Сифилис (устар.: люэс) - хроническое системное венерическое инфекционное заболевание с поражением кожи, слизистых оболочек, внутренних органов, костей , нервной системы с последовательной сменой стадии болезни,вызываемой бактериями вида Treponema pallidum(бледная трепонема) подвида pallidum, относящимся к роду Трепонема(Treponema) семейства Spirochaetaceae.
Сифіліс Сифіліс - хронічна інфекційна хвороба, збудником якої є бліда трепонема, а джерелом зараження- хвора людина. Захворювання передається переважно статевим шляхом та характеризується специфічним ураженням усіх органів і систем організму. Крім того, можливий побутовий шлях зараження- використання спільного посуду, через зубні щітки при умові пошкодження цілісності слизової оболонки чи шкіри. Однак, як відзначають Є.В.Боровський та А.Л. Машкіллейсон (2001), деякі дослідники „допускають можливість проникнення збудника через непошкоджену слизову оболонку”. При вродженому сифілісі бліда трепонема попадає в організм плода через плаценту від хворої матері. Важливе значення для стоматології має той факт, що зараження сифілісом може відбутись шляхом безпосереднього потрапляння його збудника в кров під час лікувальних маніпуляцій. СОПР і червона облямівка губ поражаються на всіх стадіях захворювання, крім інкубаційного періоду, який триває 3-4 тижні і не має ніяких клінічних признаків. Первинний період сифілісу починається з виникнення на місці проникнення блідої трепонеми твердого шанкеру або первинної сифіломи. Часто первинна сифілома локалізується на губах, яснах, язику, мигдалинах. Розвиток твердого шанкеру починається з появою обмеженого почервоніння, в центрі якого за 2-3 дні появляється ущільнення-інфільтрат. В центральній частині інфільтрату розвивається некроз і утворюється ерозія яскораво-червого кольору, рідше-виразка. Ерозія округлої форми, розміром від 3 мм (карликові шанкери) до 1,5 см, дещо припідняті і рівні краї: вона безболісна, з хрящеподібним інфільтратом при пальпації, дно спочатку мясочервого кольору, щільне, блискуче, склерозоване, потім-сірувато-біле з „сальним” нальотом. Частіше розвивається одна первинна сифілома, рідще дві і більше. Якшо приєднується вторинна інфекція ерозія переворюється у виразку з брудно-сіруватим некротичним нальотом. Через тиждень після появи твердого шанкеру на стороні пораження збільшуються регіональні лімфовузли (бубон або регіональний склераденіт). Лімфовузли розташовуються у вигляді ланцюжка з перемичками, величиною від 0,5 см до 1,5 см, щільні, переважно безболісні, рухомі, шкіра над ними не змінена.твердий шанкер у більшості хворих зберігається на протязі всього первинного і напочатку вторинного періоду хвороби. На протязі останнього тижня первинного періоду сифілісу розвивається поліаденіт всіх або більшості лімфовузлів. Поліаденіт зберігається на протязі 2-3 місяців. Суб’єктивні симптоми при первинному періоді сифілісу слабо виражені. Іноді хворі скаржаться на відчуття дискомформу в місці пораження, незручність при розмові чи під час прийому їжі. В залежності від локалізації первинна сифілома має деякі особливості. Так, первинна сифілома губи, яка переважно локалізується на червоній облямівці, як правило одиночна, має округлу форму. Внаслідок постійного подразнення виразка покривається кровянистою кірочкою, часто гається значний набряк губи. Шанкер на губах зберігається досить
Сифилис (устар.: люэс) - хроническое системное венерическое инфекционное заболевание с поражением кожи, слизистых оболочек, внутренних органов, костей , нервной системы с последовательной сменой стадии болезни,вызываемой бактериями вида Treponema pallidum(бледная трепонема) подвида pallidum, относящимся к роду Трепонема(Treponema) семейства Spirochaetaceae.