Віруси – це найменша та найпростіша життєва форма. Вони в 10-100 разів менше, ніж бактерії. Найбільша різниця між вірусами та бактеріями полягає в тому, що віруси, щоб розмножуватися мають знаходитися в живих організмах (рослина чи тварина), тоді як більшість бактерій можуть вирости на неживих поверхнях (бактерії розмножуються шляхом поділу).Бактерії – це міжклітинні організми (тобто вони живуть між клітинами); в той час як віруси є внутрішньоклітинними організмами (вони проникають в клітину-хазяїн і живуть всередині клітини). Вони змінюють генетичний матеріал клітини-хазяїна з його нормальної функції на виготовлення самого вірусу.
Генети́ческий код — свойственный всем живым организмам кодирования последовательности аминокислотных остатков в составе белков при последовательности нуклеотидов в составе нуклеиновой кислоты.
В ДНК используется четыре азотистых основания — аденин (А), гуанин (G), цитозин (С), тимин (T), которые в русскоязычной литературе обозначаются буквами А, Г, Ц и Т. Эти буквы составляют алфавит генетического кода. В РНК используются те же нуклеотиды, за исключением нуклеотида, содержащего тимин, который заменён похожим нуклеотидом, содержащим урацил, который обозначается буквой U (У в русскоязычной литературе). В молекулах ДНК и РНК нуклеотиды выстраиваются в цепочки и, таким образом, получаются последовательности генетических букв.
Генетический кодБелки практически всех живых организмов построены из аминокислот всего 20 видов. Эти аминокислоты называют каноническими. Каждый белок представляет собой цепочку или несколько цепочек аминокислот, соединённых в строго определённой последовательности.
Віруси – це найменша та найпростіша життєва форма. Вони в 10-100 разів менше, ніж бактерії. Найбільша різниця між вірусами та бактеріями полягає в тому, що віруси, щоб розмножуватися мають знаходитися в живих організмах (рослина чи тварина), тоді як більшість бактерій можуть вирости на неживих поверхнях (бактерії розмножуються шляхом поділу).Бактерії – це міжклітинні організми (тобто вони живуть між клітинами); в той час як віруси є внутрішньоклітинними організмами (вони проникають в клітину-хазяїн і живуть всередині клітини). Вони змінюють генетичний матеріал клітини-хазяїна з його нормальної функції на виготовлення самого вірусу.
Генети́ческий код — свойственный всем живым организмам кодирования последовательности аминокислотных остатков в составе белков при последовательности нуклеотидов в составе нуклеиновой кислоты.
В ДНК используется четыре азотистых основания — аденин (А), гуанин (G), цитозин (С), тимин (T), которые в русскоязычной литературе обозначаются буквами А, Г, Ц и Т. Эти буквы составляют алфавит генетического кода. В РНК используются те же нуклеотиды, за исключением нуклеотида, содержащего тимин, который заменён похожим нуклеотидом, содержащим урацил, который обозначается буквой U (У в русскоязычной литературе). В молекулах ДНК и РНК нуклеотиды выстраиваются в цепочки и, таким образом, получаются последовательности генетических букв.
Генетический кодБелки практически всех живых организмов построены из аминокислот всего 20 видов. Эти аминокислоты называют каноническими. Каждый белок представляет собой цепочку или несколько цепочек аминокислот, соединённых в строго определённой последовательности.