Симбіоз - взаємовигідне співіснування особин різних видів. Прикладом може служити симбіоз клубенькових бактерій і рослин бобів.
Комменсалізм - постійне або тимчасове співжиття особин різних видів, при якому один з партнерів отримує односторонню користь, не приносячи шкоди іншому ( акула і риба-прилипало).
Форезія — пересування одного організму на іншому, наприклад, риби-прилипали на акулі чи певних видів кліщів на гнойових жуках.
Інквілінізм — користування іншим організмом як домівкою. Прикладом цього можуть бути рослини-епіфіти (зокрема, більшість орхідей), які ростуть на гілках дерев, але на відміну від рослин-паразитів живляться самостійно, не висмоктуючи соків з дерева-хазяїна. Інший приклад взаємодії демонструють птахи, що гніздяться в дуплах дерев.
Метабіоз — непряма залежність, в межах якої коменсал користується чимось, що було вироблено організмом-хазяїном, але після його смерті. У такий б, наприклад, раки-самітники користуються для захисту свого м'якого тіла порожніми раковинами молюсків.
Антропогенные факторы (антропогенный фактор) (греч. anthropos — человек, genesisum — происхождение, лат. factor — дело) — экологический фактор, обусловленный различными формами воздействия человека на природу[1] и ведущий к количественным и качественным изменениям ее составляющих. Является наряду с абиотичекими и биотическими экологическими факторами фактором эволюции биосферы.
Агроцено́з (от греч. ἀγρός, читается agros — «поле», κοινός, читается koinos — «общий») — биогеоценоз, созданный человеком (искусственная экосистема). Обладает определённым видовым составом и определёнными взаимоотношениями между компонентами окружающей среды. Их высокая продуктивность обеспечивается интенсивной технологией подбора высокоурожайных растений, удобрений.
Объяснение:
Симбіоз - взаємовигідне співіснування особин різних видів. Прикладом може служити симбіоз клубенькових бактерій і рослин бобів.
Комменсалізм - постійне або тимчасове співжиття особин різних видів, при якому один з партнерів отримує односторонню користь, не приносячи шкоди іншому ( акула і риба-прилипало).
Форезія — пересування одного організму на іншому, наприклад, риби-прилипали на акулі чи певних видів кліщів на гнойових жуках.
Інквілінізм — користування іншим організмом як домівкою. Прикладом цього можуть бути рослини-епіфіти (зокрема, більшість орхідей), які ростуть на гілках дерев, але на відміну від рослин-паразитів живляться самостійно, не висмоктуючи соків з дерева-хазяїна. Інший приклад взаємодії демонструють птахи, що гніздяться в дуплах дерев.
Метабіоз — непряма залежність, в межах якої коменсал користується чимось, що було вироблено організмом-хазяїном, але після його смерті. У такий б, наприклад, раки-самітники користуються для захисту свого м'якого тіла порожніми раковинами молюсків.
Антропогенные факторы (антропогенный фактор) (греч. anthropos — человек, genesisum — происхождение, лат. factor — дело) — экологический фактор, обусловленный различными формами воздействия человека на природу[1] и ведущий к количественным и качественным изменениям ее составляющих. Является наряду с абиотичекими и биотическими экологическими факторами фактором эволюции биосферы.
Агроцено́з (от греч. ἀγρός, читается agros — «поле», κοινός, читается koinos — «общий») — биогеоценоз, созданный человеком (искусственная экосистема). Обладает определённым видовым составом и определёнными взаимоотношениями между компонентами окружающей среды. Их высокая продуктивность обеспечивается интенсивной технологией подбора высокоурожайных растений, удобрений.