Контрольна робота 9 клас Варіант 1
І рівень (по 0, )
Виберіть одну правильну відповідь
1. Прикладом дисиміляції є: A) синтез білка Б)фотосинтез В)дихання Г)
2. Організми, що живляться готовими органічними речовинами називають:
A) гетеротрофи Б)фототрофи В)автотрофи Г)міксотрофи
3. Людина як і більшість тварин дихає А)аеробно Б) анаеробно В)міксоробно
4. ДНК та РНК це
А)білки Б)нуклеїнові кислоти В)вуглеводи
5. Глюкоза це A)полімер Б)мономер В)моносахарид Г)Дисахарид
6. Ферменти, які є каталізаторами біохімічних процесів у організмі, належать до
А)полісахаридів
Б) поліпептидів
В)полігліканів
Поставте «+», якщо ви погоджуєтесь з твердженням і «-«, якщо ні
7. Ген – це ділянка ДНК, яка несе інформацію про первинну структуру білка
8. Вторинна структура білка стабілізується водневими зв'язками
9. Вода — диполь та універсальний розчинник
10. Інсулін, Пепсин, амілаза — це полінуклеотиди
11.ДНК містить кодони нуклеотидів
12. Цитологія досліджує особливості будови та функцій тканин організмів
ІІ рівень (по 0, )
1.Даному фрагменту ДНК: ЦАА ААТ ААТ ТГА.. відповідає така структура іРНК:
А) ГТТ ТТА ТТА АЦТ
Б)ГТТ ТТА ТГА ТГА В)ГУУ УУА УУА АЦУ
Г)ГУУ УУА АУУ ТЦУ
2. Визначте сумарну кількість аденілових нуклеотидів у дволанцюговій ДНК (див завд 1)
3. На якому рівні організації живої матерії прослідковується вільна передача спадкової
інформації між представниками певного виду: А)молекулярному Б)клітинному
В організмовому Г) популяційно-видовому Д)екосистемному
4. В разі подряпин рану обробляють розчином пероксиду водню, при цьому
гається утворення бульбашок, яке спричинене розкладанням пероксиду. Який
білок приймає в цьому процесі участь: А)кератин Б)трипсин В)каталаза Гліпаза
5. У деяких органел є власний білоксинтетичний апарат, тобто власну ДНК та рибосоми.
У клітинах тварин такими є: A) лізосоми Брибосоми В)мітохондрії Г)хлоропласти
6. Ядерне походження має: А)комплекс Гольджі Б)лізосома В) рибосома Г) вакуоля
ІІ рівень (по )
1. Яка кількість водневих зв'язків в даному фрагменті ДНК (див. завдання 1 з Ірівня)
А)33 Б)21 В)26 Г)34
2. Яка кількість нуклеотидів кодує білок, що утворений із 124 амінокислот
А)372 Б)744 В)563 Г)124
3. На рисунку зображено каріотип : А)жінки Б)чоловіка В)рака Г)мунтжака
IV. Рівень (по 1, )
1.Визначте відносну молекулярну масу гена (дБоланцюгова ДНК), якщо в одному його
ланцюзі закодовано білок з відносною молекулярною масою 3000
(Маса однієї амінокислоти 100; Маса одного нуклеотиду 345; )
2. У фрагменті ДНК знайдено 1120 аденілових нуклеотидів, що становить 28%
загальної кількості нуклеотидів. Знайдіть кількість інших нуклеотидів даного
фрагменту.
Объяснение:
Чёрная смерть или чёрный мор — вторая в истории пандемия чумы, пик которой пришёлся на 1346—1353 годы, а повторные вспышки продолжались вплоть до XIX века. Жертвами болезни стали десятки миллионов людей: по разным оценкам, от болезни погибло от 30 до 60 % населения Европы[⇨].
По всей вероятности, первичный очаг пандемии располагался на северном побережье Каспийского моря, откуда болезнь рас на большую часть Евразии и Северной Африки[1]. Инфекционным агентом была чумная палочка Yersinia pestis, что подтвердили генетические исследования останков жертв пандемии[2]; тем не менее, некоторые исследователи выдвигают альтернативные теории о природе чёрной смерти[⇨].
Неэффективность средневековой медицины и религиозных институтов в борьбе с чумой возрождению языческих культов и суеверий, гонениям на потенциальных «отравителей» и «рас чумного яда», а также всплеску религиозного фанатизма и религиозной нетерпимости[⇨]. Чёрная смерть оставила колоссальный след в истории Европы, наложив отпечаток на экономику, психологию, культуру иольшинство европейских современников описывало болезнь словом pestilentia (с лат. — «эпидемия») и его производными, иногда в сочетании с эпитетом «великая»; в некоторых языках использовались выражения «великая» или «внезапная смерть»[3]. В русских летописях бубонную форму заболевания называют «мором железою», а лёгочную — «мором каркотою».
Выражение «чёрная смерть» (лат. atra mors) изначально использовалось в переносном значении и не связывалось с симптомами чумы[4][3][5]. Впервые чумная эпидемия описывается так в трагедии Сенеки «Эдип»[6][K 1]. В отношении эпидемии XIV века выражение «чёрная смерть» (лат. mors nigra) впервые встречается в опубликованном в 1350 году стихотворении парижского астролога Симона Ковинского.[3][7] Венецианский поэт Джакомо Руффини, описывая вспышку чумы 1556 года, называет её «чёрной болезнью, чудовищем тьмы» (лат. atra lues, Monstra nigrantis).[8] Кардинал Фрэнсис Гаске в 1908 году выдвинул предположение, что название «чёрная смерть» закрепилось за эпидемией XIV века с подачи нидерландского историка Иоганна Понтана[en], утверждавшего в 1631 году, что её «из-за симптомов называли atra mors».[9][10][5] Тем не менее, широкое рас это название получило только в XIX веке, поскольку оно использовалось в популярных учебниках истории под авторством Элизабет Пенроуз[en], а также в монографии немецкого врача Юстуса Геккера[de] «Der schwarze Tod im vierzehnten Jahrhundert» (с нем. — «Чёрная смерть в XIV веке»), который со ссылкой на Понтана объяснял его происхождение почернением кожи[11][12][13]. даже генетический состав населения[⇨].
Железы внутренней секреции отличаются от желез внешней секреции тем, что не имеют протоков. Их секреты поступают прямо в кровь, содержат гормоны, которые обладают большой биологической активностью. Гормоны выполняют четко свою работу, потом разрушаются и выводятся почками из организма.
К железам внутренней секреции относятся: эпифиз, гипофиз, щитовидная железа и надпочечники.
Железы внешней секреции выводят свои продукты наружу или в полость какого-либо органа. К ним относятся слюнные железы, желудочные, печень, потовые железы, сальные и другие.