Значення тварин. як і рослин, у природі величезне. Ми знаємо, що багато рослин запилюється тільки тваринами, що тварини відіграють велику роль у розповсюдженні насіння деяких рослин. Вони, як і бактерії, беруть дуже активну участь в утворенні грунту. Дощові черв’яки, мурашки та інші дрібні тварини постійно вносять у грунт органічні речовини, роздрібнюють їх і таким чином сприяють утворенню перегною. Через нірки, вириті ними, легше проникають до коріння рослини вода й повітря. Зелені рослини збагачують повітря киснем, потрібним для дихання всіх живих істот. Частина тварин живиться рослинами, а хижаки – травоїдними тваринами. Отже, тварини не можуть існувати без рослин. Але й життя рослин залежить від життєдіяльності тварин. Тварини завжди мали й тепер мають дуже велике значення для людини. Наші далекі предки, які жили 100-150 тис. років тому, знали диких звірів, птахів, риб та інших тварин. Життя первісних людей багато в чому залежало від полювання й рибальства. М’ясо впольованих тварин було основною людською їжею. З шкур убитих звірів виготовляли одяг, з кісток – ножі, скребачки, голки, наконечники для списів. Сухожилля використовували замість ниток для зшивання шкур і як тятиви для луків. Успіх полювання залежав не тільки від сили й спритності мисливців, а й від уміння виявити гніздо птаха, знайти потрібний слід, вибрати найкращий час для облави. Людина мусила також остерігатися хижаків, відрізняти отруйних змій від неотруйних. Вивчивши повадки диких звірів, стародавні люди зуміли приручити деяких їх них. Першою свійською твариною став собака, якого використовували, як цінного помічника на полюванні. Згодом з’явилися свійські свині, рогата худоба, птиця. З часом роль тварин у людському життя змінилася. Зменшилося значення диких звірів як джерела їжі, бо свійські тварини стали давати м’ясо, шерсть і молоко. Проте в людини з’явилися нові вороги з тваринного світу – різні комахи, які шкодили культурним рослинам. У ХХ ст. дуже активна господарська діяльність людини – вирубування лісів, будівництво гідростанцій, розширення посівних площ і т.д. – призвела до того, що багато диких тварин опинилося у важких умовах існування, зменшилася їх кількість, деякі види стали рідкісними, інші зовсім зникли. Тому виникла потреба в їх охороні. Однак значення травин для людини не тільки не зменшилося, а й навіть зросло. Адже тварини значною мірою забезпечують населення Землі продуктами харчування і промисловість сировиною. Значну частину продуктів харчування, я також шкіру, віск, шовк, шерсть та іншу сировину людина дістає від свійських тварин. Рибальство, особливо морське, промисел ракоподібних і молюсків також мають важливе значення в забезпеченні харчовими продуктами, вітамінами, ліками. З їхніх відходів виробляють кормове борошно і добрива. Існують і такі тварини, що викликають різні хвороби (малярію, глистяні захворювання, коросту та ін.). Деякі тварини є переносниками хвороб (наприклад, вони переносять від хворих до здорових людей висипний тиф, комарі – малярію, блохи – чуму). Людина охороняє корисних тварин, сприяє їхньому розмноженню, а з шкідливими веде боротьбу
1) Эти растения обитают в морях, озерах, реках, стоячих водах и почвах. Тело представлено талломом, который не разделен на ткани и органы. Они имеют простое строение. Встречаются одноклеточные виды.
2) У некоторых видов надземная часть растет за счет разветвления, ее называют талломом. Виды талломов похожи на многоклеточные водоросли. У большинства есть стебли и листья. Корни отсутствуют. Функцию корня выполняют ризоиды. Ризоиды – тонкие нитевидные эпидермальные выросты, состоящие из одной или нескольких клеток. С ризоидов растение поглощает воду и растворенные минералы из почвы.
3) Половое размножение осуществляется на заростке. Заросток зеленого цвета, имеет сердцевидную форму, имеет диаметр около 4 миллиметров. Заростки прикрепляются к почве ризоидами. Из оплодотворенных клеток образуется зародыш, который дает начало корню, стеблю и листьям будущего растения. Зародыш в начале питается за счет заростка. Позже зародыш превращается в зрелое растение с развитыми корнями и листьями. Некоторые виды имеют большие листовые пластинки.
4) Эта группа растений размножается семенами, а не спорами. Семена их не защищены, располагаются открыто на чешуйках шишек. Все растения, относящиеся к этому отделу, являются древесными растениями, то есть деревьями и кустарниками.
