Периферичної (органи чуття, що містять чутливі рецептори).
Провідної (чутливі нервові шляхи).
Центральної або вищої (певні чутливі зони кори головного мозку).
Діяльність сенсорної системи відображає зовнішній матеріальний світ, що дає змогу людині не тільки пристосуватися до навколишнього середовища, а й пізнавати закони природи, а й пізнавати закони природи та активно змінювати це середовище.
Цій складній системі видатний фізіолог І. П. Павлов дав назву аналізатора.
Кожний аналізатор складається із сприймаючих утворів рецепторів, нервів, що відходять відповідних, і відповідних ділянок кори і підкірки головного мозку, де й відбувається остаточний аналіз і синтез збудження і формування наших відчуттів.
Органи чуття забезпечують такі основні види чутливості:
зір,
слух,
нюх,
смак,
дотик,
рівновагу та відчуття положення тіла у просторі.
Дотик – це прийняття форми, розміру, щільності, температури різник предметів. У слизових оболонок шкіри містяться дотикові рефлектори. Найбільше їх на губах, кінчику язика, пальців, а також на долоні. Користуючись дотиком, людина може: визначити фізичні властивості предметів такі, як форма, твердість, м’якість, характер поверхні, тепло-холод, орієнтуватися в темряві, блискавично реагувати на загрозливу небезпеку.
Нюх – це сприйняття запахів різних речовин. Велика кількість нюхових рецепторів міститься в слизовій оболонці порожнини носа. Від нюхових рецепторів у проміжний мозок і потім у лобову частку кори де проходить аналіз речовин, що вдихаються.
За запахом людина відрізняє недоброякісну їжу, вловлює появу в повітрі шкідливих для її здоров'я домішок.
Смак - сприйняття смакових особливостей речовин, що потрапляють в ротову порожнину. Рецептори смаку розташовані в смакових цибулинах виростів слизової оболонки язика – сосочків на стінках глотки і м'якого піднебіння. Збудження від рецепторів передається по волокнах язикового нерва у довгастий мозок, міст, до скроневої кістки, де формується сприйняття у вигляді різних смакових відчуттів. Смак допомагає людині визначити якість їжі, сприяє виділенню травних соків і прохолодження процесу травлення в цілому.
Орган слуху – забезпечує сприйняття слухових коливань. Завдяки слуху розрізняють звуки навколишнього середовища. Людина спроможна визначити напрямок звуку з джерела, що дає змогу орієнтування в навколишньому середовищі, а також висоту, тембр, силу звуку. Слух є одним із чуттів людини, які сприяють психічному розвитку повноцінної особистості. З слухом пов'язані звукові, мовні спілкування. Орган слуху розташований в отворі слухового проходу скроневої кістки черепа. Він складається з 3-х основних відділів: зовнішнього, середнього і внутрішнього вуха. Перші два беруть участь тільки в проведенні звукових коливань, а третій містить звукосприймальний і вестибулярний апарат.
Функція регуляції положення тіла в просторі і рівноваги заперечується вестибулярним апаратом, який утворюється рецепторами мішечків і пів колових каналів внутрішнього вуха. Коли змінюється положення голови або людина рухається, рецептори збуджуються, виникають нервові імпульси. Вони проходять по нервових шляхах у середній мозок, мозочок і кору великих півкуль. Завдяки аналізатору контроль рівноваги і положення тіла забезпечується прямоходіння.
На деле, на 1 вопрос можно написать, что все люди одинаковы, т.е у них одинаковое строение, одинаковые органы, кровь там течет, а расы -это как бы внешность
2.Николай Николаевич Миклухо-Маклай
А сформулировал он ее по результатам путешествия в Новую Гвинею.
В чем заключается суть данной теории? Его идея сводилась к тому, что различия между разными этносами не изначальны, а появились позже, под влиянием сред, в которых этносы существуют. То есть изначально все этносы равны, но они становятся различными из-за различности сред, в которых они обитают. Он доказал, что различия, которые считались расовыми, на самом деле обусловлены внешними факторами. Например, разная форма черепа может быть даже у людей одной расы.
На примере папуасов, слабая икраножная мускулатура есть не у всех папуасов, а только у тех, кто значительную часть времени проводит в лодке, и наоборот, она развита у тех папуасов, кто больше времени проводит в горах.
3.Равенство рас важно т.к происходит дискриминация(т.е унижение, оскорбление) между расами.Для предотвращения дискриминации создаются законы о гражданских правах.
