вплив на природу континенту почалося ще тоді, коли корінне населення, займаючись землеробством, випалювало для цього ділянки лісів, осушувати болота. однак ці зміни не були такі великі. з xvi в. з приходом на материк європейців почалося хижацьке використання природних багатств. простору саван і степів почали освоювати в першу чергу, причому дуже інтенсивно.
розорювання багатьох територій призвела до виснаження грунту на величезних площах. навіть на недоступних схилах анд ліси були зведені. у багато разів скоротилася чисельність лам, наприклад викуньи, а гуанако став дуже рідкісним видом і зустрічається лише у важкодоступних високогір’ях. майже повністю знищені гризуни шиншила і віскача, перуанський олень, рідше стала зустрічатися пума.
розорювання земель, вирубка лісів, пасовищне скотарство, поява нових рослин, завезених з інших материків, призвели до послаблення, а іноді і до повного знищення зв’язків між компонентами природи, до істотних змін природних комплексів. на місці величезних ділянок тропічних лісів і саван давно вже розкинулися плантації дерева какао, кавового дерева, цитрусових і інших культур.
дуже швидко скорочується площа лісів в амазонії. будівництво трансамазонская автомобільної дороги довжиною в 5000 км відкрило шлях у сельву. при сучасних темпах використання ці ліси до початку xxi ст. можуть зникнути.
Пульс можно обнаружить в тех местах, где кровеносные сосуды близко граничат с кожей по топографическому расположению. тогда возникает вопрос.. ведь все сосуды находятся под кожей, а почему именно в определённых местах их можно ощутить (пульс) ясно, а в других нет? ответ: это будет зависеть от послойного строения человеческого тела. давайте представим, что вы хирург и собираетесь уйти в самую глубь человеческого тела, вы берёте скальпель и осторожно и тонко отделяете покровные слои и так.. поверхностный слой - это кожа (cutis) все мы её видим и трогаем, она может быть какой угодно плотной, плотноватой, мягкой, грубой и т. д. , далее под кожей располагается подкожно-жировая клетчатка (paniculus adiposus) именно по её вине люди могут выглядеть полными или тощими в зависимости от её степени развитости, уже здесь будут встречаться мелкие сосуды (но ощутить их пальцами нереально) , далее пройдя этот 2-ой слой мы встретимся с тонкой мембраной - это поверхностная фасция fascia superficialis), под которой будут располагаться мышцы окружённые собственной фасцией, а также сосудые, которые уже можно будет чувствовать и даже видеть.. и так возвращаемся к пульсу.. пульс ощущается в тех местах, где кожа наиболее тонкая и мягкая, а подкожно-жировой клетчатски либо нет или она развита не богато + сам сосуд с более крупными размерами, чем мелкий и находиться он более поверхностно и ближе к коже, тогда через тонкий покровный барьер можно будет ощутить пульсовую волну (ту самую волну, которая возникает при биении сердца - пульс) . где можно ощутить пульс? теперь зная причины локального обнаружения пульса, следует перейти к знаниям нормальной анатомии и топографической анатомии. поскольку это целая наука, то на её дальнейшее изучение я поручаю вам. другое дело я подскажу, где можно ощутить пульс: -на висках с обеих сторон (височные артерии - a.temporalis); -на руках и именно в дистальной части предплечья с латеральной стороны т. е. ищи под кистью со стороны большого пальца (лучевая артерия - a.radialis); -на шее (общая сонная артерия - a.carotica сommunis) -на груди (приложи ладонь под левый сосок и ощутишь биение верхушки сердца) -на месте сгиба между проксимальной частью бедра и таза с медиальной стороны т. е. ищи пульс между бедром и тазом чуть-чуть ближе к половым органам, чтобы её хорошо ощутить нужно слегка разогнуться (внутренняя подвздошная артерия - a. iliaca interna); -между ахилловым сухожилием и медиальной лодыжкой, орентируйся по стороне большого пальца стопы (задняя берцовая артерия - a.tibialis posterior); - между 1 и 2 пальцами стопы (тыльная артерия стопы - a.dorsalis pedis).
вплив на природу континенту почалося ще тоді, коли корінне населення, займаючись землеробством, випалювало для цього ділянки лісів, осушувати болота. однак ці зміни не були такі великі. з xvi в. з приходом на материк європейців почалося хижацьке використання природних багатств. простору саван і степів почали освоювати в першу чергу, причому дуже інтенсивно.
розорювання багатьох територій призвела до виснаження грунту на величезних площах. навіть на недоступних схилах анд ліси були зведені. у багато разів скоротилася чисельність лам, наприклад викуньи, а гуанако став дуже рідкісним видом і зустрічається лише у важкодоступних високогір’ях. майже повністю знищені гризуни шиншила і віскача, перуанський олень, рідше стала зустрічатися пума.
розорювання земель, вирубка лісів, пасовищне скотарство, поява нових рослин, завезених з інших материків, призвели до послаблення, а іноді і до повного знищення зв’язків між компонентами природи, до істотних змін природних комплексів. на місці величезних ділянок тропічних лісів і саван давно вже розкинулися плантації дерева какао, кавового дерева, цитрусових і інших культур.
дуже швидко скорочується площа лісів в амазонії. будівництво трансамазонская автомобільної дороги довжиною в 5000 км відкрило шлях у сельву. при сучасних темпах використання ці ліси до початку xxi ст. можуть зникнути.