Дати письмові відповіді на запитання: 1. Опишіть схеми схрещування, які проводив Г. Мендель.
2. Що таке моногібридне та дигібридне схрещування?
3. Сформулюйте закономірності, які були встановлені Г. Менделем.
4. Для чого використовується аналізуюче схрещування?
5. Наведіть приклади менделівського успадкування ознак у людини
6. Організми з якими ознаками є нащадками гібридів першого покоління?
7. Полічіть кількість гібридів другого покоління з однаковими фенотипами.
8. Яким є співвідношення між рослинами з домінантним і рецесивним варіантами
кожної з двох ознак окремо?
9.Запишіть схему дигібридного схрещування двох гомозигот.
10.Утворіть і запишіть гамети дигетерозиготного організму – АаВв.
11. Заповніть решітку Паннета схрещування двох дигетерозиготних організмів.
12. Запишіть схеми проведення аналізуючого схрещування.

1. Об’єктом для досліджень Мендель брав горох, який має багато сортів, що відрізняються альтернативними проявами ознак. Вибір об’єкта виявився вдалим, оскільки спадкування ознак у гороха відбуваються досить чітко. Гороху звичайно властиве самозапилення, хоч можливе також перехресне запилення.

2. Моногібридне схрещування — поєднання батьківських форм, які відрізняються різними станами лише однієї спадкової ознаки. Є ще дигібридне схрещування — схрещування двох ознак і полігібридне трьох ознак і більше. Основні закономірності спадковості були відкриті Грегором Менделем (1865).

3. Основні закономірності спадковості встановив видатний чеський учений Грегор Мендель. Успіху його роботи сприяв вдалий вибір об’єкта досліджень – гороху посівного. Відомо багато сортів цієї культурної рослини, які відрізняються різними станами певних спадкових ознак (забарвлення насіння, квіток і т.д.). Її життєвий цикл короткий, що дає змогу прослідкувати передачу спадкової інформації потомкам протягом багатьох ноколінь. Горох посівний – самозапильна рослина, тому що нащадки кожної особини є чистими лініями, оскільки унеможливлюється неконтрольоване перехресне запилення. Числі лінії – генготипно однорідні нащадки однієї особини, гомозиготні за більшістю генів й одержані у результаті самозапліднення.

4. Аналізуюче схрещування — схрещування особин із домінантною ознакою у фенотипі і невідомим генотипом із рецесивною гомозиготою, з метою визначити генотип першої особини. Вперше аналізуючі схрещування проводив Грегор Мендель для підтвердження своєї моделі спадковості.

5. До менделевських ознак людини належать:

альбінізм

вдовиний пік

ластовиння

вільні чи закріплені мочки вуха

волога чи суха вушна сірка

група крові

здатність смакувати фенілтіокарбамід

брахідактилія (короткопалість)

6. Спадковість  –  здатність організмів передавати наступному поколінню свої ознаки і властивості, тобто здатність відтворювати собі подібних.

Ген  –  ділянка молекули ДНК, яка інформує про структуру одного білка.

Алелі  –  різні форми одного й того самого гена.

Локус  –  ділянка хромосоми, в якій розташований певний ген.

Генотип  –  сукупність усіх спадкових властивостей особини, спадкова основа організму, складена сукупністю генів.

Фенотип  –  сукупність усіх внутрішніх і зовнішніх ознак та властивостей особини, що сформувалися на базі генотипу під час індивідуального розвитку.

Гомозиготи  –  особини, у яких у певному локусі гомологічних хромосом присутні однакові алелі; при самозапиленні дають однорідне потомство, що не розщеплюється за даною парою ознак.

Гетерозиготи  –  особини, у яких у певному локусі гомологічних хромосом присутні різні алелі; при самозапиленні

дають розщеплення за даною парою ознак.

Моногібридне схрещування  –  схрещування батьківських форм, що спадково відрізняються лише за однією парою ознак.

Дигібрідне схрещування  –  схрещування батьківських форм, що відрізняються за двома парами ознак.

Домінування  –  проявлення лише однієї з альтернативних ознак у гетерозиготи.

Домінантна ознака  –  ознака, що проявляється в гомозиготи; домінантний ген позначається великою літерою.

Рецесивна ознака  –  ознака, що проявляється в гомозиготи; рецесивний ген позначається малою літерою.

Мінливість  –  здатність організмів змінювати свої ознаки і властивості.

Модифікаційна (фенотипова) мінливість  –  зміни фенотипу, що виникають під впливом змін зовнішніх умов

і не пов’язані зі змінами генотипу.

Мутації  –  зміни генотипу, спричинені структурними змінами генів або хромосом.

Поліплоїдія  –  кратне гаплоїдному набору збільшення кількості хромосом у клітині.

Сори дальше хз