Столбчатая ткань - основная ткань листа, клетки которой имеют цилиндрическую форму, плотно прилегают друг к другу и расположены с верхней стороны листа, обращенной к свету. столбчатая ткань служит для фотосинтеза. губчатая ткань (губчатая паренхима) , нижняя рыхлая часть мякоти листа. характеризуется неправильной формой клеток и крупными межклетниками. к нижней поверхности её примыкает эпидермис с многочисленными устьицами. основная функция этой ткани – транспирация. водяной пар, концентрирующийся в межклетниках, выходит наружу через устьица, которые в значительной степени регулируют транспирацию. покровные ткани, наружные ткани растения, отграничивающие его от внешней среды (атмосферы, почвы, воды) . избирательно пропускают влагу, газы и другие вещества и таким образом регулируют как выделение растением различных веществ, так и их поглощение. кроме того, покровные ткани защищают растение от внешних воздействий. первичная покровная ткань – кожица, или эпидерма. образующая наружный слой на листьях и молодых стеблях. с возрастом на стеблях и корнях эпидерма сменяется многослойной вторичной покровной тканью – перидермой, состоящей из клеток, различных по строению и функциям. слой пробки предохраняет растение от проникновения в него болезнетворных организмов; многолетняя пробка защищает деревья от механических повреждений и резких колебаний температуры. слой феллогена (пробкового камбия) обеспечивает нарастание перидермы в толщину, откладывая клетки пробки кнаружи и клетки феллодермы, питающие феллоген, внутрь. у зрелых деревьев гладкую перидерму заменяет третичная покровная ткань – корка, состоящая из чередующихся слоёв пробки и других отмерших тканей коры. молодые корневые окончания растений покрывает ризодерма. осуществляющая всасывание из почвы воды и минеральных веществ. нервная ткань, состоит из нервных клеток – нейронов и окружающих их клеток, в совокупности называемых нейроглией. нервная ткань образует нервные узлы и волокна, нервные центры головного и спинного мозга животных и человека. пучки нервных волокон образуют нервы, связывающие мозг и нервные узлы с другими тканями и органами тела. у позвоночных от головного мозга отходят черепномозговые нервы, а от спинного мозга – спинномозговые нервы. несколько соседних нервов могут образовывать нервные сплетения. см. также нервная система. мышечная ткань, составляет основную массу мышц и осуществляет их сократительную функцию. образует гладкие, поперечнополосатые (скелетные) и сердечную мышцы. гладкая мышечная ткань находится в пищеварительном тракте, жёлчных протоках, мочеточниках, кровеносных и лимфатических сосудах, а также в коже, протоках желёз и др. , образует мышцы матки. мышечные клетки – удлинённые, веретенообразные, с заострёнными концами; в цитоплазме имеются тонкие сократительные волоконца – миофибриллы. каждое мышечное волокно окутано соединительно-тканной оболочкой. поперечно-полосатая мышечная ткань имеет поперечную исчерченность, обусловленную чередованием мышечных белков – актина и миозина. мышечные волокна удлинённые, цилиндрические, с тупыми концами, располагаются параллельно друг другу и объединены в пучки, связанные соединительной тканью. клетки волокон многоядерные. мышечные волокна сердечной ткани удлинённые, цилиндрические, разветвляются и сливаются друг с другом, что обеспечивает сердечной мышце высокую выносливость. клетки волокон многоядерные.-я думаю так
Мускулатура птахів. У птахів найбільшу масу мають великі грудні м'язи, що опускають крило. Їхні рухи створюють підйомну силу. Малі грудні м'язи крило піднімають. Підшкірні м'язи рухають окремі пера. Якщо температура повітря знижується, вони скорочуються і пера птаха настовбурчуються. При цьому повітря між пір'ям та шкірою збільшується, що забезпечує збереження тепла тіла.Політ птахів. Саме завдяки рухам крил птахи піднімаються у повітря. Найбільшу швидкість у горизонтальному польоті здатні розвивати серпокрильці - до 160 км за годину. У багатьох видів (граків, сірих журавлів, сріблястих мартинів, диких гусей тощо) швидкість польоту під час міграцій сягає від 50 до 90 км за годину. Хоча політ більшості видів птахів під час міграцій відбувається на незначних висотах (від кількох десятків метрів до 1 км), зареєстровані випадки польоту гусей на висотах до 10 км, а грифів - до 11 км. Орел, гриф та інші представники ряду Соколоподібні мають широкі крила. Використовуючи висхідні та низхідні потоки повітря, вони здатні ширяти в ньому тривалий час. Запитання для контролю 1. На які відділи поділяють тіло птахів? 2. Яка будова пір’я птахів? Які функції вони виконують? 3. Які особливості будови скелета та мускулатури птахів пов’язані зі здатністю до польоту? 4. Яких переваг набувають організми, що мають теплоізолюючий пір’яний покрив?Тема: Вивчення зовнішньої будови птахів і будови пір’я. Обладнання, матеріали та об’єкти дослідження: опудало птаха, набір пір’їн (контурні: махові, рульові та криючі; пухові, пух), лупи. Хід роботи: 1. Роздивіться опудало птаха. Зверніть увагу на відділи тіла та особливості їхньої будови. Зверніть увагу на особливості будови задніх кінцівок. 2. За до лупи ознайомтесь з будовою різних типів пер. 3. Запишіть у зошит висновки, зроблені на підставі дослідження.Мета: узагальнити та систематизувати знання з теми, закріпити основні поняття і терміни, перевірити вміння розпізнавати птахів, робити висновки. Розвивати комунікативні здібності, уміння порівнювати й узагальнювати, співвідносити наукові факти, установлювати причинно-наслідкові зв’язки.
