К какому классу принадлежит данное растение если не сложно снизу в скобках вл картинки посмотрите не хотела вас загружить картинку не могу вставить)
ответ запишите одним словом в именительном падеже во множественном числе.{ https://bio6-vpr.sdamgia.ru/get_file?id=32986}
Енергія не може бути ні народжена, ні знищена, вона може бути лише трансформована з однієї форми в іншу.
Закон збереження енергії
Основні поняття й ключові терміни: Ланцюги живлення. Правило екологічної піраміди. Колообіг речовин і потік енергії.
Пригадайте! Що таке екосистема?
Поміркуйте!
Що пов’язує ці організми між собою?
ЗМІСТ
Які зв'язки є визначальними у функціонуванні екосистеми?
Всередині екосистеми обмін речовин, енергії та інформації здійснюється завдяки діяльності продуцентів, консументів й редуцентів, пов’язаних між собою харчовими зв’язками. Наприклад, у лісі гусінь споживає листя, їх поїдають синиці, на яких полює яструб. Така послідовність називається ланцюгом живлення, а кожна його ланка - трофічним рівнем. Ланцюг живлення (трофічний ланцюг) - це послідовний ряд живих організмів, пов’язаних харчовими зв’язками, який відображає передачу речовини та енергії в екосистемі. Термін «ланцюг живлення» запропонував Ч. Елтон у 1934 р. Першою ланкою більшості ланцюгів живлення є продуценти, якими є автотрофні організми. Наступні ланки трофічних ланцюгів займають гетеротрофні консументи: рослиноїдні, м’ясоїдні та всеїдні тварини. Рештки організмів ще містять органічні речовини й енергію, тому можуть бути використані редуцентами.
Це сапротрофні бактерії, гриби й тварини. Таким чином, функціональними компонентами екосистем є продуценти, консументи йредуценти.
Іл. 150. Трофічні рівні ланцюгів виїдання: листя рослин - рослиноїдні комахи - хижі комахи - комахоїдні птахи - хижі птахи
За джерелом надходження енергії до консументів ланцюги живлення поділяють на пасовищні та детритні. Пасовищні, або ланцюги виїдання (іл. 150), - це ряд організмів, який починається із зелених рослин (наприклад, трава - зелений коник - ящірка - яструб). Детритні, або ланцюги розщеплення (іл. 151), - це ряд організмів, що починається з мертвої органічної речовини (наприклад, опале листя - дощовий черв’як - кріт - лисиця).
Іл. 151. Трофічні рівні ланцюгів розщеплення: опале листя (детрит) - ґрунтові сапротрофи (бактерії, гриби, амеби, інфузорії, черви) - ґрунтові сапрофаги (хижі комахи, кліщі) - хижі комахи, комахоїдні ссавці
У будь-якій екосистемі різні ланцюги живлення не існують окремо один від одного, а взаємопереплетені, оскільки один і той самий вид одночасно може бути ланкою різних ланцюгів живлення. Переплітаючись, ланцюги живлення формують мережу живлення (трофічну мережу) (іл. 152).
Іл. 152. Трофічна мережа діброви
Отже, функціонування екосистем забезпечується харчовими зв'язками, що поєднують продуцентів, консументів та редуцентів у ланцюги й мережі живлення.
Які основні закономірності функціонування екосистем?
ФУНКЦІОНУВАННЯ ЕКОСИСТЕМ - сукупність процесів, що забезпечують діяльність, існування та розвиток екосистеми в часі. Основними закономірностями функціонування екосистем є такі.
Правило екологічної піраміди (закон піраміди енергії Р. Ліндемана (1942), правило «десяти відсотків»): екологічна ефективність кожної наступної ланки приблизно в 10 разів менша попередньої внаслідок втрат енергії на кожному трофічному рівні.
Графічно це правило можна зобразити у вигляді піраміди, складеної з окремих блоків (іл. 153). Екологічна піраміда - це графічне відображення трофічної структури ланцюга живлення. Залежно від показника, покладеного в основу, є різні види екологічних пірамід:
піраміда чисел — відображає кількість особин у кожному рівні ланцюга живлення; може бути оберненою;
піраміда біомаси — кількість органічної речовини; лише прямого типу;
піраміда енергії — кількість енергії в їжі; лише прямого типу.
Закон односпрямованості потоку енергії: енергія, що її отримує екосистема, передається в одному напрямку від продуцентів до консументів та редуцентів.
Наша жизнь наполнена различными ситуациями. Какие-то из них положительные, какие-то не очень. И так или иначе нам приходится делать выбор, решать, как нам поступить, что сделать, чтобы не ошибиться. Но проходя через череду несчастий и побед изо дня в день, человек не может не обратиться к самому себе для того, чтобы прислушаться и спросить самого себя: "А так ли я поступаю? Правильно ли все делаю? К чему это приведет после?" Такие вопросы, конечно, очень часто заставляют понервничать, но именно в этом заключается рост человека, его становление как самостоятельной составляющей общества - личности. Это приключение. Окунуться в самого себя, увидеть все свои слабости и достоинства, разобраться, почувствовать то, что нужно чувствовать. И в конечном итоге обрести внутреннюю свободу, счастье, наполненность. Это самое запутанное приключение, которое может случиться с человеком, но именно оно учит нас быть теми, кем мы являемся. Мы не знаем, что нас ждёт, но верим в лучшее. Мы боимся, но идем. Это опасно, риск утонуть в самом себе очень высок. Но оно того стоит. Стоит сначала познать себя, чтобы также хорошо познать окружающий нас мир.