На Экостанции «Сурожь» находится заросший лесом овраг, со всех сторон окружённый полем. Вы хотите исследовать, какие виды позвоночных животных населяют это местообитание. Как вы будете действовать? Какие методы и оборудование использовать?
обитали по всей территории сша, также были найдены останки в португалии. охотились они стаей. являлись кровожадными и большими заврами, даже цератозавр не был таким. аллозавр питался другими динозаврами и падалью, он нападал как на больших завров ( диплодок, апатозавр и другие), так и на более мелких. об этом свидетельствуют царапины и отпечатки зубов на костях многих травоядных, укус был настолько мощным, что в них оставались довольно глубокие не сквозные отверстия от зубов.
завр мог разгоняться до 35 км/ч, при этом он нападал на жертву в прыжке, стараясь запрыгнуть на спину и перекусить ей шейные позвонки.
подробно о строении тела
тело аллозавра было большим, которое имело 14 спинных, 6 шейных, 5 крестцовых и около 50 - 56 хвостовых позвонков. в общем, довольно не слабая конструкция тела, поэтому и мышцы были мощными и массивными.
окрас кожи мог меняться в зависимости от условий, при завоевании самки или при борьбе с соперником).
размеры
в длину мог достигать 8 - 12м, в среднем – около 10м
в высоту 4,5 5м
масса тела колеблется от 1,5 – 2,5т
голова
череп по длине мог достигать 90см, на нем были два костных нараста, которые располагались над глазами, они выполняли защитную функцию глаз от яркого солнечного света.
челюсти были хорошо развиты и могли спокойно раздробить кости других завров, либо просто разорвать жертву. зубы были загнуты во внутрь, по длине могли различаться (10 – 15см), в случае выпадения – на месте старого вырастал новый не менее острый зуб. в общей сложности в челюсти насчитывалось примерно 70 зубов.
конечности
этот хищный ящер имел 4 конечности – 2 маленькие передние и 2 большие (около 1,5м) сильные задние. на передних лапах было по 3 пальца с большими изогнутыми когтями (около 25см), ими завр мог разрывать мясо жертвы. на задних лапах было по четыре пальца, три из которых являлись опорными.
хвост был длинным и мускулистым, служил для равновесия при ходьбе и беге.
вроджена імунна система забезпечує цей вид неспецифічного захисту через низку захисних механізмів, які включають фізичні бар'єри, такі як шкіра, хімічні бар'єри, такі як антимікробні білки, які шкоди або руйнують загарбників, і клітини, які атакують чужорідні клітини і клітини організму.
які клітини здійснює неспецифічний імунітет?
неспецифічна імунна система включає клітини, до яких антигени не є специфічними щодо боротьби з інфекцією. неспецифічні імунні клітини, згадані вище (макрофаги, нейтрофіли і дендритні клітини), будуть обговорюватися щодо їх негайної реакції на інфекцію.
імунні клітини та імунна реакція
генеральні респондери: клітини, які розпізнають антигени на поверхні бактерій, вірусів та інших загарбників і швидко знищують їх.
цільові респонденти: клітини, відомі як лімфоцити, які орієнтуються на загарбників, виробляючи білки, які називаються антитілами, які націлені на специфічні антигени.
які клітини здійснює специфічний імунітет?
імунні клітини та імунна реакція
•генеральні респондери: клітини, які розпізнають антигени на поверхні бактерій, вірусів та інших загарбників і швидко знищують їх.
•цільові респонденти: клітини, відомі як лімфоцити, які орієнтуються на загарбників, виробляючи білки, які називаються антитілами, які націлені на специфічні антигени.
які органи беруть участь в неспецифічному і специфічному імунітеті?
лімфоїдні органи. імунна система складається з органів, які контролюють виробництво і дозрівання певних захисних клітин, лімфоцитів.
кістковий мозок.
тимус.
лімфатичні вузли.
селезінка.
мигдалини.
лімфатична тканина в кишечнику і в інших слизових оболонках організму.
проти яких мікроорганізмів діють в неспецифічному імунітеті?
з іншого боку, вроджений імунітет опосередковується лейкоцитами, макрофагами і дендритними клітинами, які разом називаються фагоцитами, оскільки вони охоплюють і вбивають мікроби. клітини вродженої імунної системи визнають і реагують на патогени неспецифічним чином.
