весенних заморозков, особенно в пониженных частях рельефа и на замкнутых прогалинах.
Ель обыкновенная отличается большой теневыносливостью, уступая в этом отношении лишь тису и пихте. Для хорошего развития ели нужна достаточно питательная и умеренно влажная почва; лучшими почвами для нее являются свежая суглинистая и супесчаная.
Требовательна к влажности почвы и воздуха, но не выносит избытка влаги в почве. Загрязнение воздуха пылью, копотью и газами для нее губительно, поэтому непригодна для городских зеленых насаждений, особенно вблизи промышленных предприятий, сильно загрязняющих воздух.

Подорожник великий – невелика багаторiчна трав'яниста рослина з безлистим стеблом, до 30 см заввишки. Листки зiбранi при основі у розетку. Вони широкоовальнi, цiлокраї, слабоопушенi, внизу звуженi у довгий черешок, з дуже випуклими дугоподiбними жилками (паралельна нерватура від 3 до 7 жилок). Kвітконіжки ребристi, довгi i завершуються вгopi колосовидним суцвiттям, що складається з дрiбних, бiлуватих квiточок. Вiночок i чашечка 4-листкові, тичинок 4. Плiд – двогнiзда коробочка, з однiєю насiниною в кожному гнiздi у подорожника ланцетолистого i з 4-8 насiнинами – у великого. Колiр насiння чорно-коричневий. Цвiтуть обидва види подорожника вiд весни до кiнця літа.