5) В отличие от других растений, органом размножения является цветок. Цветки могут быть мужскими и женскими. Они участвуют в процессах опыления, оплодотворения, образования плодов и семян. Семена созревают внутри плодов. Существуют травянистые, кустарниковые и древесно-кустарниковые виды
Значення тварин. як і рослин, у природі величезне. Ми знаємо, що багато рослин запилюється тільки тваринами, що тварини відіграють велику роль у розповсюдженні насіння деяких рослин. Вони, як і бактерії, беруть дуже активну участь в утворенні грунту. Дощові черв’яки, мурашки та інші дрібні тварини постійно вносять у грунт органічні речовини, роздрібнюють їх і таким чином сприяють утворенню перегною. Через нірки, вириті ними, легше проникають до коріння рослини вода й повітря. Зелені рослини збагачують повітря киснем, потрібним для дихання всіх живих істот. Частина тварин живиться рослинами, а хижаки – травоїдними тваринами. Отже, тварини не можуть існувати без рослин. Але й життя рослин залежить від життєдіяльності тварин. Тварини завжди мали й тепер мають дуже велике значення для людини. Наші далекі предки, які жили 100-150 тис. років тому, знали диких звірів, птахів, риб та інших тварин. Життя первісних людей багато в чому залежало від полювання й рибальства. М’ясо впольованих тварин було основною людською їжею. З шкур убитих звірів виготовляли одяг, з кісток – ножі, скребачки, голки, наконечники для списів. Сухожилля використовували замість ниток для зшивання шкур і як тятиви для луків. Успіх полювання залежав не тільки від сили й спритності мисливців, а й від уміння виявити гніздо птаха, знайти потрібний слід, вибрати найкращий час для облави. Людина мусила також остерігатися хижаків, відрізняти отруйних змій від неотруйних. Вивчивши повадки диких звірів, стародавні люди зуміли приручити деяких їх них. Першою свійською твариною став собака, якого використовували, як цінного помічника на полюванні. Згодом з’явилися свійські свині, рогата худоба, птиця. З часом роль тварин у людському життя змінилася. Зменшилося значення диких звірів як джерела їжі, бо свійські тварини стали давати м’ясо, шерсть і молоко. Проте в людини з’явилися нові вороги з тваринного світу – різні комахи, які шкодили культурним рослинам. У ХХ ст. дуже активна господарська діяльність людини – вирубування лісів, будівництво гідростанцій, розширення посівних площ і т.д. – призвела до того, що багато диких тварин опинилося у важких умовах існування, зменшилася їх кількість, деякі види стали рідкісними, інші зовсім зникли. Тому виникла потреба в їх охороні. Однак значення травин для людини не тільки не зменшилося, а й навіть зросло. Адже тварини значною мірою забезпечують населення Землі продуктами харчування і промисловість сировиною. Значну частину продуктів харчування, я також шкіру, віск, шовк, шерсть та іншу сировину людина дістає від свійських тварин. Рибальство, особливо морське, промисел ракоподібних і молюсків також мають важливе значення в забезпеченні харчовими продуктами, вітамінами, ліками. З їхніх відходів виробляють кормове борошно і добрива. Існують і такі тварини, що викликають різні хвороби (малярію, глистяні захворювання, коросту та ін.). Деякі тварини є переносниками хвороб (наприклад, вони переносять від хворих до здорових людей висипний тиф, комарі – малярію, блохи – чуму). Людина охороняє корисних тварин, сприяє їхньому розмноженню, а з шкідливими веде боротьбу
Объяснение:
1) Эти растения обитают в морях, озерах, реках, стоячих водах и почвах. Тело представлено талломом, который не разделен на ткани и органы. Они имеют простое строение. Встречаются одноклеточные виды.
2) У некоторых видов надземная часть растет за счет разветвления, ее называют талломом. Виды талломов похожи на многоклеточные водоросли. У большинства есть стебли и листья. Корни отсутствуют. Функцию корня выполняют ризоиды. Ризоиды – тонкие нитевидные эпидермальные выросты, состоящие из одной или нескольких клеток. С ризоидов растение поглощает воду и растворенные минералы из почвы.
3) Половое размножение осуществляется на заростке. Заросток зеленого цвета, имеет сердцевидную форму, имеет диаметр около 4 миллиметров. Заростки прикрепляются к почве ризоидами. Из оплодотворенных клеток образуется зародыш, который дает начало корню, стеблю и листьям будущего растения. Зародыш в начале питается за счет заростка. Позже зародыш превращается в зрелое растение с развитыми корнями и листьями. Некоторые виды имеют большие листовые пластинки.
4) Эта группа растений размножается семенами, а не спорами. Семена их не защищены, располагаются открыто на чешуйках шишек. Все растения, относящиеся к этому отделу, являются древесными растениями, то есть деревьями и кустарниками.
5) В отличие от других растений, органом размножения является цветок. Цветки могут быть мужскими и женскими. Они участвуют в процессах опыления, оплодотворения, образования плодов и семян. Семена созревают внутри плодов. Существуют травянистые, кустарниковые и древесно-кустарниковые виды