Окремі ділянки кори мають різне функціональне значення. Разом з підкірковими центрами, стовбуром мозку і спинним мозком великий мозок об'єднує окремі частини організму в єдине ціле, здійснює нервову регуляцію всіх органів (рис. 55, 56).
У кору великого мозку надходять доцентрові імпульси від рецепторів. Кожному рецепторному апарату відповідає в корі ділянка, яку І.П Павлов назвав кірковим ядром аналізатора. Ділянка кори, де розташовані кіркові ядра аналізаторів, названі сенсорними зонами кори великого мозку.
Ядерна зона рухового аналізатора (сомато-сенсорна зона), куди надходять збудження від рецепторів суглобів, скелетних м'язів і сухожилок, розташована в передню- і задньоцентральних ділянках кори. У межах передньої центральної закрутки найвище розміщені центри для м'язів нижньої кінцівки, нижче - для м'язів тулуба, потім верхньої кінцівки і, нарешті, центри м'язів голови. Ураження цієї зони призводить до паралічу протилежної половини тіла.
Зовнішня будова головного мозку
Рис. 55. Зовнішня будова головного мозку (за дорлінг кіндерслі, 2003)
Передцентральна звивина (gyrus precentralis) і прицентральна часіка (lobulus paracentralis) лобової частки становлять руховий центр кори і є аналізатором кінестезичних імпульсів, які надходять від посмугованих м'язів, суглобів, сухожилків. Тут замикаються рухові умовні рефлекси. У верхній ділянці перед центральної звивини розташовані клітинні групи, що належать до м'язів нижніх кінцівок, нижче - верхніх кінцівок, ще нижче - неврони, пов'язані з іннервацією м'язів голови. Оскільки нервові шляхи перехрещуються, праві рухові центри кори пов'язані з мускулатурою лівої сторони тіла і навпаки.
У задній частині середньої лобової звивини міститься центр узгодженого руху голови й очей (окоруховий, блоковий, відвідний і додатковий нерви).
Кіркові поля
Рис. 56. Кіркові поля (за Дорлінг Кіндерслі, 2003)
У задньому відділі нижньої лобової звивини розміщена зона Брока - руховий центр мови, який разом із центром Верніке забезпечують здатність людини читати, писати, чути, вимовляти і розуміти мову.
Ушкодження різних полів кори лобової частки може призвести: до підвищення агресивності й послаблення реакції страху; зростання пасивно-захисних умовних рефлексів; порушення харчових і захисних умовних рефлексів.
У таких людей гається втрата ініціативи, апатія, порушення абстрактного мислення, нездатність до творчого мислення, розгальмування нижчих емоцій і потягів, розлади мовлення і понятійного мислення.
У задній частині лобової звивини розташований центр письма, ураження якого призводить до порушення навичок письма під контролем зору.
У лівій (у лівшів у правій) нижній тім'яній часточці розташований центр, який координує цілеспрямовані рухи. Він функціонує за типом тимчасових зв'язків, які виникають протягом індивідуального життя, тобто умовних рефлексів. У разі ушкодження цього центру елементи довільних рухів зберігаються, але порушуються цілеспрямовані дії (апраксія).
У верхній тім'яній частці (задньоцентральна звивина) розміщений кірковий центр аналізаторів чутливості (больової, температурної, дотикової), або сомато-сенсорна кора. Ураження кори у цій частині призводить до часткової або повної анестезії (втрата чутливості).
Ураження кори в ділянці верхньої тім'яної частки призводить до зниження больової чутливості і порушення стереогноза - впізнавання предметів на дотик без до зору.
У нижній тім'яній частині розташований центр праксії, який регулює здатність здійснювати координаційні рухи, які складають основу робочих процесів і потребують спеціального навчання.
У кутовій звивині тім'яної частки розташований зоровий центр мови. Його ураження призводить до неможливості розуміння письма (алексія).
Тім'яна ділянка - це апарат вищої інтегративної діяльності мозку людини, вона безпосередньо стосується процесів біологічної і соціальної адаптації, є фізіологічною основою вищих психічних функцій.
