Поглинають і транспортують воду і розчинені в ній поживні речовини.
Вегетативне розмноження.
Первинний синтез органічних речовин.
Виділення в ґрунт продуктів обміну речовин.
Види коренів:
Головний корінь утворюється з зародкового корінця.
Бічні корені відходять від головного.
Додаткові корені формуються на стеблах і листках.
Типи кореневих систем (сукупність всіх коренів рослини):
Стрижнева, добре виражений головний корінь (у дводольних).
Мичкувата - головний корінь недорозвинутий, або рано відмирає, основна маса коренів цієї системи складається з додаткових.
Характеристика зон кореня, особливості їх будови та функцій
1. Кореневий чохлик, клітини чохлика виконують захисну функцію, вони пошкоджуються, відмирають, злущуються і на їх місці утворюються нові клітини.
2. Зона поділу - довжина 2-3 см, їх клітини активно діляться (твірна тканина).
3. Зона росту (розтягування) - клітини ростуть, збільшуються в довжину і стають циліндричними, в них з'являються великі вакуолі. Сукупний ріст цієї зони створює силу, завдяки якій корінь заглиблюється в ґрунт. Довжина декілька міліметрів.
4. Зона всмоктування (вона характеризується наявністю кореневих волосків. Кореневий волосок - це видозмінений одноклітинний виріст з шкіри, кореня. Має оболонку, цитоплазму, ядро, лейкопласти, вакуолі з клітинним соком. Кореневі волоски живуть 10-20 днів. У сухому ґрунті кореневі волоски розвиваються інтенсивніше ніж у вологому. У водяних рослин кореневих волосків не буває. У деяких рослин роль кореневих волосків виконує грибниця гриба з яким вони вступають в симбіоз.
5. Провідна зона - це зона бічних коренів, у цій зоні створюються провідні судини і бічні корені.
Видозміни коренів - пристосування виконувати додаткові функції:
Коренеплоди - відкладання поживних речовин (буряк, морква).
Кореневі бульби - відкладання поживних речовин в бічних коренях (жоржина).
Повітряні - вбирають воду з повітря (орхідеї).
Дихальні - забезпечують дихання у болотних рослин (мангрові).
Ходульні - утримують рослину (кукурудза, баньян).
Корені присоски - у паразитичних рослин (повитиця).
Корені причіпки - закріплюють рослину (плющ).
Симбіотичні - з грибами - мікориза; з бактеріями - бактеріориза.
1)Предназначен для разрывания и поглощения более или менее твердой пищи. Примеры: тараканы, саранча, кузнечики, жуки, рогохвосты, пилильщики, муравьи. Некоторые насекомые, которые в стадии имаго утратили такой ротовой аппарат, сохранили его на стадии личинок (например, гусеницы бабочек). 2)Верхняя губа (labrum). Подвижная пластинка, которая сверху прикрывает другие ротовые органы. 3)Верхние челюсти, мандибулы или жвалы (mandibulae). Твёрдые нерасчленённые образования. У хищников вооружены изнутри сильными и острыми зубцами, как правило вытянутые. У растительноядных видов жвалы более широкие. У общественных насекомых служат для защиты и нападения и особо сильно развиты у касты солдат (муравьи, термиты). 4)Нижние челюсти (Максиллы, maxillae). В исходном генерализованном типе состоят из 5 частей: кардо, стипес, галеа, лациния, щупики (из 5 члеников).5)Нижняя губа (labium) является второй парой нижних челюстей, слившихся между собой. В исходном генерализованном типе состоят из 5 частей: подбородок (постментум = субментум + ментум), прементум, щупики, глоссы, параглоссы. Глоссы и параглоссы образуют апикальную часть нижней губы, называемую лигулой или язычком.6)Подглоточник, или гипофаринкс (hypopharynx). Расположен под глоткой и делит предротовую полость на два отдела: передний и задний. В переднем отделе (цибарий) открывается ротовое отверстие. В задний отдел (саливарий) впадает выводное отверстие слюнных желёз.
Объяснение:
Значення коренів:
Закріплюють рослину в ґрунті.
Поглинають і транспортують воду і розчинені в ній поживні речовини.
