Мәтінді оқыңыз төмендегі Тапсырмаларды vр,
(Прочитайте текст и выполните следующие задания.)
Н
.
Ақсу-Жабағылы мемлекетік табиғи қорығы
Қазақстанда ғана емес, Орталық Азиядағы ең алғаш
ашылған қорық. Құрылған уақыты — 1926 жыл. Ақсу-
Жабағылы Жамбыл мен Түркістан облыстары аралығын
қамтиды. Қорықтың таулы жерінде бидайық, әртүрлі
шөптер, боз жусан, селдір арша орманы, субальпі және
альпі шалғыны өседі. Одан әрмен қарай тауды к мұздықтар басып, қар жапқан.
Бұл қорықта жануарлар мен құстар мекен етеді. Арқар,
марал, тау ешкі, қар барысын, еліктерді кездестіруге
болады. Әсіресе бұл қорық бүркіт, тау ұлары, тасты
кекіліктермен бай. Бұнда ең көзге түсетін өрмекшінің маса
аулауы, көгершіннің ән салуы.
Ақсу-Жабағылының өзге қорықтардан өзгешелігі —
емдік шипасы мол өсімдіктерге бай болуында. Республика
аумағындағы дәрілік маңызы бар өсімдіктердің саны үш
мыңдай болса, соның 200-ге жуығын осы қорықтан
кездестіруге болады.
1-тапсырма. Сұраққа жауап бер (ответь на во Ақсу – Жабағалы қорығы қашан құрылды?
у
2. Қорықта нелер мекендейді?
—
—
—
3. Қорықта не өседі?
4. Қорықта қанша өсімдік бар?
Задание 1 а)
есть
мембрана
цитоскелет
клеточная стенка
отсутствие
ядра
митохондрийи
хлоропластов
Задание 1 б)
Имеется митохондрия,клеточный центр,рибосомы,лизосомы,ядро,аппарат Гольджи,эндоплазматическая сеть,цитоплазматическая мембрана,цитоскелет
Задание 1 с)
Водоросли и грибоподобные организмы относятся к эукариотам
А к прокариотам-бактерии
Задание 2
Ткань — совокупность клеток и межклеточного вещества, объединённых общим или межстанционным происхождением, строением и выполняемыми функциями.
Задание 3
А-4
B-1
C-2
D-3
Задание 4
Рисунок C
Задание 5
Мономеры:Нуклеотид,Аминокислота,Глюкоза,Моносахариды,Жирные кислоты
Полимеры:Целлюлоза,Крахмал,Белки,ДНК,Гликоген,Макромолекулы
Задание 6
А: У белого медведя липиды образуют хорошую жировую прослойку (подкожножировая клетчатка), которая защищает от слишком низких температур из вне, позволяет медведю понижать теплоотдачу
В: Одним продуктом из окисления жиров является вода.Эта метаболическая вода очень важна для обитателей пустынь.Жир которым заполнен горб верблюда,служит в первую очередь не источником энергии а источником воды
Задание 7
Свойства белков:Денатурация,Ренатурация,Деструкция,Гидролитическое расщепление,гидрофильные свойства
Функции углеводов:Энергетическая,Структурная,Запасающая,Защитная,Метаболическая
Объяснение:
Регуляція травлення здійснюється і нервовими, і гуморальними механізмами. Класичні дослідження процесів травлення і його регуляції були проведені І. П. Павловим і його співробітниками. Саме за ці дослідження І. П. Павлов був удостоєний Нобелівської премії. Він розробив цілий ряд експериментально-хірургічних прийомів — вживлення фістул в різні відділи шлунково-кишкового тракту, перерізання, формування «малого шлуночка» і т. д. Операції І. П. Павлова здійснювалися таким чином, щоб зберегти кровопостачання і іннервацію досліджуваних відділів шлунково- кишкового тракту. Досліди при цьому були хронічними, тварини встигали оговтатися після хірургічного втручання і були практично здоровими. Павлівській школою і наступними дослідниками були встановлені принципи регуляції травлення і всмоктування.
Вид і запах їжі призводять до виділення деяких кількостей слини, цей процес посилюється при попаданні їжі в ротову порожнину. Потрапляючи в ротову порожнину, їжа дратує смакові і механічні рецептори, і збудження від них надходить в центр слиновиділення довгастого мозку. Від нейронів цього центру нервові імпульси передаються на нейрони симпатичних і парасимпатичних центрів вегетативної нервової системи, иннервирующих слинні залози. Імпульси, які приходять по симпатичних волокнах, гальмують виділення слини, а парасимпатична імпульсація підсилює її виділення.
Виділення шлункового соку відбувається постійно, але воно посилюється вже при вигляді їжі. Відразу ж після прийому їжі подразнення рецепторів ротової порожнини приводить до запуску рефлексу виділення шлункового соку. Впливи, що приходять до шлунку по головному парасимпатическому нерву — блукаючому, стимулюють виділення соляної кислоти обкладочнимі клітинами стінок шлунка. Ці ж впливу призводять до виділення з клітин слизової оболонки кишечника пептиду гастрину, який з потоком крові, тобто гуморально, надходить до стінок шлунка, також стимулюючи виділення компонентів шлункового соку.
Коли частково переварена їжа порціями починає надходити з шлунку в дванадцятипалу кишку, шлункова секреція спочатку навіть посилюється, а потім поступово гальмується. Це пов’язано з тим, що під дією хімусу в стінках кишечника виробляється і надходить у кров антагоніст гастрину — секретин. Для того, щоб хімус зміг потрапити в кишечник, необхідно розкриття сфінктера, що знаходиться на кордоні шлунка та дванадцятипалої кишки. Це відбувається при подразненні рецепторів хімусом, мають кислу реакцію. Коли ж порція хімусу надходить у дванадцятипалу кишку і лужна реакція в ній тимчасово змінюється з лужною на кислу, сфінктер рефлекторно закривається. При надходженні харчових мас у дванадцятипалу кишку рефлекторно посилюється виділення соку підшлункової залози і жовчі в просвіт кишечника. Склад соку підшлункової залози змінюється залежно від кількості і складу їжі. Далі харчові маси, перемішуючись за до маятникоподібних рухів кільцевих і поздовжніх м’язів стінок кишечника, просуваються по тонкому кишечнику за рахунок перистальтичних рухів, які забезпечуються скороченнями кільцевих м’язів. Регуляція рухів кишечника відбувається головним чином за рахунок впливів, що приходять по блукаючому нерву — вагусу. Однак стінки кишечника володіють певною автоматией: якщо вагус перерізати, то перистальтичні рухи зберігаються.
Як вже було сказано, в товстому кишечнику концентруються неперетравлені харчові залишки, що втрачають воду і перетворюються в калові маси. З прямої кишки кал віддаляється через анальний отвір, причому дефекація є рефлекторним актом, нервові центри якого розташовані в поперековому і крижовому відділах спинного мозку.