Локалізація статичного аналізатора (центр збереження рівноваги і положення тіла в кора верхньої та середньої скроневих звивин. Ушкодження цього центру призводить до атаксії (розладу координації рухів).
Зона шкірного аналізатора, зв'язаного з температурою, больовою і тактильною чутливістю займає задньоцентральну ділянку. Центри чутливості нижчих частин тіла розміщені у верхніх частинах тіла - у нижніх її ділянках.
Найбільшу площу займає кіркове представництво рецепторів кисті рук, голосового аналізатора і обличчя, найменшу - тулуба, стегна і гомілки.
В эктодерме мышечные волокна располагаются вдоль тела. При их сокращении тело укорачивается или изгибается. В энтодерме волокна располагаются поперек, при сокращении тело становится более тонким.
Отвечают за рефлексы гидры.
Пробивают покровы и вводят яд; обвиваются вокруг добычи; прилипают к жертве.
Формирование других типов клеток, регенерация.
Выделение пищеварительного сока.
Захват пищевых частиц и внутриклеточное пищеварение.
Половое размножение.
Половое размножение.
Задание 4. 1 – нет. 2 – да. 3 – нет. 4 – да. 5 – да. 6 – нет. 7 – да. 8 – нет. 9 – да. 10 – нет. 11 – да. 12 – нет. 13 – нет. 14 – нет. 15 – да. 16 – да. 17 – нет. 18 – да. 19 – да. 20 – да. 21 – да. 22 – да.
Задание 6. Тест 1: 2. Тест 2: 1. Тест 3: 3. **Тест 4: 1, 2, 3, 5, 6, 7. **Тест 5: 2, 3, 5, 6. **Тест 6: 1, 2, 4, 6. Тест 7: 3. Тест 8: 3. **Тест 9: 2, 3, 4. Тест 10: 2.
Задание 7. 1. Многоклеточные. 2. Класс Гидроидные, класс Сцифоидные и класс Коралловые полипы. 3. Радиальную (лучевую). 4. Пресные и морские водоемы. 5. Эктодерма, энтодерма, мезоглея. 6. Диффузный. 7. Кишечнополостное (гастральное) и внутриклеточное. 8. Имеет только ротовое отверстие. 9. Стрекательные. 10. Всей поверхность тела, поверхностью экто- и энтодермы. 11. Отвечают за регенерацию. 12. Секретируют пищеварительный сок и слизь. 13. Пенетранты имеют стрекательную капсулу, стрекательную нить и книдоциль – чувствующий волосок; вольвенты выбрасывают короткую ловчую нить, закручивающуюся вокруг волосков жертвы, глютинанты выбрасывают клейкие нити. 14. Полипы и медузы. 15. У коралловых полипов. 16. Гидра, крестовичок, парусники, обелия. 17. Цианея, аурелия, корнерот. 18. Шестилучевые кораллы – актинии, мадрепоровые кораллы, коралловые рифы. Восьмилучеые – красный коралл, морские перья.
Задание 8. 1. Наружный слой клеток кишечнополостных. 2. Внутренний слой клеток кишечнополостных. 3. Студенистый неклеточный слой между экто- и энтодермой. 4. Кишечная полость. 5. Закономерная смена генераций, отличающихся размножения. 6. Личинка, покрытая ресничками. 7. Особь полипоидного поколения, может размножаться почкованием и поперечным делением – стробиляцией. 8. Личинка большинства сцифоидных медуз, отделяющаяся от стробилы. 9. Отряд шестилучевых одиночные (редко колониальных) кораллов, тело от нескольких мм до 1,5 м в поперечнике. 10. Восстановление организмом утраченных или поврежденных частей тела.
ответ:Зони кори великого мозку
Окремі ділянки кори мають різне функціональне значення. Разом з підкірковими центрами, стовбуром мозку і спинним мозком великий мозок об'єднує окремі частини організму в єдине ціле, здійснює нервову регуляцію всіх органів (рис. 55, 56).
