Наружный слой цитоплазмы - эктоплазма - образует у радиолярий широкую зону. В этой зоне располагаются разнообразные включения, составляющие главную массу наружного слоя тела радиолярии. Цитоплазма представлена лишь тонкими прослойками между включениями. Основная масса этих включений - слизь, образующая в совокупности слой, называемый калиммой. Кроме слизи, в цитоплазме радиолярий имеются и другие включения, в частности очень часто капли жира. Все имеющиеся в радиолярии разнообразные включения уменьшают удельный вес животного и могут рассматриваться как одна из форм при к «парению» в толще воды.
З розробкою в штучного мутагенезу відкрилася можливість значного прискорення селекції — селекціонерам став доступний набагато більший вихідний матеріал, чим при використанні рідких спонтанних мутацій. У 1930 радянські учені А. А. Сапегин і Л. Н. Делоне вперше застосували іонізуючу радіацію в селекції пшениці. Надалі методами радіаційної селекції були виведені нові високоврожайні сорти пшениці, ячменю, рису, люпину і ін. з.-х.(сільськогосподарський) рослин, коштовні штами мікроорганізмів, використовуваних в промисловості. У селекції з добрими результатами застосовуються і хімічні мутагени.
