Кільчасті черви-цец вільноживучі тришарові безхребетні із сегментованим червоподібним тілом, уяких є вторинна порожнина тіла. Вони живуть у всіх основних водних і наземних середовищах.
Особливості зовнішньої будови кільчастих червів
Форма тіла й розміри
Тіло кільчастих червів розділене на окремі сегменти, має двобічну симетрію. Розміри варіюють у широких межах — від часток міліметра до 3 метрів.
Покриви тіла
Зовні тіло кільчастих червів укрито кутикулою (шаром щільної речовини, що утворює епітелій). Під нею розташований одношаровий епітелій. У більшості видів на поверхні тіла поодиноко або пучками розташовуються щетинки.
Особливості внутрішньої будови кільчастих червів
Кільчасті черви — тришарові тварини. Усі їхні органи й тканини розвиваються з трьох зародкових листків — ентодерми, мезодерми й ектодерми. Між шкірно-мускульним мішком і внутрішніми органами розташовується вторинна порожнина тіла, або целом (простір між органами, що має власну вистилку з епітеліальної тканини). У кожному сегменті порожнина тіла утворює два целомічні мішки.
Опорно-рухова система
Разом з кутикулою й епітелієм м’язи кільчастих червів утворюють шкірно-мускульний мішок. М’язові волокна утворюють суцільний кільцевий шар і чотири смуги поздовжньої мускулатури. Тулубові сегменти багатощетинкових мають парні бічні вирости — параподії, що виконують функції рухових кінцівок.
Травна система
Складається з ротового отвору і трьох відділів кишечнику — переднього (глотка, стравохід, шлунок), середнього і заднього. Також є анальний отвір.
Дихальна система
Дихання здійснюється всією поверхнею тіла або, у деяких видів, зябрами.
Кровоносна система
Замкнена, зазвичай добре розвинена. Складається з двох головних поздовжніх кровоносних судин, з’єднаних кільцевими судинами. Спинною судиною кров тече вперед, а черевною — назад. Серце відсутнє. Кров рухається за рахунок скорочення м’язових стінок ряду великих судин. Залежно від наявності характерних для різних видів пігментів кров може бути червоною, зеленою або безбарвною.
Видільна система
Представлена видільними трубочками — метанефридіями, розташованими в кожному сегменті тіла.
Нервова система
Центральна нервова система складається з нервових вузлів, розташованих над глоткою, і пари поздовжніх нервових стовбурів, що утворюють черевний нервовий ланцюжок. Органи чуттів представлені органами дотику (щетинки), зору (очі) й рівноваги.
Розмноження
Серед кільчастих червів зустрічаються як роздільностатеві форми, так і гермафродити. У малощетинкових червів і п’явок розвиток прямий, а в багатощетинкових — непрямий, із плаваючою личинкою.
Розмаїтість кільчастих червів
Клас Багатощетинкові черви
Переважно мешканці морського дна (бентосні форми). Але деякі види пристосувалися до життя в прісних водоймах і вологих тропічних лісах. Людиною безпосередньо в їжу використовуються далеко не всі багатощетинкові черви (палоло), але більшість із них
є найважливішою кормовою базою багатьох цінних промислових риб (нереїс, піскожил).
Клас Малощетинкові черви
Переважно мешканці ґрунтів і прісних водойм. Найбільше значення з малощетинкових мають дощові черв’яки. Вони є найважливішими ґрунтотворцями. Малощетинкові черви є хорошим кормом для інших тварин (дощові черв’яки, трубочник). Розміри в межах класу значною мірою варіюють від часток міліметра до 3 метрів (австралійський земляний черв’як).
Кільчасті черви-цец вільноживучі тришарові безхребетні із сегментованим червоподібним тілом, уяких є вторинна порожнина тіла. Вони живуть у всіх основних водних і наземних середовищах.
Особливості зовнішньої будови кільчастих червів
Форма тіла й розміри
Тіло кільчастих червів розділене на окремі сегменти, має двобічну симетрію. Розміри варіюють у широких межах — від часток міліметра до 3 метрів.
Покриви тіла
Зовні тіло кільчастих червів укрито кутикулою (шаром щільної речовини, що утворює епітелій). Під нею розташований одношаровий епітелій. У більшості видів на поверхні тіла поодиноко або пучками розташовуються щетинки.
Особливості внутрішньої будови кільчастих червів
Кільчасті черви — тришарові тварини. Усі їхні органи й тканини розвиваються з трьох зародкових листків — ентодерми, мезодерми й ектодерми. Між шкірно-мускульним мішком і внутрішніми органами розташовується вторинна порожнина тіла, або целом (простір між органами, що має власну вистилку з епітеліальної тканини). У кожному сегменті порожнина тіла утворює два целомічні мішки.
Опорно-рухова система
Разом з кутикулою й епітелієм м’язи кільчастих червів утворюють шкірно-мускульний мішок. М’язові волокна утворюють суцільний кільцевий шар і чотири смуги поздовжньої мускулатури. Тулубові сегменти багатощетинкових мають парні бічні вирости — параподії, що виконують функції рухових кінцівок.
Травна система
Складається з ротового отвору і трьох відділів кишечнику — переднього (глотка, стравохід, шлунок), середнього і заднього. Також є анальний отвір.
Дихальна система
Дихання здійснюється всією поверхнею тіла або, у деяких видів, зябрами.
Кровоносна система
Замкнена, зазвичай добре розвинена. Складається з двох головних поздовжніх кровоносних судин, з’єднаних кільцевими судинами. Спинною судиною кров тече вперед, а черевною — назад. Серце відсутнє. Кров рухається за рахунок скорочення м’язових стінок ряду великих судин. Залежно від наявності характерних для різних видів пігментів кров може бути червоною, зеленою або безбарвною.
Видільна система
Представлена видільними трубочками — метанефридіями, розташованими в кожному сегменті тіла.
Нервова система
Центральна нервова система складається з нервових вузлів, розташованих над глоткою, і пари поздовжніх нервових стовбурів, що утворюють черевний нервовий ланцюжок. Органи чуттів представлені органами дотику (щетинки), зору (очі) й рівноваги.
Розмноження
Серед кільчастих червів зустрічаються як роздільностатеві форми, так і гермафродити. У малощетинкових червів і п’явок розвиток прямий, а в багатощетинкових — непрямий, із плаваючою личинкою.
Розмаїтість кільчастих червів
Клас Багатощетинкові черви
Переважно мешканці морського дна (бентосні форми). Але деякі види пристосувалися до життя в прісних водоймах і вологих тропічних лісах. Людиною безпосередньо в їжу використовуються далеко не всі багатощетинкові черви (палоло), але більшість із них
є найважливішою кормовою базою багатьох цінних промислових риб (нереїс, піскожил).
Клас Малощетинкові черви
Переважно мешканці ґрунтів і прісних водойм. Найбільше значення з малощетинкових мають дощові черв’яки. Вони є найважливішими ґрунтотворцями. Малощетинкові черви є хорошим кормом для інших тварин (дощові черв’яки, трубочник). Розміри в межах класу значною мірою варіюють від часток міліметра до 3 метрів (австралійський земляний черв’як).