Вегетативне розмноження.
Первинний синтез органічних речовин.
Виділення в ґрунт продуктів обміну речовин.
Види коренів:
Головний корінь утворюється з зародкового корінця.
Бічні корені відходять від головного.
Додаткові корені формуються на стеблах і листках.
Типи кореневих систем (сукупність всіх коренів рослини):
Стрижнева, добре виражений головний корінь (у дводольних).
Мичкувата - головний корінь недорозвинутий, або рано відмирає, основна маса коренів цієї системи складається з додаткових.
Характеристика зон кореня, особливості їх будови та функцій
1. Кореневий чохлик, клітини чохлика виконують захисну функцію, вони пошкоджуються, відмирають, злущуються і на їх місці утворюються нові клітини.
2. Зона поділу - довжина 2-3 см, їх клітини активно діляться (твірна тканина).
3. Зона росту (розтягування) - клітини ростуть, збільшуються в довжину і стають циліндричними, в них з'являються великі вакуолі. Сукупний ріст цієї зони створює силу, завдяки якій корінь заглиблюється в ґрунт. Довжина декілька міліметрів.
4. Зона всмоктування (вона характеризується наявністю кореневих волосків. Кореневий волосок - це видозмінений одноклітинний виріст з шкіри, кореня. Має оболонку, цитоплазму, ядро, лейкопласти, вакуолі з клітинним соком. Кореневі волоски живуть 10-20 днів. У сухому ґрунті кореневі волоски розвиваються інтенсивніше ніж у вологому. У водяних рослин кореневих волосків не буває. У деяких рослин роль кореневих волосків виконує грибниця гриба з яким вони вступають в симбіоз.
5. Провідна зона - це зона бічних коренів, у цій зоні створюються провідні судини і бічні корені.
Видозміни коренів - пристосування виконувати додаткові функції:
Коренеплоди - відкладання поживних речовин (буряк, морква).
Кореневі бульби - відкладання поживних речовин в бічних коренях (жоржина).
Повітряні - вбирають воду з повітря (орхідеї).
Дихальні - забезпечують дихання у болотних рослин (мангрові).
Ходульні - утримують рослину (кукурудза, баньян).
Корені присоски - у паразитичних рослин (повитиця).
Корені причіпки - закріплюють рослину (плющ).
Симбіотичні - з грибами - мікориза; з бактеріями - бактеріориза.
ответ:1)Грызущий ротовой аппарат, 2)Лабрум, 3)Мандибулы, 4)Максиллы, 5)Лабиум, 6)Гипофаринкс
Объяснение:
1)Предназначен для разрывания и поглощения более или менее твердой пищи. Примеры: тараканы, саранча, кузнечики, жуки, рогохвосты, пилильщики, муравьи. Некоторые насекомые, которые в стадии имаго утратили такой ротовой аппарат, сохранили его на стадии личинок (например, гусеницы бабочек). 2)Верхняя губа (labrum). Подвижная пластинка, которая сверху прикрывает другие ротовые органы. 3)Верхние челюсти, мандибулы или жвалы (mandibulae). Твёрдые нерасчленённые образования. У хищников вооружены изнутри сильными и острыми зубцами, как правило вытянутые. У растительноядных видов жвалы более широкие. У общественных насекомых служат для защиты и нападения и особо сильно развиты у касты солдат (муравьи, термиты). 4)Нижние челюсти (Максиллы, maxillae). В исходном генерализованном типе состоят из 5 частей: кардо, стипес, галеа, лациния, щупики (из 5 члеников).5)Нижняя губа (labium) является второй парой нижних челюстей, слившихся между собой. В исходном генерализованном типе состоят из 5 частей: подбородок (постментум = субментум + ментум), прементум, щупики, глоссы, параглоссы. Глоссы и параглоссы образуют апикальную часть нижней губы, называемую лигулой или язычком.6)Подглоточник, или гипофаринкс (hypopharynx). Расположен под глоткой и делит предротовую полость на два отдела: передний и задний. В переднем отделе (цибарий) открывается ротовое отверстие. В задний отдел (саливарий) впадает выводное отверстие слюнных желёз.