Приклади пристосованості у тваринному світі. У тваринному світі широко поширені різні форми захисного фарбування. Їх можна звести до трьох типів: протекційна, застережний, маскувальна.Захисне забарвлення допомагає організму стати менш помітним на тлі навколишньої місцевості. Серед зеленої рослинності клопи, мухи, коники та інші комахи часто забарвлені в зелений колір. Фауну Крайньої Півночі (білий ведмідь, полярний заєць, біла куріпка) характеризує біле забарвлення. У пустелях переважають жовті тони забарвлення тварин (змії, ящірки, антилопи, леви).Застережний забарвлення ясно виділяє організм в навколишньому середовищі яскравими, барвистими смугами, плямами (форзац 2). Вона зустрічається у отруйних, палючих або жалких комах: джмелів, ос, бджіл, жуків-наривників. Яскрава, застережний забарвлення зазвичай супроводжує інші засоби захисту: волоски, шипи, жала, їдкі або гостро пахнуть рідини. До цього ж типу забарвлення відноситься загрозлива.Маскування може досягатися подібністю за формою тіла і забарвленням з яким-небудь предметом: листом, гілкою, сучком, каменем і т. д. При небезпеці гусінь метелика-п'ядуна витягується і застигає на гілці зразок сучка. Метелика совки-гнилички у нерухомому стані легко прийняти за шматочок гнилого дерева. Маскування досягається також мімікрією. Під мімікрією мають на увазі подібність у фарбуванні, формі тіла і навіть у поведінці та звичках між двома або декількома видами організмів.
Биологическая продукция – это количество биологического вещества, которое создано за единицу времени на единицу площади (гр/м², кг/м²). Биологическая продукция: Первичная (валовая) Вторичная (чистая) Валовая продукция - это та продукция, которую создают растения в процессе фотосинтеза. Чистая продукция – это та часть энергии, которая осталась после расходов на дыхание. Средняя продуктивность экосистем земли не превышает 0,3кг/м². При переходе энергии с одного уровня на другой, теряется примерно 90% энергии, поэтому вторичная продукция в 20-50 раз меньше, чем первичная Производительность экосистемы, измеряемая количеством органического вещества, которое создано за единицу времени на единицу площади, называется биологической продуктивностью. Единицы измерения продуктивности: г/м² в день, кг/м² в год, т/км ² в год. Различают первичную биологическую продукцию, которую создают продуценты, и вторичную биологическую продукцию, которую создают консументы и редуценты. Первичную продукцию подразделяют на: валовую – это общее количество созданного органического вещества, и чистую – это то, что осталось после расхода на дыхание и корневые выделения. По продуктивности экосистемы делятся на четыре класса: 1.Экосистемы очень высокой биологической продуктивности – свыше 2 кг/м² в год. К ним относятся заросли тростника в дельтах Волги, Дона и Урала. 2.Экосистемы высокой продуктивности – 1-2 кг/м² в год. Это липово-дубовые леса, заросли рогоза или тростника на озере, посевы кукурузы. 3.Экосистемы средней биологической продуктивности – 0,25-1 кг/м² в год. К ним относятся сосновые, берёзовые леса, сенокосные луга, степи. 4.Экосистемы низкой биологической продуктивности – менее 0,25 кг/м² в год. Это арктические пустыни, тундры, большая часть морских экосистем. Средняя продуктивность экосистем земли составляет 0,3 кг/м² в год, т. е. на Земле преобладают средние и низкопродуктивные экосистемы. При переходе с одного трофического уровня на другой теряется 90% энергии.
