Підсумкова контрольна робота з біології з теми «Еволюція органічного світу. Біорізноманіття.» 13 завдань
Варіант І
Виберіть одну правильну відповідь
1. Укажіть назву системи поглядів про незмінність живої природи із часів її виникнення
А) еволюційне вчення
Б) гіпотеза панспермії
В) креаціонізм
Г) гіпотеза абіогенезу
2. Перше еволюційне вчення розробив у своїй праці «Філософія зоології»
А) Ж.Б. Ламарк
Б) Ч.Дарвін
В) К. Лінней
Г) Ф.Реді
3. Укажіть період часу, коли з’явився вид Людина розумна
А) близько 10 млн років тому
Б) близько 5 млн років тому
В) близько 600 тис.років тому
Г) близько 200 тис. років тому
4. Укажіть елементарну одиницю еволюції
А) екосистема
Б) порода тварин
В) особина
Г) вид
5. Рушійною силою еволюції Ч. Дарвін уважав
А) внутрішнє прагнення організму до прогресу
Б) зміни в організмів в результаті тренування органів
В) процес виживання організмів, найбільш пристосованих до умов існування
Г) добір людиною організмів з найбільш корисними для неї ознаками
6. Прикладом внутрішньовидової боротьби за існування є
А) турнірні бої оленів за самицю
Б) полювання лисиці на зайця
В) запилення квіток комахами
Г) розповсюдження насіння сосни вітром
7. Онтогенез – це швидке повторення філогенезії. Назвіть закономірність
А) біогенетичний закон
Б) закон генетичної рівноваги
В) закон гомологічних рядів спадкової мінливості
Г) закон зародкової подібності
8. Зазначте органели, спільні для клітин прокаріотів та еукаріотів
А) ядро
Б) ендоплазматична сітка
В) мітохондрії
Г) рибосоми
9. Зазначте, чим ціанобактерії відрізняються від інших бактерій
А) наявністю ядра
Б) здатністю до фотосинтезу
В) наявністю хлорофілу
Г) наявністю мітохондрій
Встановити відповідність
10. Порівняйте ознаки притаманні представникам різних царств організмів
1 бактерії А мають глікокалікс
2 гриби Б клітини мають лише один тип нуклеїнових кислот
3 рослини В клітинна оболонка містить хітин
4 тварини Г клітина болонка містить муреїн
Д у цитоплазмі відкладається крохмаль
11. Який характер мають такі еволюційні події
А ароморфози 1. Виникнення плавців у риб
Б ідіоадаптації 2. Перетворення плавального міхура на легені
В загальна дегенерація 3. Редукція травної системи у червів
4. перетворення плавців риб на пятипалі кінцівки амфібій
5. поява гострих кігтів у хижих птахів
6. поява білого забарвлення у полярних тварин
7. поява квітки
8. поява статевого процесу
9. поява багатоклітинності
10. зникнення коренів у повитиці
12. Зіставте адаптації у тварин
1) погрозлива поза жука- бомбардира А мімікрія
2) забарвлення у бджіл Б маскування
3) зимове забарвлення у зайців В захисне забарвлення
4) метелик-каліма з візерунком очей сови Г застережне забарвлення
5) подібність паличника до гілочок Д погрозливий прояв поведінки
6) забарвлення самця птаха мандаринки Е приваблювальне забарвлення
13. Установіть відповідність між групою порівняльно-анатомічних доказів еволюції та її прикладом
1. гомологічні органи А зябра рака річкового та зябра окуня
2. аналогічні органи Б колючки кактусів та глоду
3. рудименти В риюча кінцівка крота та плавець дельфіна
4. атавізми Г розвиток рухомих кінцівок у змій
Д наяність тазових кісток у кита
Е крила птахів та кажанів
Є колючки кактусів та барбарису
Ж крила птахів та комах
Сосудистая или средняя оболочка глаза подразделяется на 3
отдела: радужку, ресничное тело и собственно сосудистую оболоч-
ку глаза (хориоидею). Главная ее функция – питание глаза.
Радужка – передний отдел сосудистой оболочки. Прямого
контакта с роговицей она не имеет. Между роговицей и радуж-
кой расположено свободное заполненное водой -
передняя камера глаза. Размер роговицы около 12 мм.
В центре радужки находится круглое отверстие – зрачок, ре-
гулирующий количество света, поступающего в глаз. Размер зрач-
ка зависит от освещенности и составляет от 1 до 8 мм.
Если в освещенной комнате закрыть глаза на 10-20 сек, а за-
тем открыть их, то оба зрачка сузятся. Эта реакция называется
зрачковой реакцией на свет. При освещении только одного глаза,
сокращением реагируют оба зрачка, Это называется содруже-
ственной реакцией на свет, а сокращение зрачка освещенного
глаза называется прямой реакцией на свет.
