Под роговым слоем беззубки лежит белый матовый фарфоровый слой.на внутренней поверхности раковины располагается перламутровый слой.чем он отличается от других слоев
Форми взаємодії організмів. Кожна рослина живе не відокремлено, а у взаємодії з іншими організмами. Зв’язки між ними мають різні форми і можуть або принести користь, або зашкодити.
Симбіоз — усі форми співіснування різних видів. Він може ґрунтуватися на харчових взаємозв’язках або просторових зв’язках (гриби та водорості в лишайниках).
Паразит-хазяїн — зв’язок на основі живлення. У царстві Рослини він не отримав розповсюдження (повитиця, вовчок, петрів хрест — рослини-паразити), більше серед рослин напівпаразитів (омела, перестріч) — вони здатні до фотосинтезу, та частково отримують органічні речовини від хазяїна.
Конкуренція (від лат. конкуренціа — стикатися) полягає в тому, що особини одного виду (внутрішньовидова конкуренція) чи різних видів (міжвидова конкуренція) можуть змагатися між собою за ресурси довкілля (воду, освітлення, поживні речовини, місця зростання тощо); при цьому споживання певних ресурсів одним організмом зменшує його доступність для іншого. Внутрішньовидова конкуренція — між одновіковими соснами в одному лісі; міжвидова між дубом іграбом у мішаних лісах — за світло, поживні речовини.
Виїдання. Багато тварин живляться тканинами живих рослин; такі тварини називаються рослиноїдними, а їхні відносини з рослинами — ви-їданням. Виїдання на пасовиськах певних видів рослин та оминання інших (отруйних або гірких на смак) може призвести з часом до зміни видового складу рослин на цій ділянці. У рослин є пристосування до захисту від виїдання: пекучі волоски укропиви; колючки у кактусів, акацій, глоду; шипи у шипшини тощо. Інколи рослини живляться тваринами (комахами, рачками), наприклад, росичка перетравлює здобич.
Рослинні угруповання — це групи взаємопов’язаних рослин різних видів, які тривалий час зростають на певній території з однорідними умовами існування. Кожне рослинне угруповання характеризується певним видовим складом: у мішаному лісі ростуть дуб, граб, сосна, ліщина, конвалія, копитняк тощо; у степах зростають ковила, тонконіг, дивина, костриця, типчак тощо.
Рослинне угруповання характеризується певним просторовим розташуванням рослин —ярусністю. Ярусність буває надземна і підземна. Надземна ярусність визначається висотою надземних частин рослини (пристосування для всебічного використання світла), а підземна —глибиною проникнення коренів у ґрунт (пристосування для зменшення гостроти конкуренції за воду імінеральні речовини). Ярусне розташування рослин в угрупованні знижує гостроту конкуренції за світло: верхні яруси займають світлолюбні рослини, нижні — тіньовитривалі та тіньолюбні.
У рослинних угрупованнях постійно відбуваються зміни. З чергуванням пір року пов’язані сезонні зміни. Восени відмирають трав’янисті рослини або лише їх надземна частина, деревні рослини нашої зони скидають листя тощо. Навесні розпускаються квітки, листя та ін. Зміни вугрупованнях можуть бути і багаторічні, обумовлені змінами кліматичних умов, господарською діяльністю людини, процесами, що відбуваються в самих угрупованнях. Часто відбувається заміна рослинного угруповання одного типу іншим. Унаслідок заростання озера виникає болото або при пересиханні болота виникають луки, або на місці неораного поля можуть утворитися луки, а можуть і чагарникові зарості. Поступово зміни рослинних угруповань завершуються формуванням стійкого угруповання, здатного до самопідтримання та саморегуляції протягом довгого часу.
У природі існують різні типи рослинних угруповань, такі, як ліси, луки, степи, болота. Кожне зтипів угруповань має певний видовий склад, один чи кілька панівних (домінантних) видів. Розподіл рослинних угруповань на Землі визначають умови навколишнього середовища (температура, освітленість, зволоженість, тип ґрунту). У кожній із природних зон (тундра, тайга, степ, пустеля тощо) переважають ті життєві форми рослин, які найкраще пристосовані до місцевих умов. Якщо влісах домінують деревні рослини, то на луках домінують багаторічні трав’янисті рослини, у степах— трав’янисті рослини, пристосовані до тривалих посушливих періодів та ін. Перелік видів рослин, що зростають на певній території, називають флорою (флора України, Карпат, Криму).