У кору великого мозку надходять доцентрові імпульси від рецепторів. Кожному рецепторному апарату відповідає в корі ділянка, яку І.П Павлов назвав кірковим ядром аналізатора. Ділянка кори, де розташовані кіркові ядра аналізаторів, названі сенсорними зонами кори великого мозку.
Ядерна зона рухового аналізатора (сомато-сенсорна зона), куди надходять збудження від рецепторів суглобів, скелетних м'язів і сухожилок, розташована в передню- і задньоцентральних ділянках кори. У межах передньої центральної закрутки найвище розміщені центри для м'язів нижньої кінцівки, нижче - для м'язів тулуба, потім верхньої кінцівки і, нарешті, центри м'язів голови. Ураження цієї зони призводить до паралічу протилежної половини тіла.
Зовнішня будова головного мозку
Рис. 55. Зовнішня будова головного мозку (за дорлінг кіндерслі, 2003)
Передцентральна звивина (gyrus precentralis) і прицентральна часіка (lobulus paracentralis) лобової частки становлять руховий центр кори і є аналізатором кінестезичних імпульсів, які надходять від посмугованих м'язів, суглобів, сухожилків. Тут замикаються рухові умовні рефлекси. У верхній ділянці перед центральної звивини розташовані клітинні групи, що належать до м'язів нижніх кінцівок, нижче - верхніх кінцівок, ще нижче - неврони, пов'язані з іннервацією м'язів голови. Оскільки нервові шляхи перехрещуються, праві рухові центри кори пов'язані з мускулатурою лівої сторони тіла і навпаки.
У задній частині середньої лобової звивини міститься центр узгодженого руху голови й очей (окоруховий, блоковий, відвідний і додатковий нерви).
Кіркові поля
Рис. 56. Кіркові поля (за Дорлінг Кіндерслі, 2003)
У задньому відділі нижньої лобової звивини розміщена зона Брока - руховий центр мови, який разом із центром Верніке забезпечують здатність людини читати, писати, чути, вимовляти і розуміти мову.
Ушкодження різних полів кори лобової частки може призвести: до підвищення агресивності й послаблення реакції страху; зростання пасивно-захисних умовних рефлексів; порушення харчових і захисних умовних рефлексів.
У таких людей гається втрата ініціативи, апатія, порушення абстрактного мислення, нездатність до творчого мислення, розгальмування нижчих емоцій і потягів, розлади мовлення і понятійного мислення.
У задній частині лобової звивини розташований центр письма, ураження якого призводить до порушення навичок письма під контролем зору.
У лівій (у лівшів у правій) нижній тім'яній часточці розташований центр, який координує цілеспрямовані рухи. Він функціонує за типом тимчасових зв'язків, які виникають протягом індивідуального життя, тобто умовних рефлексів. У разі ушкодження цього центру елементи довільних рухів зберігаються, але порушуються цілеспрямовані дії (апраксія).
У верхній тім'яній частці (задньоцентральна звивина) розміщений кірковий центр аналізаторів чутливості (больової, температурної, дотикової), або сомато-сенсорна кора. Ураження кори у цій частині призводить до часткової або повної анестезії (втрата чутливості).
Ураження кори в ділянці верхньої тім'яної частки призводить до зниження больової чутливості і порушення стереогноза - впізнавання предметів на дотик без до зору.
У нижній тім'яній частині розташований центр праксії, який регулює здатність здійснювати координаційні рухи, які складають основу робочих процесів і потребують спеціального навчання.
У кутовій звивині тім'яної частки розташований зоровий центр мови. Його ураження призводить до неможливості розуміння письма (алексія).
Тім'яна ділянка - це апарат вищої інтегративної діяльності мозку людини, вона безпосередньо стосується процесів біологічної і соціальної адаптації, є фізіологічною основою вищих психічних функцій.
Локалізація статичного аналізатора (центр збереження рівноваги і положення тіла в кора верхньої та середньої скроневих звивин. Ушкодження цього центру призводить до атаксії (розладу координації рухів).
Зона шкірного аналізатора, зв'язаного з температурою, больовою і тактильною чутливістю займає задньоцентральну ділянку. Центри чутливості нижчих частин тіла розміщені у верхніх частинах тіла - у нижніх її ділянках.
