в творчестве представителей разных стран и эпох особое место занимает колыбельная песня. этот жанр, независимо от эпохи и авторства, служит для закрепления в сознании детей некоторых вещей, важных для воспитания будущих членов общества. надо заметить, что, кроме народных колыбельных, существуют авторские, и к их написанию обращались многие известные поэты, например, ю.м. лермонтов.
в чем особенность этого жанра? прежде всего, в том, что колыбельная несет ребенку несколько значимых посылов.
во-первых, часто в колыбельной звучат о разнообразных опасностях. цель таких песен – оградить растущего человека от бытовых травм и неосторожных поступков, которые к ним могут . скажем, всем известная песня про то, как придет серенький волчок, несет сразу два важных для сохранения жизни и здоровья посыла. с одной стороны, о вероятном падении с кровати в случае, если ребенок уляжется близко к краю; с другой стороны, информирует об опасности встречи с диким животным.
во-вторых, колыбельная – это своеобразный рассказ о мире, который, кроме прочего, содействует развитию в ребенке эстетического восприятия музыки и стихов, обогащает его внутренний мир, при этом развивая речевые навыки.
в-третьих, колыбельная часто содержит скрытое или прямое указание на национальную принадлежность и образ жизни родителей, которые станут определяющими и в жизни ребенка. вспомним, как лермонтов озвучивает ожидания матери: «богатырь ты будешь с виду и казак душой…» можно утверждать, что и семейные ценности становятся темой колыбельной песни. с ранних лет ребенок, колыбельной, начинает понимать, чего от него родители, а это не всегда радости мирного отдыха, но и труд: «будем рано разбужать, на работку посылать, на работу на таку – на веселую страду».в-четвертых, — и это важнее всего! — в какое бы время и кем бы ни была создана колыбельная, она обязательно содержит в себе серьезные (в отношении ощущения собственной значимости ребенка для родителей) вещи. тихий голос матери в сочетании со словами нежности и любви не может не вызвать в ребенке чувство защищенности и понимания того, что он в безопасности, что мама его любит, а значит, все в мире идет так, как надо.
в качестве колыбельной может быть использована даже не относящаяся к этому жанру песня, но в сознании ребенка все равно закрепится: «мне поют, значит, меня любят», а это важно.
Генетичний матеріал — носій генетичної інформації будь-якого організму. Генетичний матеріал відомих на сьогодні організмів — майже винятково ДНК. Деякі віруси використовують РНК як свій генетичний матеріал.
Тим не менш, першим генетичним матеріалом на Землі вважається РНК, спочатку представлена у вигляді здібних до само-реплікації молекул РНК, плаваючих у воді. Цей гіпотетичний період в еволюції клітинного життя відомий як світ РНК. Ця гіпотеза заснована на здатності РНК діяти і як генетичний матеріал, так і як ензим, відомий як рибозим. Проте, з того часу як виникли білки здібні до ферментативного каталізу, стійкіша молекула ДНК стала домінуючим генетичним матеріалом, ситуація, що триває сьогодні. ДНК не тільки хімічно стійкіша за РНК, але й її дволанцюгова структура дозволяє виправлення більшості мутацій. Сучасні клітини використовують РНК переважно для будівлі білків за інструкціями, закодованими у ДНК, у формі мРНК, рРНК або тРНК.
РНК і ДНК — макромолекули, які складаються з нуклеотидів, чотири з яких доступні в кожній молекулі. Три нуклеотиди компонують кодон, щось подібне до «генетичного слова», яке визначає амінокислоту в майбутньому білку. Правило трансляції кодонів в амінокислоти відоме як генетичний код.
Генетичний матеріал — носій генетичної інформації будь-якого організму. Генетичний матеріал відомих на сьогодні організмів — майже винятково ДНК. Деякі віруси використовують РНК як свій генетичний матеріал.
Тим не менш, першим генетичним матеріалом на Землі вважається РНК, спочатку представлена у вигляді здібних до само-реплікації молекул РНК, плаваючих у воді. Цей гіпотетичний період в еволюції клітинного життя відомий як світ РНК. Ця гіпотеза заснована на здатності РНК діяти і як генетичний матеріал, так і як ензим, відомий як рибозим. Проте, з того часу як виникли білки здібні до ферментативного каталізу, стійкіша молекула ДНК стала домінуючим генетичним матеріалом, ситуація, що триває сьогодні. ДНК не тільки хімічно стійкіша за РНК, але й її дволанцюгова структура дозволяє виправлення більшості мутацій. Сучасні клітини використовують РНК переважно для будівлі білків за інструкціями, закодованими у ДНК, у формі мРНК, рРНК або тРНК.
РНК і ДНК — макромолекули, які складаються з нуклеотидів, чотири з яких доступні в кожній молекулі. Три нуклеотиди компонують кодон, щось подібне до «генетичного слова», яке визначає амінокислоту в майбутньому білку. Правило трансляції кодонів в амінокислоти відоме як генетичний код.