Экологические факторы-определенные условия и элементы среды, оказывающие специфическое воздействие на организм. Абиотические,Биотические,Антропогенные.
Абиотические факторы-вся совокупность факторов неорганической среды, влияющих на жизнь и распространение животных и растений. Среди них различают физические,химические,эдафические. Физические-Те, источником которых служит физическое состояние или явление(механическое,волновое).Например, температура, если она высокая вызывает ожог, если низкая-обморожение. Химические-происходят от химического состава среды. Например, соленость воды, если она высокая жизнь в водоеме может полностью отсутствовать. Эдафические-почвенные. Совокупность химических,физических и механических свойств почв и горных пород, оказывающих воздействие на организмы и корневую систему растений произрастающих там. Хороший пример, в черноземе растения растут лучше. Абиотические факторы также можно разделить на климатические и гидрографические.
Биотические факторы-совокупность влияний жизнедеятельности организмов на жизнедеятельность других, а также на неживую среду обитания. В последнем случае речь идет о организмов влиять на условия обитания. Например, в лесу под влияние растительного покрова содзается особый микроклимат или микросреда, где по сравнению с открытым местообитанием создается свой температурно-влажностной режим:зимой здесь на несколько градусов теплее, летом прохладнее и влажнее. Особая микросреда наблюдается также в дуплах, норах. Можно отметить микросреду под снежным покровом, в котором живут грызуны для которых температура сохраняемая в толще снега благоприятна.
Демографические факторы-характеризуют динамику численности и плотности групп организмов на популяционном уровне, в основе лежит внутривидовая конкуренция. Проявляется(внутривидовая конкуренция) в территориальном поведении животных: защита гнезда...
Межвидовые взимоотношения отражают различные виды взаимоотношений: Нейтрализм(оба вида не оказывают друг на друга воздействие), Конуренция(Неблагоприятное воздействие друг на друга), Мутализм(не могут существовать друг без друга), Протоккоперация( виды могут существовать раздельно, но союз приносит им пользу), Комменсализм(Один вид извлекает пользу, другой не имеет выгоду), Аменсализм( один вид,аменсал, испытывает от другого угнетение роста и размножения), Паразитизм,Хищничество.
Антропогенные факторы- факторы порожденные человеком и воздействующие на окружающую среду.
Следовательно, свойства среды постоянно меняются, и любое существо, чтобы выжить, при к этим изменениям.
Форми взаємодії організмів. Кожна рослина живе не відокремлено, а у взаємодії з іншими організмами. Зв’язки між ними мають різні форми і можуть або принести користь, або зашкодити.
Симбіоз — усі форми співіснування різних видів. Він може ґрунтуватися на харчових взаємозв’язках або просторових зв’язках (гриби та водорості в лишайниках).
Паразит-хазяїн — зв’язок на основі живлення. У царстві Рослини він не отримав розповсюдження (повитиця, вовчок, петрів хрест — рослини-паразити), більше серед рослин напівпаразитів (омела, перестріч) — вони здатні до фотосинтезу, та частково отримують органічні речовини від хазяїна.
Конкуренція (від лат. конкуренціа — стикатися) полягає в тому, що особини одного виду (внутрішньовидова конкуренція) чи різних видів (міжвидова конкуренція) можуть змагатися між собою за ресурси довкілля (воду, освітлення, поживні речовини, місця зростання тощо); при цьому споживання певних ресурсів одним організмом зменшує його доступність для іншого. Внутрішньовидова конкуренція — між одновіковими соснами в одному лісі; міжвидова між дубом іграбом у мішаних лісах — за світло, поживні речовини.
Виїдання. Багато тварин живляться тканинами живих рослин; такі тварини називаються рослиноїдними, а їхні відносини з рослинами — ви-їданням. Виїдання на пасовиськах певних видів рослин та оминання інших (отруйних або гірких на смак) може призвести з часом до зміни видового складу рослин на цій ділянці. У рослин є пристосування до захисту від виїдання: пекучі волоски укропиви; колючки у кактусів, акацій, глоду; шипи у шипшини тощо. Інколи рослини живляться тваринами (комахами, рачками), наприклад, росичка перетравлює здобич.
Рослинні угруповання — це групи взаємопов’язаних рослин різних видів, які тривалий час зростають на певній території з однорідними умовами існування. Кожне рослинне угруповання характеризується певним видовим складом: у мішаному лісі ростуть дуб, граб, сосна, ліщина, конвалія, копитняк тощо; у степах зростають ковила, тонконіг, дивина, костриця, типчак тощо.
