Отличительный признак растений отдела Покрытосеменные –

1) перекрестное опыление
2) образование плодов
3) наличие проводящей ткани к фотосинтезу

Одноклітинні організми – це організми, які складаються лише з однієї клітини, у якій здійснюються всі необхідні життєві функції, притаманні багатоклітинним організмам. Ці організми зустрічаються серед прокаріотів (бактерії, ціанобактерії, архебактерії) і серед основних царств еукаріотів. Є одноклітинні тварини (наприклад, амеба-протей, евглена зелена, інфузорія-туфелька), одноклітинні рослини (наприклад, зелені водорості хламідомонада і хлорела, діатомові водорості), одноклітинні гриби (мукор, дріжджі). Одноклітинні організми, зазвичай, мають малі розміри, тобто є мікроорганізмами. Проте деякі одноклітинні тварини видимі неозброєним оком, а деякі багатоклітинні організми мікроскопічні. Одноклітинними були перші організми на Землі, але багатоклітинність у процесі еволюції незалежно розвивалася кілька разів. Клітини одноклітинних організмів поєднують властивості і клітини, і самостійного організму. Тому вони мають більші розміри, аніж клітини багатоклітинних організмів.

Колоніальні організми – це організми, які складаються з багатьох клітин одного чи декількох типів, що функціонують незалежно одна від одної. До колоніальних організмів належать колоніальні джгутикові (наприклад, вольвокс, евдоріна), колоніальні інфузорії (зоотамнії), колоніальні кишковопорожнинні (сифонофора, коралові поліпи) та ін. Колоніальними є організми, у яких особини дочірніх поколінь за безстатевого розмноження залишаються поєднаними з материнським організмом, утворюючи більш-менш складне поєднання – колонію. У рослинних джгутикових (евдоріна, гоніум) клітини колонії поєднуються між собою драглистою речовиною. А в колоній вольвокса окремі клітини не повністю ізольовані одна від одної, а пов'язані між собою тонкими цитоплазматичними містками. В інших, складніше організованих колоніях окремі особини можуть займати певне місце і виконувати спеціальні функції, важливі для всієї колонії. Наприклад, у сифонофор кожна колонія складається з видозмінених поліпів та медуз, які морфологічно та функціонально спеціалізовані. Взаємна інтеграція та спеціалізація, при цьому, досягає такої глибини, що колонія набуває рис єдиного організму.

Объяснение:

ответ: 1. По прин­ци­пу ком­пле­мен­тар­но­сти опре­де­ля­ем по­сле­до­ва­тель­ность иРНК: 5’— ГЦ­ГАГ­ГЦ­ГУ­У­ЦУ­Г­ЦУ - 3’;

2. Нук­лео­тид­ную по­сле­до­ва­тель­ность транс­кри­би­ру­е­мой и смыс­ло­вой цепей ДНК также опре­де­ля­ем по прин­ци­пу ком­пле­мен­тар­но­сти:

5’ − ГЦ­ГАГ­ГЦГ­ТТЦТ­ГЦТ − 3’

3’ − ЦГЦТЦЦ­Г­ЦА­А­ГАЦ­ГА − 5’.

3. По таб­ли­це ге­не­ти­че­ско­го кода и ко­до­нам иРНК на­хо­дим по­сле­до­ва­тель­ность ами­но­кис­лот в пеп­ти­де:

Ала-Арг-Арг-Сер-Ала

1. По прин­ци­пу ком­пле­мен­тар­но­сти опре­де­ля­ем по­сле­до­ва­тель­ность иРНК на ос­но­ве ан­ти­ко­до­нов тРНК, но сна­ча­ла ори­ен­ти­ру­ем ан­ти­ко­до­ны тРНК (3’→ 5’) так, чтобы они при­со­еди­ня­лись к иРНК ан­ти­па­рал­лель­но (по усло­вию ан­ти­ко­до­ны тРНК даны в ори­ен­та­ции 5’→ 3’: ЦГЦ, ЦЦУ, АЦГ, АГА, АГЦ)

тРНК: 3’ЦГЦ 5’, 3’УЦЦ 5’, 3’ГЦА 5’, 3’АГА 5’, 3’ЦГА 5’

иРНК: 5’— ГЦГ-АГГ-ЦГУ-УЦУ-ГЦУ - 3’

2. Нук­лео­тид­ную по­сле­до­ва­тель­ность транс­кри­би­ру­е­мой и смыс­ло­вой цепей ДНК также опре­де­ля­ем по прин­ци­пу ком­пле­мен­тар­но­сти (на ос­но­ве най­ден­ной иРНК по прин­ци­пу ком­пле­мен­тар­но­сти стро­им транс­кри­би­ру­е­мую ДНК, затем на её ос­но­ве на­хо­дим смыс­ло­вую. В мо­ле­ку­ляр­ной ге­не­ти­ке при­ня­то смыс­ло­вую ДНК пи­сать свер­ху, транс­кри­би­ру­е­му - снизу):

5’ − ГЦГ-АГГ-ЦГТ-ТЦТ-ГЦТ − 3’

3’ − ЦГЦ-ТЦЦ-ГЦА-АГА-ЦГА − 5’

3. По таб­ли­це ге­не­ти­че­ско­го кода и ко­до­нам иРНК на­хо­дим по­сле­до­ва­тель­ность ами­но­кис­лот в пеп­ти­де:

иРНК: 5’- ГЦГ-АГГ-ЦГУ-УЦУ-ГЦУ - 3’

белок: Ала-Арг-Арг-Сер-Ала

Объяснение: