Практична робота №4
Тема: Вибір видів кімнатних рослин для вирощування в певних умовах.
Мета: навчитися визначати умови, сприятливі для утримання кімнатних рослин різних екологічних груп.
Хід роботи:
Ознайомтесь з списком запропонованих рослин.
Систематизуйте їх за такою схемо:
Вимоги до освітлення : світлолюбна чи ті невитривала; Вимоги до вологи: вологолюбна чи посухостійка;
Вимоги до температури повітря: теплолюбна чи холодостійка розмноження: насінням, вегетативно, насінням і вегетативно.
Заповніть таблицю:
ДОГЛЯД ЗА КІМНАТНИМИ РОСЛИНАМИ
НАЗВА ВИМОГИ ВИМОГИ ВИМОГИ ДО РОСЛИНИ ДО ОСВІТЛЕННЯ ДО ВОЛОГИ ТЕМПЕРАТУРИ РОЗМНОЖЕННЯ
(світлолюбна чи тіне (вологолюбна ПОВІТРЯ (насінням,
любна) посухостійка, помірне зволоження) (теплолюбна чи холодостійка) вегетативно)
Висновок:
Які кімнатні рослини невибагливі до освітлення?
Які кімнатні рослини вимагають високої вологості повітря та ґрунту.
Які кімнатні рослини придатні для вирощування у вашій класній кімнаті.
Икра - это яйца рыб. Как рыбы отличаются между собой по виду, цвету и размеру, так и икра у них совершенно разная. Семга, лосось, нерка, кета, горбуша - лососевые породы рыб радуют нас красной икрой. Осетр, белуга, стерлядь, севрюга - осетровые породы славятся черной икрой. Что же влияет на окрас их икры? Давайте разбираться.
Все дело в пигменте
Разная по составу и свойствам, икра имеет разное наполнение. А значит, и окрас. Общее у всех икринок - наличие натурального красящего пигмента. Он входит в структуру всех видов икры, но от того, где расположен и как взаимодействует с остальными элементами, зависит конечный окрас.
Существует две основные группы пигментов. Всеми оттенками красного играет икра лососевых пород из-за каротиноидных пигментов - липохромов. Они растворены в жировых капельках, находящихся внутри оболочки икринки.
В икре осетровых присутствует натуральный пигмент меланин. Он находится под оболочкой икры и дает темный оттенок - от насыщенного серого до черного.
ответ:1. Членистоногі - сегментовані тварини.
Сегментація - гетерономна (неоднакова). Сегменти зростаються, насамперед передні сегменти тіла, з яких утворюється голова. Решта тіла, тулуб, залишився сегментований і в більшості диференціювався на два відділи - груди і черевце, які складаються з різної кількості сегментів.
В ракоподібних грудні сегменти зрослися з головою, в результаті чого утворилися несегментовані головогруди, а сегментація черевця збереглася. У павуків злилися і черевні сегменти; їх тіло складається з несегментованих головогрудей і черевця. У кліщів зростаються всі сегменти в одне тіло без поділів на відділи. Отже, сегменти тіла мають різну будову і виконують різні функції.
2. Тришаровість зародка (розвиток трьох зародкових листків у ембріона).
3. Білатеральна симетрія тіла (двобічна).
4. Покрив тіла являє собою хітинізовану кутикулу (хітин - азотовмісний полісахарид). Вона виділяється гіподермою і відзначається міцністю. У деяких кутикула просочується вапном.
Значення:
вона не пропускає пари води, що захищає наземні форми від висихання;
служить зовнішнім скелетом. До якого зсередини прикріплюються м'язи, зокрема м'язи кінцівок.
У наземних форм поверх хітинової оболонки є тонкий шар віскоподібної речовини.
5. М'язова система розвинена добре. М'язи поперечносмугасті, завдяки чому членистоногі можуть робити швидкі і складні рухи.
6. Кінцівки членисті, тобто складаються з кількох члеників (звідси назва типу) вони рухомо зчленовані з тілом за до суглобів. Особливістю членистоногих є наявність різної кількості пар кінцівок. Як і все тіло, кінцівки вкриті хітином, до якого зсередини прикріплюються м'язи, що приводять кінцівку в рух.
Одні з кінцівок стали ходильними, інші, які розміщувалися на передніх сегментах, що ввійшли до складу голови, перетворилися у ротові кінцівки (щелепи та вусики).
Диференціювання кінцівок сприяло широкому розселенню членистоногих, виходу на сушу, добуванню більшої кількості поживи і пристосуванню до різноманітних умов існування та живлення.
7. Порожнина тіла - міксоцель (змішана порожнина). Вона утворилася в результаті часткового розпаду під час зародкового розвитку стінок мезодермальних мішків і сполучення при цьому вторинної і первинної порожнини тіла.
Руйнування стінок целому приводило до того, що кровоносні судини місцями також руйнувалися і кров виливалася з судин у міксоцель між органами, а потім знову надходила в судини. Така кровоносна система називається незамкненою.
8. Кров змішується з порожнинною рідиною і утворює гемолімфу. Характерною особливістю є наявність серця - центрального пульсівного органа. Воно знаходиться у спинній частині тіла в головогрудному або черевному відділі. Серце утворене послідовними камерами, між якими є отвори з клапанами. Скорочується серце за до м'язів що приєднуються до нього ззовні.
До складу гемолімфи входять амебоїдні клітини, що захоплюють і перетравлюють бактерії (захисна функція).
9. Травна система:
а) травний канал - рот з ротовими кінцівками (щелепний апарат) - глотка - стравохід - шлунок - кишечник - анальний отвір.
б) травні залози: слинні залози, печінка.
10. Видільна система:
а) метанефридії змінені (ракоподібні).
б) мальпігієві судини (трубочки) у павукоподібних і комах.
11. Нервова система.
ЦНС - вузлового типу, складається з: надглоткового вузла (головний мозок) і підглоткового, що з'єднані у навкологлоткове нервове кільце і черевний нервовий ланцюжок.
У комах головний мозок (надглотковий ганглій) складається з трьох відділів переднього, середнього і заднього, з чим пов'язана їх складна нервова діяльність (поведінка).
12. Органи чуття: дотику, нюху, смаку, зору, слуху.
13. Дихальна система: зябра - у водних, легені і трахеї - у наземних.
14. Ендокринна система: крім нервової виконує функцію регуляції. Спеціальні органи внутрішньої секреції виділяють гормони в кровоносні судини. Гормони керують перетворенням, статевим дозріванням, линянням.
15. Статева система. Більшість роздільностатеві, інколи гермафродити.
Статевий диморфізм. Статеві органи (самки) - яєчники, яйцепроводи, додаткові органи, (самця) - сім'яники, сім'япроводи, парувальний апарат різної будови