Рослинне угруповання характеризується певним просторовим розташуванням рослин —ярусністю. Ярусність буває надземна і підземна. Надземна ярусність визначається висотою надземних частин рослини (пристосування для всебічного використання світла), а підземна —глибиною проникнення коренів у ґрунт (пристосування для зменшення гостроти конкуренції за воду імінеральні речовини). Ярусне розташування рослин в угрупованні знижує гостроту конкуренції за світло: верхні яруси займають світлолюбні рослини, нижні — тіньовитривалі та тіньолюбні.
У рослинних угрупованнях постійно відбуваються зміни. З чергуванням пір року пов’язані сезонні зміни. Восени відмирають трав’янисті рослини або лише їх надземна частина, деревні рослини нашої зони скидають листя тощо. Навесні розпускаються квітки, листя та ін. Зміни вугрупованнях можуть бути і багаторічні, обумовлені змінами кліматичних умов, господарською діяльністю людини, процесами, що відбуваються в самих угрупованнях. Часто відбувається заміна рослинного угруповання одного типу іншим. Унаслідок заростання озера виникає болото або при пересиханні болота виникають луки, або на місці неораного поля можуть утворитися луки, а можуть і чагарникові зарості. Поступово зміни рослинних угруповань завершуються формуванням стійкого угруповання, здатного до самопідтримання та саморегуляції протягом довгого часу.
У природі існують різні типи рослинних угруповань, такі, як ліси, луки, степи, болота. Кожне зтипів угруповань має певний видовий склад, один чи кілька панівних (домінантних) видів. Розподіл рослинних угруповань на Землі визначають умови навколишнього середовища (температура, освітленість, зволоженість, тип ґрунту). У кожній із природних зон (тундра, тайга, степ, пустеля тощо) переважають ті життєві форми рослин, які найкраще пристосовані до місцевих умов. Якщо влісах домінують деревні рослини, то на луках домінують багаторічні трав’янисті рослини, у степах— трав’янисті рослини, пристосовані до тривалих посушливих періодів та ін. Перелік видів рослин, що зростають на певній території, називають флорою (флора України, Карпат, Криму).
Абиотические факторы-вся совокупность факторов неорганической среды, влияющих на жизнь и распространение животных и растений. Среди них различают физические,химические,эдафические.
Физические-Те, источником которых служит физическое состояние или явление(механическое,волновое).Например, температура, если она высокая вызывает ожог, если низкая-обморожение.
Химические-происходят от химического состава среды. Например, соленость воды, если она высокая жизнь в водоеме может полностью отсутствовать.
Эдафические-почвенные. Совокупность химических,физических и механических свойств почв и горных пород, оказывающих воздействие на организмы и корневую систему растений произрастающих там. Хороший пример, в черноземе растения растут лучше.
Абиотические факторы также можно разделить на климатические и гидрографические.
Биотические факторы-совокупность влияний жизнедеятельности организмов на жизнедеятельность других, а также на неживую среду обитания. В последнем случае речь идет о организмов влиять на условия обитания. Например, в лесу под влияние растительного покрова содзается особый микроклимат или микросреда, где по сравнению с открытым местообитанием создается свой температурно-влажностной режим:зимой здесь на несколько градусов теплее, летом прохладнее и влажнее. Особая микросреда наблюдается также в дуплах, норах. Можно отметить микросреду под снежным покровом, в котором живут грызуны для которых температура сохраняемая в толще снега благоприятна.
Демографические факторы-характеризуют динамику численности и плотности групп организмов на популяционном уровне, в основе лежит внутривидовая конкуренция. Проявляется(внутривидовая конкуренция) в территориальном поведении животных: защита гнезда...
Межвидовые взимоотношения отражают различные виды взаимоотношений: Нейтрализм(оба вида не оказывают друг на друга воздействие), Конуренция(Неблагоприятное воздействие друг на друга), Мутализм(не могут существовать друг без друга), Протоккоперация( виды могут существовать раздельно, но союз приносит им пользу), Комменсализм(Один вид извлекает пользу, другой не имеет выгоду), Аменсализм( один вид,аменсал, испытывает от другого угнетение роста и размножения), Паразитизм,Хищничество.
Антропогенные факторы- факторы порожденные человеком и воздействующие на окружающую среду.
Следовательно, свойства среды постоянно меняются, и любое существо, чтобы выжить, при к этим изменениям.