Зрачок сужается при сокращении круговой мышцы – сфинк-
тера в радужной оболочке, а его расширение вызывается сокра-
щением мышцы дилататора. Оптимальные условия для высокой
остроты зрения обеспечиваются при ширине зрачка 3 мм.
Кроме функции диафрагмы радужная оболочка принимает
участие в ультрафильтрации и оттоке внутриглазной жидкости,
а также обеспечивает постоянство температуры влаги передней
камеры.
На внутренней поверхности радужной оболочки находится
слой пигмента. Этот слой подобно экрану не пропускает свето-
вые лучи иначе как через зрачок. В самой ткани радужки также
рассеяны зерна пигмента, от количества которого зависит цвет
глаз. При слабо выраженной пигментной зоне радужка серова-
тая или голубая, при выраженной – коричневая, при полном отсут-
11
ствии пигмента радужка кажется светло-голубой. Иногда пигмент в
радужной оболочке скапливается в виде пятен.
У новорожденного ребенка в строме отсутствуют пигмент-
ные клетки, но благодаря очень тонкому и рыхлому листку на-
блюдается темно-синий цвет. Постоянный цвет радужка приоб-
ретает только в возрасте 10 - 12 лет.
У маленьких детей мышцы радужки слабо выражены, дила-
татор почти не функционирует, преобладает сфинктер, и зрачок
всегда сужен.
Сужение зрачка осуществляется посредством парасимпатичес-
кого (глазодвигательного), а расширение - симпатического нервов.
Реакция расширения зрачка до максимального размера – 7,5 мм
очень медленная, она длится около 5 минут. Максимальное со-
кращение диаметра зрачка до 1,8 мм достигается быстрее – всего
за 5 секунд.
У детей первого года жизни зрачок узкий (до 2 мм) и слабо
реагирует на свет, в юношеском возрасте – он более широк, живо
реагирует на свет и другие воздействия.
Ресничное тело (или цилиарное) представляет собой замкну-
тое кольцо шириной около 6 – 8 мм. Оно является промежуточ-
ным звеном между радужкой и собственно сосудистой оболоч-
кой глаза. Для непосредственного осмотра оно недоступно.
Функция ресничного тела двойная: ресничный эпителий
обеспечивает продукцию водянистой влаги, а ресничная мышца
участвует в аккомодации глаза. При сокращении и расслаблении
мускулатуры ресничного тела изменяется напряжение цинновых
связок, от которых в свою очередь зависит радиус кривизны хру-
сталика и его преломляющая сила, т.е. аккомодация глаза.
Циннова связка прикрепляется к капсуле хрусталика в об-
ласти экватора. В результате сокращения и расслабления отдель-
ных частей происходит изменение кривизны хрусталика, что не-
обходимо для ясного видения предметов, находящихся на раз-
личных расстояниях.
Цилиарная мышца образуется из меридиональных, радиаль-
ных и циркулярных волокон гладкой мышцы. При сокращении
циркулярных волокон (во внутренней части) происходит расслабле-
12
ние связок хрусталика, уменьшается степень натяжения капсулы, и
хрусталик, вследствие своей эластичности, становится выпуклым,
причем передняя поверхность – более выпуклой, чем задняя. Это –
аккомодация на близкие расстояния. Когда сокращаются меридио-
нальные и радиальные волокна, связки хрусталика натягиваются и
хрусталик уплощается. Это – аккомодация на дальние расстояния.
В результате изменения кривизны хрусталика можно ясно видеть на
различные расстояния.
Кроме того, цилиарное тело принимает участие в кровоснаб-
жении подлежащих тканей и в поддержании нормального офталь-
Объяснение:
Объяснение:
Ротовую полость разделяют на два отдела: преддверие рта (лат. vestibulum oris) и собственно полость рта (лат. cavum oris proprium).
Преддверие рта ограничено снаружи внутренними поверхностями губ и щек, а изнутри - наружными поверхностями зубов и дёсен. С внешней средой преддверие рта (а с ним и вся ротовая полость) сообщается посредством ротовой щели (лат. rima oris). Через промежутки между зубами, а также через щель между последним моляром и ветвью нижней челюсти преддверие полости рта сообщается с собственно ротовой полостью. Стоит также отметить, что именно в преддверие рта (обычно на уровне второго верхнего моляра) открываются выводные протоки околоушных слюнных желез (правой и левой).
Собственная ротовая полость ограничивается: сверху - твёрдым и мягким нёбом (образуют т.н. крышу ротовой полости), спереди и с боков - зубами и дёснами, снизу - диафрагмой (дном) ротовой полости.