в творчестве представителей разных стран и эпох особое место занимает колыбельная песня. этот жанр, независимо от эпохи и авторства, служит для закрепления в сознании детей некоторых вещей, важных для воспитания будущих членов общества. надо заметить, что, кроме народных колыбельных, существуют авторские, и к их написанию обращались многие известные поэты, например, ю.м. лермонтов.
в чем особенность этого жанра? прежде всего, в том, что колыбельная несет ребенку несколько значимых посылов.
во-первых, часто в колыбельной звучат о разнообразных опасностях. цель таких песен – оградить растущего человека от бытовых травм и неосторожных поступков, которые к ним могут . скажем, всем известная песня про то, как придет серенький волчок, несет сразу два важных для сохранения жизни и здоровья посыла. с одной стороны, о вероятном падении с кровати в случае, если ребенок уляжется близко к краю; с другой стороны, информирует об опасности встречи с диким животным.
во-вторых, колыбельная – это своеобразный рассказ о мире, который, кроме прочего, содействует развитию в ребенке эстетического восприятия музыки и стихов, обогащает его внутренний мир, при этом развивая речевые навыки.
в-третьих, колыбельная часто содержит скрытое или прямое указание на национальную принадлежность и образ жизни родителей, которые станут определяющими и в жизни ребенка. вспомним, как лермонтов озвучивает ожидания матери: «богатырь ты будешь с виду и казак душой…» можно утверждать, что и семейные ценности становятся темой колыбельной песни. с ранних лет ребенок, колыбельной, начинает понимать, чего от него родители, а это не всегда радости мирного отдыха, но и труд: «будем рано разбужать, на работку посылать, на работу на таку – на веселую страду».в-четвертых, — и это важнее всего! — в какое бы время и кем бы ни была создана колыбельная, она обязательно содержит в себе серьезные (в отношении ощущения собственной значимости ребенка для родителей) вещи. тихий голос матери в сочетании со словами нежности и любви не может не вызвать в ребенке чувство защищенности и понимания того, что он в безопасности, что мама его любит, а значит, все в мире идет так, как надо.
в качестве колыбельной может быть использована даже не относящаяся к этому жанру песня, но в сознании ребенка все равно закрепится: «мне поют, значит, меня любят», а это важно.
Объяснение:
Генетичний матеріал — носій генетичної інформації будь-якого організму. Генетичний матеріал відомих на сьогодні організмів — майже винятково ДНК. Деякі віруси використовують РНК як свій генетичний матеріал.
Тим не менш, першим генетичним матеріалом на Землі вважається РНК, спочатку представлена у вигляді здібних до само-реплікації молекул РНК, плаваючих у воді. Цей гіпотетичний період в еволюції клітинного життя відомий як світ РНК. Ця гіпотеза заснована на здатності РНК діяти і як генетичний матеріал, так і як ензим, відомий як рибозим. Проте, з того часу як виникли білки здібні до ферментативного каталізу, стійкіша молекула ДНК стала домінуючим генетичним матеріалом, ситуація, що триває сьогодні. ДНК не тільки хімічно стійкіша за РНК, але й її дволанцюгова структура дозволяє виправлення більшості мутацій. Сучасні клітини використовують РНК переважно для будівлі білків за інструкціями, закодованими у ДНК, у формі мРНК, рРНК або тРНК.
РНК і ДНК — макромолекули, які складаються з нуклеотидів, чотири з яких доступні в кожній молекулі. Три нуклеотиди компонують кодон, щось подібне до «генетичного слова», яке визначає амінокислоту в майбутньому білку. Правило трансляції кодонів в амінокислоти відоме як генетичний код.
Генетичний матеріал — носій генетичної інформації будь-якого організму. Генетичний матеріал відомих на сьогодні організмів — майже винятково ДНК. Деякі віруси використовують РНК як свій генетичний матеріал.
Тим не менш, першим генетичним матеріалом на Землі вважається РНК, спочатку представлена у вигляді здібних до само-реплікації молекул РНК, плаваючих у воді. Цей гіпотетичний період в еволюції клітинного життя відомий як світ РНК. Ця гіпотеза заснована на здатності РНК діяти і як генетичний матеріал, так і як ензим, відомий як рибозим. Проте, з того часу як виникли білки здібні до ферментативного каталізу, стійкіша молекула ДНК стала домінуючим генетичним матеріалом, ситуація, що триває сьогодні. ДНК не тільки хімічно стійкіша за РНК, але й її дволанцюгова структура дозволяє виправлення більшості мутацій. Сучасні клітини використовують РНК переважно для будівлі білків за інструкціями, закодованими у ДНК, у формі мРНК, рРНК або тРНК.
РНК і ДНК — макромолекули, які складаються з нуклеотидів, чотири з яких доступні в кожній молекулі. Три нуклеотиди компонують кодон, щось подібне до «генетичного слова», яке визначає амінокислоту в майбутньому білку. Правило трансляції кодонів в амінокислоти відоме як генетичний код.