Практична робота 4

Визначення видів кімнатних рослин, придатних для вирощування в певних

умовах.

Мета роботи: за особливостями будови органів і вимогам кімнатних рослин до

умов зростання підібрати рослини для озеленення певного внутрішнього приміщення з

відомими параметрами температури, освітленості і вологості повітря.

Матеріал живі кімнатні рослини і їх зображення, спеціалізовані довідники-атласи.

Хід роботи

1. Проаналізуйте будову вегетативних органів рослин за рекомендацією вчителя.

2. Визначте у представлених рослин:

• особливості будови підземних органів (будова кореня або його видозміни, тип

кореневої системи, наявність видозмінених підземних пагонів);

• особливості будови наземних пагонів (напрямок росту і необхідність наявності опори,

присутність видозмін пагонів, будову його стебла);

• особливості будови листя наземних пагонів, зокрема їх розмір, колір, наявність і

характер опушення.

3. Запропонуйте гіпотезу про життєву форму досліджуваних кімнатних рослин і їх

вимоги до умов зростання.

4. Порівняйте власну гіпотезу про життєві форми досліджуваних рослин і вимоги до

умов зростання з інформацією вчителя або даними з довідників-атласів.

5. Дайте відповіді на питання:

1. Рослини яких екологічних груп придатні для озеленення приміщень?

2. Які з досліджуваних рослин слід рекомендувати для озеленення приміщень?​

1) Микроэволюция – эволюционные изменения, протекающие на популяционном, внутривидовом уровне. Проявлением этих изменений является видообразование. Видообразование — процесс возникновения новых биологических видов и изменения их во времени. Видообразование отличается от микроэволюции тем, что требует изолирующие факторы, закрепляющие отличие видов.

2) Видообразование обычно слагается из двух стадий: первая — возникновение репродуктивной изоляции, вторая — её закрепление естественным отбором.

3) Формы видообразования: дивергентное (истинное) видообразование — разделение первоначально единого вида на два или более новых. Механизм: изоляция между популяциями — накопление генетических изменений — появление репродуктивной изоляции (невозможности скрещиваться).

В общих чертах первый период голодания характеризуется усиленным расходованием углеводов, в связи с чем дыхательный коэффициент повышается, приближаясь к 1.

Уровень глюкозы в крови снижается (ниже 3 ммоль/л), что ведет к снижению секреции инсулина, повышению активности а-клеток и выделению глюкагона. Стимулируется гликокортикоидная функция коры надпочечных желез, что влечет за собой усиление катаболизма белков и гликонеогенеза. Содержание гликогена в печени быстро снижается, но он не исчезает полностью, образуясь вследствие усиления процессов гликонеогенеза. В связи с угнетением секреции инсулина в печени ослабляется эффективность цикла Кребса, снижается уровень окислительного фосфорилирования, что отражается на энергетическом обмене клеток. Конкурентное торможение гликокортикоидами скорости гексокиназной реакции снижает усвоение глюкозы клетками печени.