От Вияв природних можливостей організму, що значно перевищують
середній рівень, — це:
1) здібності;
2) темперамент;
3) обдарованість;
4) звички;
5) навички.
Запитання 2. Здатність мозку зберігати і відтворювати раніше закладену
інформацію — це:
1) свідомість;
2) пам'ять;
3) досвід;
4) інтуїція;
5) увага.
Запитання 3. Процес пригадування збереженої інформації називається:
1) запам'ятовуванням;
2) сприйняттям;
3) навичками;
4) відтворенням.
Запитання 4. Погіршують пам'ять:
1) алкоголь;
2) ожиріння;
3) гіподинамія;
4) нікотин;
5) наркотики.
Запитання 5. Відомі такі види пам'яті за часом збереження інформації, як:
1) мимовільна;
2) миттєва;
3) короткочасна;
4) довготривала;
5) сенсорна.
Запитання 6. Відомі таки види запам'ятовування, як:
1) осмислене;
2) мимовільне;
3) підсвідоме;
4) свідоме;
5) інтуїтивне;
6) довільне;
7) механічне.

Запитання 7. Пам'ять, що зберігає найважливіше і найпотрібніше, називається:
1) сенсорною;
2) довільною;
3) довготривалою;
4) осмисленою.
Запитання 8. Відомі такі види відтворення, як:
1) сенсорне;
2) моторне;
3) мимовільне;
4) довільне.
Запитання 9. Поліпшують запам'ятовування:
1) увага;
2) зосередженість;
3) розсіяність уваги;
4) послідовність;
5) повторення матеріалу;
6) вплив сторонніх подразників.
Запитання 10. Пам'ять має такі властивості, як:
1) коливання;
2) тривалість збереження;
3) кількість збереженої інформації;
4) розподіл;
5) готовність до використання;
6) швидкість відтворення;
7) точність відтворення.
Запитання 11. Найбільший обсяг запам'ятовується у разі виду запам'ятовування:
1) мимовільного;
2) підсвідомого;
3) несвідомого;
4) механічного;
5) довільного;
6) свідомого;
7) осмисленого.
Запитання 12. Є такі види пам'яті, як:
1) мимовільна;
2) моторна;
3) рухова;
4) емоційна;
5) образна;
6) сенсорна;
7) словесно-логічна.

ответ:Сходства: хвойные деревья, относятся к одному классу - хвойные, и к одному семейству - сосновые. Вечнозеленые. Есть шишки - и у ели, и у сосны шишки мужские и женские, но выглядят по разному.

Различия:

Сосна светолюбивая, ель - нет. У сосны крона раскидистая, ветки начинаются выше чем с середины ствола; у ели - пирамидальная, конусообразная крона, ветки начинаются гораздо ниже. Иголки - у ели мелкие одинарные, у сосны - крупны сдвоенные. Корни - у ели неглубокие, у сосны - очень глубокие. Высота ели - 50 м., сосны - 75 м. Древесина: у ели сучковатая, более рыхлая; у сосны - без сучков, более прочная. Где любят расти: сосна больше любит сухие места, ель не переносит засухи, любит влажные условия.  Иголки: у сосны держатся 2-3 года, массовое сбрасывание хвои - осенью; у ели иголки держатся до 12 лет, периода массового сбрасывания нет, отпадают постепенно. 

Объяснение:

Вроде

Центральная нервная система связана со всеми органами и тканями организма через периферическую нервную систему, включающую у позвоночных черепные нервы, отходящие от головного мозга, спинномозговые — от спинного мозга, межпозвонковые нервные узлы; периферические отделы Вегетативная нервная система — нервные узлы с нервными волокнами, подходящих и отходящих к ним. В состав ЦНС входят клетки нейроглии, которые выполняют в ней опорную и защитную функцию, участвуют в метаболизме нервных клеток. Головной и спинной мозг окружены тремя мозговыми оболочками: твёрдой, паутинной и сосудистой. Головной мозг заключён в защитную капсулу — череп, а спинной — в позвоночник.

Чувствительные, или афферентные, нервы несут возбуждение в ЦНС от периферических рецепторов; по отводящим эфферентным (двигательным и вегетативным) нервным волокнам возбуждение из ЦНС направляется к клеткам исполнительных рабочих аппаратов (мышцы, железы, сосуды и др.). Афферентные и эфферентные клетки своими отростками могут контактировать между собой и составлять двухнейронную рефлекторную дугу, осуществляющую элементарные рефлексы (например сухожильные рефлексы спинного мозга). Но, как правило, в рефлекторной дуге между афферентными и эфферентными нейронами расположены вставочные нейроны. Связь между различными отделами ЦНС осуществляется также с множества отростков афферентных, эфферентных и вставочных нейронов этих отделов, образующих внутрицентральные короткие и длинные проводящие пути.