Тіло павукоподібних складається з головогрудей і черевця. Головогруди вкриті щільною кутикулою і включають шість сегментів. Кінцівки першого сегмента — хеліцери — є органами захоплення і подрібнення їжі. У павуків на кінчиках хеліцер відкриваються протоки отруйних залоз. Кінцівки другого сегмента — педипальпи — виконують функцію утримання здобичі, беруть участь у перенесенні сперми в статеві шляхи самки, слугують органами дотику. Кінцівки наступних чотирьох сегментів — ноги — беруть участь у пересуванні, плетінні павутини (павуки), викопуванні нірок, утриманні яєчного кокона, здобичі. Вони мають нюхові та дотикові рецептори. На відміну від ракоподібних обидві антени у павуків редукуються, фасеткові очі відсутні.
Черевце з'єднується з головогрудьми за до сьомого сегмента, який не несе кінцівок. Кінцівки черевця, які несуть «зябра», перетворюються на «легені». Кінцівки десятого й одинадцятого сегментів утворюють у павуків павутинні бородавки.
Характерною особливістю павукоподібних є тенденція до злиття члеників тіла, з утворенням головогрудей й черевця. У примітивніших (фаланги) обидва відділи ще зберігають сегментацію. Скорпіони мають сегментацію тільки на черевці, у павуків черевце вже не сегментоване, а кліщі втратили навіть поділ тіла на головогруди і черевце.
Довжиною від 30 до 38 міліметрів, порівняно великий жук, обтічне тіло якого добре пристосоване для плавання, особливо вкриті волосками задні ноги, які працюють, як весла. Це темний жук, із жовтою облямовкою на надкрилах. Надкрила самців блискучі, самиць - матові. Личинки ростуть до 60 міліметрів у довжину і мають загострені щелепи.
Природний ареал:
Плавунці поширені у прісноводних водно-болотних угіддях, багатих рослинністю, і можуть зустрічатися по всій Європі та Америці.
Звички:
Завдяки запасам повітря під надкрилами, жук може протягом досить тривалого часу залишатися під водою. Запас повітря регулярно відновлюється на поверхні води. Самиці відкладають яйця в стебла підводних рослин. Личинки живуть у воді, але також випливають на поверхню, щоб подихати. Жуки впорскують у свою здобич ферменти, після чого всмоктують переварений вміст. Вони їдять пуголовків, равликів, невеликих комах (і навіть один одного), а також здатні вбивати дрібну рибу. Завдяки своїм виключно хижим здібностям вони також відомі як "підводні тигри".
Тіло павукоподібних складається з головогрудей і черевця. Головогруди вкриті щільною кутикулою і включають шість сегментів. Кінцівки першого сегмента — хеліцери — є органами захоплення і подрібнення їжі. У павуків на кінчиках хеліцер відкриваються протоки отруйних залоз. Кінцівки другого сегмента — педипальпи — виконують функцію утримання здобичі, беруть участь у перенесенні сперми в статеві шляхи самки, слугують органами дотику. Кінцівки наступних чотирьох сегментів — ноги — беруть участь у пересуванні, плетінні павутини (павуки), викопуванні нірок, утриманні яєчного кокона, здобичі. Вони мають нюхові та дотикові рецептори. На відміну від ракоподібних обидві антени у павуків редукуються, фасеткові очі відсутні.
Черевце з'єднується з головогрудьми за до сьомого сегмента, який не несе кінцівок. Кінцівки черевця, які несуть «зябра», перетворюються на «легені». Кінцівки десятого й одинадцятого сегментів утворюють у павуків павутинні бородавки.
Характерною особливістю павукоподібних є тенденція до злиття члеників тіла, з утворенням головогрудей й черевця. У примітивніших (фаланги) обидва відділи ще зберігають сегментацію. Скорпіони мають сегментацію тільки на черевці, у павуків черевце вже не сегментоване, а кліщі втратили навіть поділ тіла на головогруди і черевце.
Объяснение:
Відповідь:
Опис:
Довжиною від 30 до 38 міліметрів, порівняно великий жук, обтічне тіло якого добре пристосоване для плавання, особливо вкриті волосками задні ноги, які працюють, як весла. Це темний жук, із жовтою облямовкою на надкрилах. Надкрила самців блискучі, самиць - матові. Личинки ростуть до 60 міліметрів у довжину і мають загострені щелепи.
Природний ареал:
Плавунці поширені у прісноводних водно-болотних угіддях, багатих рослинністю, і можуть зустрічатися по всій Європі та Америці.
Звички:
Завдяки запасам повітря під надкрилами, жук може протягом досить тривалого часу залишатися під водою. Запас повітря регулярно відновлюється на поверхні води. Самиці відкладають яйця в стебла підводних рослин. Личинки живуть у воді, але також випливають на поверхню, щоб подихати. Жуки впорскують у свою здобич ферменти, після чого всмоктують переварений вміст. Вони їдять пуголовків, равликів, невеликих комах (і навіть один одного), а також здатні вбивати дрібну рибу. Завдяки своїм виключно хижим здібностям вони також відомі як "підводні тигри".
Пояснення: