Одноклітинні еукаріоти. Організми цієї групи можуть бути одно- або багатоядерними. У цитоплазмі одноклітинних еукаріотів містяться дво- та одномембранні органели. За живлення ці організми поділяють на автотрофи (одноклітинні водорості), гетеротрофи (амеби, інфузорії), що поглинають їжу за до піноцитозу або фагоцитозу, та міксотрофи — організми зі змішаним типом живлення (Евглена зелена б живлення зумовлює відмінності в будові клітин цих організмів. Фототрофи містять хлоропласти, можуть мати вакуолі з клітинним соком.снують такі організми, складовими клітин яких є скоротливі й травні вакуолі (згадайте їхні функції). Чимало організмів здатні до активного руху, що здійснюється, наприклад, за до псевдоподій, джгутиків, війок. Одноклітинні еукаріоти можуть розмножуватися нестатевим поділом навпіл, брунькуванням тощо, а також статевим Для пристосування до несприятливих умов вони утворюють спори або цисти. Одноклітинні еукаріоти можуть реагувати на зміни навколишнього середовища, реакції в них відбуваються у вигляді таксисів.
Рослини. Ви вже знаєте, що рослини належать до еукаріотичних організмів. Нагадаємо особливості, що відрізняють клітини рослин від клітин інших багатоклітинних еукаріотів. Клітинна стінка містить полісахариди, насамперед целюлозу. У цитоплазмі клітин є вакуоля з клітинним соком. Резервною речовиною є крохмаль. Для рослинних клітин характерною ознакою є наявність пластид. Одні з них - хлоропласти - містять хлорофіл. Завдяки наявності цього пігменту в рослинах відбувається фотосинтез.
Тіла більшості рослин сформовані тканинами, що містять клітини різних типів. Виокремлюють кілька типів рослинних тканин. Клітини твірних тканин (меристема) перетворюються на клітини всіх інших тканин. Покривні тканини (епідерма, корок) захищають інші тканини від негативного впливу зовнішнього середовища й забезпечують зв’язок з ним. Провідні тканини (флоема й ксилема) відповідають за транспортування речовин в організмі. Клітини механічних тканин виконують опорну функцію. Основні тканини розташовані між іншими тканинами. Серед них - асиміляційна, що забезпечує фотосинтез.
Деятельность бактерий разнообразна и имеет огромное значение в природе и жизни человека.Клубеньковые бактерии усваивают азот из воздуха и обогащают почву веществами, содержащими азот.В природе бактерии разрушают сложные органические вещества трупов животных и растений, выделений живых организмов и разных отбросов. Осенью осыпаются листьядеревьев и кустарников. Отмирают однолетние травянистые растения и надземныепобеги многих многолетних. Рушатся на землю стволы-великаны старых деревьев. И все это превращается в перегной, удобряющий почву. Перегнивание вызывают сапрофитные бактерии гниения. Они своеобразные санитары нашей планеты.Питаясь органическими веществами мертвых тел, эти бактерии превращают погибшие растения и трупы животных в перегной. Большую пользу природе приносят сапрофитные почвенные бактерии. В одном кубическом сантиметре поверхностного слоя лесной почвы содержатся сотни миллионов почвенных бактерий. Эти бактерии превращают перегной в минеральные вещества, которые могут быть поглощены из почвы корнями растений.Бактерии используют в пищевой промышленности. Например, молочнокислые бактерии, питаясь сахаром, содержащимся в молоке, образуют молочную кислоту. Под ее действием молоко превращается в простоквашу, а сливки — в сметану. Квашение овощей, силосование кормов тоже происходит с молочнокислых бактерий. Образовавшаяся молочная кислота предохраняет овощи и корма от разложения.Но многие бактерии причиняют вред народному хозяйству. Они поселяются на продуктах питания и портят их. Чтобы продукты не портились, их сушат и солят, маринуют, засахаривают, консервируют. При консервировании продукты, помещенные в плотно закрытые банки, нагревают. При этом погибают не только бактерии, попавшие в продукты, но и их споры. Поэтому консервы сохраняются долгое время.Есть бактерии, которые портят рыболовные сети, редчайшие рукописи и книги в книгохранилищах. Для предохранения книг от порчи их окуривают сернистым газом. Бактерии портят сено в стогах, если оно недостаточно хорошо высушено.
Объяснение:
Одноклітинні еукаріоти. Організми цієї групи можуть бути одно- або багатоядерними. У цитоплазмі одноклітинних еукаріотів містяться дво- та одномембранні органели. За живлення ці організми поділяють на автотрофи (одноклітинні водорості), гетеротрофи (амеби, інфузорії), що поглинають їжу за до піноцитозу або фагоцитозу, та міксотрофи — організми зі змішаним типом живлення (Евглена зелена б живлення зумовлює відмінності в будові клітин цих організмів. Фототрофи містять хлоропласти, можуть мати вакуолі з клітинним соком.снують такі організми, складовими клітин яких є скоротливі й травні вакуолі (згадайте їхні функції). Чимало організмів здатні до активного руху, що здійснюється, наприклад, за до псевдоподій, джгутиків, війок. Одноклітинні еукаріоти можуть розмножуватися нестатевим поділом навпіл, брунькуванням тощо, а також статевим Для пристосування до несприятливих умов вони утворюють спори або цисти. Одноклітинні еукаріоти можуть реагувати на зміни навколишнього середовища, реакції в них відбуваються у вигляді таксисів.
Рослини. Ви вже знаєте, що рослини належать до еукаріотичних організмів. Нагадаємо особливості, що відрізняють клітини рослин від клітин інших багатоклітинних еукаріотів. Клітинна стінка містить полісахариди, насамперед целюлозу. У цитоплазмі клітин є вакуоля з клітинним соком. Резервною речовиною є крохмаль. Для рослинних клітин характерною ознакою є наявність пластид. Одні з них - хлоропласти - містять хлорофіл. Завдяки наявності цього пігменту в рослинах відбувається фотосинтез.
Тіла більшості рослин сформовані тканинами, що містять клітини різних типів. Виокремлюють кілька типів рослинних тканин. Клітини твірних тканин (меристема) перетворюються на клітини всіх інших тканин. Покривні тканини (епідерма, корок) захищають інші тканини від негативного впливу зовнішнього середовища й забезпечують зв’язок з ним. Провідні тканини (флоема й ксилема) відповідають за транспортування речовин в організмі. Клітини механічних тканин виконують опорну функцію. Основні тканини розташовані між іншими тканинами. Серед них - асиміляційна, що забезпечує фотосинтез.