можно цифру букву и ответ ) Виберіть одну правильну відповідь (за кожну правильну відповідь 0, )
1. Визначте речовину, під впливом якої відбувається емульгація жирів:
А) пепсин; В) хлоридна кислота; Б) жовч; Г) лізоцим.
2. Укажіть назву хвороби жовчного міхура:
А) гастрит; В) езофагіт; Б) холецистит; Г) коліт.
3. Назвіть фермент, що розщеплює вуглеводи:
А) трипсин; В) амілаза; Б) ліпаза; Г) пепсин.
4. Визначте, що відбувається з голосовою щілиною під час розмови:
А) розширюється; В) звужується; Б) закривається; Г) не змінюється.
5. Тиск у порожнині між листками плеври:
а) дорівнює атмосферному; б) вище атмосферного; в) нижче атмосферного; г) тиску немає.
6. Укажіть, як називають кількість повітря, яку людина може вдихнути після спокійного вдиху:
а) дихальний об’єм; б) резервний об’єм вдиху; в) додатковий об’єм; г) життєва ємність легень.
ІІ рівень
ІІ. Виберіть правильні відповіді (за кожну правильну відповідь на питання )
7. Укажіть парні органи дихання.
A) легені; Б) носоглотка; B) гортань; Г) бронхи; Д) носові ходи; Е) трахея.
Вставте пропущені слова.
8. Під час вдиху міжреберні м’язи .
Об’єм грудної порожнини .
9. Функції печінки:
A) виділення жовчі; Б) очищення крові; B) виділення пепсину;
Г) виділення інсуліну; Д) накопичення глікогену.
ІІІ рівень
ІІІ. За правильну відповідь на питання
10. Установіть правильну послідовність процесів під час вдиху.
A) Скорочення міжреберних м’язів; Б) збудження дихального центру;
B) опускання діафрагми; Г) зниження тиску в грудній порожнині;
Д) потрапляння повітря в легені;
Е) збільшення об’єму грудної порожнини.
11. Установіть відповідність між речовинами та місцями їх утворення в організмі.
1. Амілаза; А) Підшлункова залоза;
2. Пепсин; Б) шлунок;
3. Жовч; В) рот, слинні залози;
4. Трипсин. Г) печінка;
Д) Товстий кишечник.
12. Установіть правильну послідовність проходження повітря по повітроносних шляхах:
а) глотка: б) носова порожнина; в) трахея; г) гортань; д) бронхи.
Листья располагаются по спирали. В связи с дефицитом света и кислорода для кувшинки характерна разнолистность.
Подводные листья пленчатые, широколанцетные, с параллельным жилкованием и обычно свернутые в виде колпачка над точками роста корневища, укрывая цветочную почку и надводные листья на ранних этапах развития.
У плавающих воздушных листьев на гибких длинных сочных черешках листовая пластинка округлой формы и загибается по краям вверх.
У кувшинок, нередко оказывающихся на берегу в результате понижения уровня воды в водоеме, листовая пластинка обычно почти касается земли, загибаясь по краям наверх, а листовые черешки развиваются значительно более толстыми и короткими, не превышающими в длину обычно 20 см.
У кувшинковых поверхность листьев не смачивается благодаря восковому налету и образованию бугорчатых выростов на эпидермальных клетках. Молодые листья покрыты слизью, которая выделяется специальными железистыми волосками.
Объяснение:
Голосеменны́е расте́ния (лат. Gymnospérmae) — древняя группа семенных растений, появившаяся в верхнем девоне, около 370 млн лет назад[источник не указан 650 дней
Название указывает на главную отличительную черту этих растений, a именно на то, что семечки, а затем и развивающиеся из них семена не имеют, в отличие от покрытосеменных, замкнутого вместилища. Завязь обычно имеет вид простой чешуи, на которой сидит одна или несколько семечек; иногда же и эта чешуя не развивается.
Термин «gymnospérmae» предложен в 1825—1827 годах шотландским ботаником Робертом Броуном (открывателем «броуновского движения»)[1], впервые подробно остановившимся на принципиальных различиях между голосеменными и покрытосеменными. Русскоязычный термин «голосеменные» введён в практику, вероятно, проф. А. Н. Бекетовым[2].
Голосеменные включают более 1100 современных