Периферичної (органи чуття, що містять чутливі рецептори).
Провідної (чутливі нервові шляхи).
Центральної або вищої (певні чутливі зони кори головного мозку).
Діяльність сенсорної системи відображає зовнішній матеріальний світ, що дає змогу людині не тільки пристосуватися до навколишнього середовища, а й пізнавати закони природи, а й пізнавати закони природи та активно змінювати це середовище.
Цій складній системі видатний фізіолог І. П. Павлов дав назву аналізатора.
Кожний аналізатор складається із сприймаючих утворів рецепторів, нервів, що відходять відповідних, і відповідних ділянок кори і підкірки головного мозку, де й відбувається остаточний аналіз і синтез збудження і формування наших відчуттів.
Органи чуття забезпечують такі основні види чутливості:
зір,
слух,
нюх,
смак,
дотик,
рівновагу та відчуття положення тіла у просторі.
Дотик – це прийняття форми, розміру, щільності, температури різник предметів. У слизових оболонок шкіри містяться дотикові рефлектори. Найбільше їх на губах, кінчику язика, пальців, а також на долоні. Користуючись дотиком, людина може: визначити фізичні властивості предметів такі, як форма, твердість, м’якість, характер поверхні, тепло-холод, орієнтуватися в темряві, блискавично реагувати на загрозливу небезпеку.
Нюх – це сприйняття запахів різних речовин. Велика кількість нюхових рецепторів міститься в слизовій оболонці порожнини носа. Від нюхових рецепторів у проміжний мозок і потім у лобову частку кори де проходить аналіз речовин, що вдихаються.
За запахом людина відрізняє недоброякісну їжу, вловлює появу в повітрі шкідливих для її здоров'я домішок.
Смак - сприйняття смакових особливостей речовин, що потрапляють в ротову порожнину. Рецептори смаку розташовані в смакових цибулинах виростів слизової оболонки язика – сосочків на стінках глотки і м'якого піднебіння. Збудження від рецепторів передається по волокнах язикового нерва у довгастий мозок, міст, до скроневої кістки, де формується сприйняття у вигляді різних смакових відчуттів. Смак допомагає людині визначити якість їжі, сприяє виділенню травних соків і прохолодження процесу травлення в цілому.
Орган слуху – забезпечує сприйняття слухових коливань. Завдяки слуху розрізняють звуки навколишнього середовища. Людина спроможна визначити напрямок звуку з джерела, що дає змогу орієнтування в навколишньому середовищі, а також висоту, тембр, силу звуку. Слух є одним із чуттів людини, які сприяють психічному розвитку повноцінної особистості. З слухом пов'язані звукові, мовні спілкування. Орган слуху розташований в отворі слухового проходу скроневої кістки черепа. Він складається з 3-х основних відділів: зовнішнього, середнього і внутрішнього вуха. Перші два беруть участь тільки в проведенні звукових коливань, а третій містить звукосприймальний і вестибулярний апарат.
Функція регуляції положення тіла в просторі і рівноваги заперечується вестибулярним апаратом, який утворюється рецепторами мішечків і пів колових каналів внутрішнього вуха. Коли змінюється положення голови або людина рухається, рецептори збуджуються, виникають нервові імпульси. Вони проходять по нервових шляхах у середній мозок, мозочок і кору великих півкуль. Завдяки аналізатору контроль рівноваги і положення тіла забезпечується прямоходіння.
На деле, на 1 вопрос можно написать, что все люди одинаковы, т.е у них одинаковое строение, одинаковые органы, кровь там течет, а расы -это как бы внешность
2.Николай Николаевич Миклухо-Маклай
А сформулировал он ее по результатам путешествия в Новую Гвинею.
В чем заключается суть данной теории? Его идея сводилась к тому, что различия между разными этносами не изначальны, а появились позже, под влиянием сред, в которых этносы существуют. То есть изначально все этносы равны, но они становятся различными из-за различности сред, в которых они обитают. Он доказал, что различия, которые считались расовыми, на самом деле обусловлены внешними факторами. Например, разная форма черепа может быть даже у людей одной расы.
На примере папуасов, слабая икраножная мускулатура есть не у всех папуасов, а только у тех, кто значительную часть времени проводит в лодке, и наоборот, она развита у тех папуасов, кто больше времени проводит в горах.
3.Равенство рас важно т.к происходит дискриминация(т.е унижение, оскорбление) между расами.Для предотвращения дискриминации создаются законы о гражданских правах.