обитали по всей территории сша, также были найдены останки в португалии. охотились они стаей. являлись кровожадными и большими заврами, даже цератозавр не был таким. аллозавр питался другими динозаврами и падалью, он нападал как на больших завров ( диплодок, апатозавр и другие), так и на более мелких. об этом свидетельствуют царапины и отпечатки зубов на костях многих травоядных, укус был настолько мощным, что в них оставались довольно глубокие не сквозные отверстия от зубов.
завр мог разгоняться до 35 км/ч, при этом он нападал на жертву в прыжке, стараясь запрыгнуть на спину и перекусить ей шейные позвонки.
подробно о строении тела
тело аллозавра было большим, которое имело 14 спинных, 6 шейных, 5 крестцовых и около 50 - 56 хвостовых позвонков. в общем, довольно не слабая конструкция тела, поэтому и мышцы были мощными и массивными.
окрас кожи мог меняться в зависимости от условий, при завоевании самки или при борьбе с соперником).
размеры
в длину мог достигать 8 - 12м, в среднем – около 10м
в высоту 4,5 5м
масса тела колеблется от 1,5 – 2,5т
голова
череп по длине мог достигать 90см, на нем были два костных нараста, которые располагались над глазами, они выполняли защитную функцию глаз от яркого солнечного света.
челюсти были хорошо развиты и могли спокойно раздробить кости других завров, либо просто разорвать жертву. зубы были загнуты во внутрь, по длине могли различаться (10 – 15см), в случае выпадения – на месте старого вырастал новый не менее острый зуб. в общей сложности в челюсти насчитывалось примерно 70 зубов.
конечности
этот хищный ящер имел 4 конечности – 2 маленькие передние и 2 большие (около 1,5м) сильные задние. на передних лапах было по 3 пальца с большими изогнутыми когтями (около 25см), ими завр мог разрывать мясо жертвы. на задних лапах было по четыре пальца, три из которых являлись опорными.
хвост был длинным и мускулистым, служил для равновесия при ходьбе и беге.
які речовини здійснюють неспецифічний імуні
вроджена імунна система забезпечує цей вид неспецифічного захисту через низку захисних механізмів, які включають фізичні бар'єри, такі як шкіра, хімічні бар'єри, такі як антимікробні білки, які шкоди або руйнують загарбників, і клітини, які атакують чужорідні клітини і клітини організму.
які клітини здійснює неспецифічний імунітет?
неспецифічна імунна система включає клітини, до яких антигени не є специфічними щодо боротьби з інфекцією. неспецифічні імунні клітини, згадані вище (макрофаги, нейтрофіли і дендритні клітини), будуть обговорюватися щодо їх негайної реакції на інфекцію.
імунні клітини та імунна реакція
генеральні респондери: клітини, які розпізнають антигени на поверхні бактерій, вірусів та інших загарбників і швидко знищують їх.
цільові респонденти: клітини, відомі як лімфоцити, які орієнтуються на загарбників, виробляючи білки, які називаються антитілами, які націлені на специфічні антигени.
які клітини здійснює специфічний імунітет?
імунні клітини та імунна реакція
•генеральні респондери: клітини, які розпізнають антигени на поверхні бактерій, вірусів та інших загарбників і швидко знищують їх.
•цільові респонденти: клітини, відомі як лімфоцити, які орієнтуються на загарбників, виробляючи білки, які називаються антитілами, які націлені на специфічні антигени.
які органи беруть участь в неспецифічному і специфічному імунітеті?
лімфоїдні органи. імунна система складається з органів, які контролюють виробництво і дозрівання певних захисних клітин, лімфоцитів.
кістковий мозок.
тимус.
лімфатичні вузли.
селезінка.
мигдалини.
лімфатична тканина в кишечнику і в інших слизових оболонках організму.
проти яких мікроорганізмів діють в неспецифічному імунітеті?
з іншого боку, вроджений імунітет опосередковується лейкоцитами, макрофагами і дендритними клітинами, які разом називаються фагоцитами, оскільки вони охоплюють і вбивають мікроби. клітини вродженої імунної системи визнають і реагують на патогени неспецифічним чином.