Найбільшу площу займає кіркове представництво рецепторів кисті рук, голосового аналізатора і обличчя, найменшу - тулуба, стегна і гомілки.
Типы клеток гидры
Где находятся
Функции клеток
1. Эпителиально-мускульные
2. Нервные
3. Стрекательные
4. Промежуточные
5. Железистые
6. Пищеварительные
7. Яйцеклетки
8. Сперматозоиды
В эктодерме и энтодерме.
В эктодерме.
В эктодерме.
В эктодерме.
В энтодерме.
В эктодерме.
В эктодерме.
В эктодерме мышечные волокна располагаются вдоль тела. При их сокращении тело укорачивается или изгибается. В энтодерме волокна располагаются поперек, при сокращении тело становится более тонким.
Отвечают за рефлексы гидры.
Пробивают покровы и вводят яд; обвиваются вокруг добычи; прилипают к жертве.
Формирование других типов клеток, регенерация.
Выделение пищеварительного сока.
Захват пищевых частиц и внутриклеточное пищеварение.
Половое размножение.
Половое размножение.
Задание 4. 1 – нет. 2 – да. 3 – нет. 4 – да. 5 – да. 6 – нет. 7 – да. 8 – нет. 9 – да. 10 – нет. 11 – да. 12 – нет. 13 – нет. 14 – нет. 15 – да. 16 – да. 17 – нет. 18 – да. 19 – да. 20 – да. 21 – да. 22 – да.
Задание 5. 1. 1 – Раздельнополые медузы; 2 – оплодотворенное яйцо; 3 – личинка (планула); 4 – сидячий полим сцифистома; 5 – поперечное деление (стробиляция); 6 – отпочковавшаяся эфира. 2. Полипоидная и медузоидная. 3. Раздельнополыми медузами.
Задание 6. Тест 1: 2. Тест 2: 1. Тест 3: 3. **Тест 4: 1, 2, 3, 5, 6, 7. **Тест 5: 2, 3, 5, 6. **Тест 6: 1, 2, 4, 6. Тест 7: 3. Тест 8: 3. **Тест 9: 2, 3, 4. Тест 10: 2.
Задание 7. 1. Многоклеточные. 2. Класс Гидроидные, класс Сцифоидные и класс Коралловые полипы. 3. Радиальную (лучевую). 4. Пресные и морские водоемы. 5. Эктодерма, энтодерма, мезоглея. 6. Диффузный. 7. Кишечнополостное (гастральное) и внутриклеточное. 8. Имеет только ротовое отверстие. 9. Стрекательные. 10. Всей поверхность тела, поверхностью экто- и энтодермы. 11. Отвечают за регенерацию. 12. Секретируют пищеварительный сок и слизь. 13. Пенетранты имеют стрекательную капсулу, стрекательную нить и книдоциль – чувствующий волосок; вольвенты выбрасывают короткую ловчую нить, закручивающуюся вокруг волосков жертвы, глютинанты выбрасывают клейкие нити. 14. Полипы и медузы. 15. У коралловых полипов. 16. Гидра, крестовичок, парусники, обелия. 17. Цианея, аурелия, корнерот. 18. Шестилучевые кораллы – актинии, мадрепоровые кораллы, коралловые рифы. Восьмилучеые – красный коралл, морские перья.
Задание 8. 1. Наружный слой клеток кишечнополостных. 2. Внутренний слой клеток кишечнополостных. 3. Студенистый неклеточный слой между экто- и энтодермой. 4. Кишечная полость. 5. Закономерная смена генераций, отличающихся размножения. 6. Личинка, покрытая ресничками. 7. Особь полипоидного поколения, может размножаться почкованием и поперечным делением – стробиляцией. 8. Личинка большинства сцифоидных медуз, отделяющаяся от стробилы. 9. Отряд шестилучевых одиночные (редко колониальных) кораллов, тело от нескольких мм до 1,5 м в поперечнике. 10. Восстановление организмом утраченных или поврежденных частей тела.